№ 760/527/18
(№1-кс/760/779/18)
29. 01. 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноважених службових осіб Національного антикорупційного бюро України, щодо не внесення відомостей про вчинення злочину до ЄРДР після отримання заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення,
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноважених службових осіб Національного антикорупційного бюро України, щодо не внесення відомостей про вчинення злочину до ЄРДР після отримання заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення.
Скаржник в поданій скарзі просив слідчого суддю зобов'язати уповноважених службових осіб Національного антикорупційного бюро України внести до ЄРДР відомості, викладені у заяві ОСОБА_3 від 27. 12. 2017 року (Вх. №Ю-12507), та розпочати досудове розслідування по заяві.
Скаржник в судовому засіданні подану скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі та просив слідчого суддю про задоволення скарги.
Детектив НАБУ в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, просив відмовити в задоволенні скарги.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, приходжу до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Скаржник при зверненні до суду з даною скаргою посилався на те, що він звернувся до НАБУ із заявою про вчинення кримінального правопорушення (злочину) від 27. 12. 2017 року, однак станом на момент подання даної скарги до суду, відомості по зазначеній заяві уповноваженими службовими особами НАБУ до ЄРДР внесені не були, в зв'язку з чим скаржник просив про задоволення скарги, на що слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Згідно з Наказом Генерального прокурора України № 69 від 17.08.2012 «Про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань» формування Реєстру розпочинається із внесення до нього слідчим, прокурором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених в заяві чи повідомленні про його вчинення або виявлених ними самостійно з будь-якого джерела. Усні заяви заносяться слідчим або прокурором до протоколу, який підписується заявником.
Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Скаржником було надано до суду текст заяви про вчинення кримінального правопорушення від 27. 12. 2017 року, яка була подана до НАБ України.
З тексту заяви про кримінальне правопорушення яка була подана до НАБ України вбачається, що заявник посилається на обставини, що пов'язані із здійсненням судочинства суддею Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_4 .
Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Вбачається, що норми ст. 214 КПК України пов'язані з ч. 1 ст. 2 КК України, і тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають буми критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Так, ч. 5 ст. 214 КПК України передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
За таких обставин, системний аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення чи об'єктивні дані, що свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення (фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину, час, місце, спосіб та інші обставини вчинення правопорушення тощо).
Посилання на неправомірні дії, незгода з процесуальним рішенням судді при розгляді справи самі по собі не можуть бути підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у порядку ст. 214 КПК України.
Статтею 126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, зокрема, забороняється вплив на суддю у будь-який спосіб.
У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влада» зазначено, що судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом.
Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, а також може бути приводом для їх дисциплінарної відповідальності, на підставі поданої скарги до Вищої ради правосуддя відповідно до ст. 107 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів».
Така позиція визначена і Консультативною радою європейських суддів, яка в пункті 57 Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на зверненні до Європейського суду з прав людини.
З огляду на наведене, перевіривши матеріали скарги, дослідивши подану заяву про можливе вчинення кримінального правопорушення (злочину), вважаю, що подана заява про злочин (кримінальне правопорушення) не містить об'єктивних ознак, що вказують на склад кримінального правопорушення та вчинення зазначеною у заяві особою кримінального правопорушення, а тому вважаю, що скарга не є необґрунтованою та в її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 214, 303, 304, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1