Справа № 761/1636/14-к
Провадження № 1-кс/761/467/2014
Іменем України
03 лютого 2014 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу представника заявниці ОСОБА_4 - ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого прокуратури Шевченківського району м.Києва ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження, -
До Шевченківського районного суду м.Києва в інтересах гр. ОСОБА_4 звернувся адвокат ОСОБА_3 зі скаргою на постанову старшого слідчого прокуратури Шевченківського району м.Києва ОСОБА_5 від 30.09.2013 про закриття кримінального провадження № 42013110100000526 за ч.3 ст.136 КК України.
На обґрунтування скарги представник заявниці зазначив, що досудове розслідування проведено неповно, слідчим прийнято передчасне та незаконне рішення про закриття кримінального провадження, внаслідок чого воно підлягає скасуванню.
У судовому засідання представник заявниці наполягав на задоволенні скарги з підстав, які в ній наведені.
Слідчий ОСОБА_5 , до суду не прибув, що не є перешкодою у розгляді скарги.
Заслухавши представника заявниці, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Статтею 7 КПК України передбачені загальні засади кримінального провадження, однією з яких є законність, сутність якої розкрита у ст.9 КПК.
Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Таким чином, законним процесуальне рішення може визнаватись лише у разі його відповідності вищевказаним вимогам.
Однак, рішення слідчого від 30.09.2013 про закриття кримінального провадження № 42013110100000526 зазначеним вимогам не відповідає.
До ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч.3 ст.136 КК України, суб'єктом якого є особа без спеціального статусу, яка не надала допомогу людині, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу або не повідомила про такий стан. З огляду на суб'єктний склад, дана правова норма є загальною нормою.
Водночас, Кримінальний кодекс містить низку спеціальних норм, якими передбачена відповідальність за ненадання допомоги хворим медичними працівниками, а саме - ст.ст.139, 140 КК, за однією з яких і необхідно було кваліфікувати діяння медичних працівників слідчого ізолятору та проводити досудове розслідування, однак дана обставина залишена поза увагою як слідчим ОСОБА_5 , так і процесуальним керівником - прокурором ОСОБА_6 .
Відповідно до ст.55 КПК потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано, зокрема, моральної шкоди. Права потерпілого виникають у особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення. Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи, потерпілим визнається одна з осіб з числа близьких родичів, яка подала заяву про залучення як потерпілого.
Всупереч вищенаведеним положенням КПК, ігноруючи подання матір'ю померлого - гр. ОСОБА_4 01.06.2013 заяви про кримінальне правопорушення, а 28.08.2013 - заяви про залучення її в якості потерпілого, слідчий постановою від 30.08.2013 безпідставно відмовив у наданні даній особі зазначеного процесуального статусу, мотивуючи прийняте рішення тим, що ОСОБА_4 потерпілою не визнана.
Крім того, слідчим ОСОБА_5 досудове розслідування проведено вкрай однобічно, останній дійшов висновку про відсутність у діянні складу кримінального правопорушення на підставі неповно досліджених обставин.
Так, слідчим не встановлено, чи могло бути причиною гострої ішемічної хвороби серця, від якої настала смерть ОСОБА_7 , позбавлення останнього можливості продовжити курс лікування від наркотичної залежності шляхом отримання замісної підтримувальної терапії.
Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України збирання доказів стороною обвинувачення здійснюється шляхом проведення сукупності дій, якими є слідчі та негласні слідчі дії, отримання висновків експертів, витребування документів, проведення інших процесуальних дій.
Згідно з положеннями ст.242 КПК для встановлення причини смерті слідчий зобов'язаний призначити експертизу.
У той же час, слідчим ОСОБА_5 судово-медична експертиза взагалі не призначалась, до кримінального провадження без дотримання передбаченого ст.217 КПК процесуального порядку долучені світлокопії матеріалів іншого кримінального провадження, досудове розслідування у якому проведено слідчим Шевченківського РУ ГУМВС України в м.Києві за ч.1 ст.115 КК України. Долучений же висновок судово-медичної експертизи не містить відповідей на вказані питання.
У ході розслідування не приймались заходи для встановлена причин та відповідальних осіб з числа медперсоналу слідчого ізолятору за невиконання Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я, внутрішніх справ, слідчих ізоляторів і виправних центрів щодо забезпечення безперервності лікування препаратами замісної підтримувальної терапії.
Слідчим у медичній частині слідчого ізолятора не вилучені медичні документи померлого, не встановлено, які записи в них містились, яке лікування призначалось ОСОБА_7 , чи відповідало це лікування стану його здоров'я тощо.
Слідчим не з'ясовано, з якої причини та ким до померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 викликалась бригада швидкої медичної допомоги, які рекомендації надавав хворому лікар-нарколог ОСОБА_8 , останній з цього приводу не допитаний.
Слідчий, не виконавши покладених безпосередньо на нього обов'язків щодо проведення повного та об'єктивного досудового розслідування, вийшов поза межі наданих йому повноважень, вдавшись до оцінки ухвали Апеляційного суду м.Києва від 15.08.2013, якою скасована його попередня постанова про закриття даного кримінального провадження, зазначивши, що назване судове рішення є передчасним та упередженим.
З огляду на зазначене, постанова про закриття кримінального провадження є незаконною, що має наслідком її скасування.
Приймаючи до уваги наведене, керуючись ст.ст. 9, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу представника заявниці адвоката ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову старшого слідчого прокуратури Шевченківського району м.Києва ОСОБА_5 від 30.09.2013 про закриття кримінального провадження № 42013110100000526 за ч.3 ст.136 КК України - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1