Справа № 761/5112/17
Провадження № 2/761/412/2018
25 січня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Волошина В.О.,
при секретарі: Калініченко Є.Г.
за участю позивачки: ОСОБА_1
представника позивачки: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Десята київська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю понад п'ять років,
В лютому 2017р. позивачка ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва із зазначеним позовом до відповідача Київської міської ради, третя особа: Десята київська державна нотаріальна контора, в якому просила суд встановити факт проживання понад п'ять років однією сім'єю до часу відкриття спадщини позивачки з ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що вона є рідною дочкою ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Після смерті батька позивачки відкрилась спадщина, що складалась із двохкімнатної квартири АДРЕСА_1, яку за її згоди, як спадкоємця першої черги за законом, успадкувала дружина її батька - мачуха позивачки - ОСОБА_4. Зазначену квартиру було надано батьку позивачки та всім членам сім'ї Виконавчим комітетом Київської ради депутатів. Позивачка стверджує, що саме з 1962р. по сьогоднішній день вона проживає в вищезазначеній квартирі та між нею та ОСОБА_4, за роки подружнього життя мачухи з батьком, склались добрі відносини. Це підтверджується тим, зокрема, що ОСОБА_4 ще 10 грудня 2004р. склала заповіт на позивачку та її доньку ОСОБА_6 в рівних частинах кожній на зазначену квартиру. На час смерті батька позивачки ОСОБА_4 була непрацездатною за віком, багато хворіла і потребувала сторонньої допомоги. Позивачка разом зі своєю донькою ОСОБА_6 допомагали ОСОБА_4 підтримувати її стан здоров'я, купували ліки, мали спільний бюджет, разом харчувалися, мали взаємні права та обов'язки та проживали всі разом за адресою: АДРЕСА_1. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_3. померла донька позивачки, а ІНФОРМАЦІЯ_1. померла ОСОБА_4 Позивачка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4, таким чином набула право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1. На другу половину цієї квартири нотаріусом позивачці було відмовлено в набутті права власності з тієї підстави, що її дочка ОСОБА_6, як другий спадкоємець за заповітом, померла раніше від спадкодавця ОСОБА_4 Визнання проживання однією сім'єю позивачці потрібно для оформлення право власності на другу половину спадкової квартири, оскільки вона відноситься до четвертої черги спадкоємців за законом.
В судовому засіданні позивачка та її представник заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові, просили суд позов задовольнити. На обґрунтування заявлених позовних вимог, сторона позивача клопотала перед судом про допит свідків, подавши відповідну заяву, а також просила залучити суд, в якості доказів фотографії з сімейного архіву позивачки.
Відповідач, третя особа, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку. На адресу суду стороною відповідача та третьої особи було подано до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутність, при цьому представником відповідача були надіслані письмові пояснення на позов.
Допитані в судовому засідання за заявою сторони позивача свідки: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 суду підтвердили, що між позивачкою та її мачухою ОСОБА_4 дійсно склались сімейні стосунки, як матері та доньки, починаючи з квітня 2007р. позивачка постійно проживала з мачухою в квартирі АДРЕСА_1, при цьому після погіршення стану здоров'я у ОСОБА_4 позивачка здійснювала догляд не тільки за своєю донькою але і з мачухою, повністю її утримуючи.
Суд, заслухавши пояснення сторони позивача, допитавши свідків, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що ІНФОРМАЦІЯ_2. помер ОСОБА_5, який був власником квартири АДРЕСА_1, та батьком позивачки, що підтверджується відповідними копіями технічного паспорта на квартиру, свідоцтва про смерть та свідоцтва про народження.
Батько позивачки перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, що підтверджується копією витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Спадкоємицею майна ОСОБА_5 є дружина ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 листопада 1994р., виданого державним нотаріусом Десятої київської державної нотаріальної контори.
Відповідно до інформаційної довідки №КВ-2015 №2740 КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» від 13 лютого 2015р., квартира АДРЕСА_1, зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого державним нотаріусом Десятої київської державної нотаріальної контори.
ІНФОРМАЦІЯ_1. померла ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть. За життя остання склала заповіт, відповідно до якого належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_10 та ОСОБА_6 в рівних частинах кожній.
ІНФОРМАЦІЯ_3. ОСОБА_6 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Судом встановлено, що на підставі заяви позивачки про прийняття спадщини нотаріусом відкрито спадкову справу №848/2014.
13 березня 2015р. позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, видане третьою особою за реєстровим №3-388.
14 березня 2015р. постановою державного нотаріуса третьої особи було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі позивачці свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що вона не є спадкоємцем за законом.
Стаття 1222 ЦК України передбачає, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1268 цього Кодексу, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.
За змістом ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Отже, предмет доказування при розгляді справ про встановлення факту проживання однією сім'єю передусім складає сукупність обставин, що є згідно із законом основними ознаками сім'ї; спільне проживання, пов'язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов'язків.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 21 Постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008р. № 7, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме слід встановити факт проживання однією сім'єю позивачки з її мачухою ОСОБА_4 в період з 01 квітня 2007р. до часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1., при цьому судом враховано письмові докази подані сторнами, та покази допитаних в судовому засідання свідків.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 640,0 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. 3 СК України, ст.ст. 1216, 1217, 1220, 1221, 1264 ЦК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008р. № 7, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП. НОМЕР_1) до Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141, місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36), третя особа: Десята київська державна нотаріальна контора (код ЄДРПОУ 02883162, місцезнаходження: 02100, м. Київ, вул. Бажова, 13/9) про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю понад п'ять років - задовольнити частково.
Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4, 1937р. народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. в період з 01 квітня 2007р. до ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з Київської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640,0 /шістсот сорок/ грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 02 лютого 2018р.
Суддя: