Справа № 127/26138/17
Провадження № 3/127/7870/17
29.01.2018 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Вишар І.Ю., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в місті Вінниці Департаменту патрульної поліції про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ІПН НОМЕР_1, проживаючого за адресою: м.Вінниця, вул. 148 кв. 76, за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1, 29.11.2017 року о 21 год. 30 хв., в м. Вінниці по вул. Громова, 22, в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, керував транспортним засобом марки "ГАЗ24", д.н.з. НОМЕР_2, з явними ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав, пояснивши, що від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння не відмовлявся і поліцейськими не було належним чином роз'яснено порядок проведення огляду, його права та обов'язки. Просив закрити провадження у справі з підстав відсутності в його діях складу правопорушення.
Суд, заслухавши пояснення правопорушника, дослідивши матеріали справи, враховуючи:
п. 2.5.Правил дорожнього руху, згідно якого водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин;
п. 4 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 р. - ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортними засобами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Вина правопорушника доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №147994 від 29.11.2017 року, письмовими поясненнями свідків, довідкою складеною поліцією, розпискою ОСОБА_2 про зобов'язання доставки ТЗ.
Суд критично розцінює пояснення та заперечення ОСОБА_1, вважаючи їх намаганням уникнути від відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було роз'яснено разом з права та обов'язки особи, наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння під розпис у протоколі. Також, суд звертає увагу, що належних доказів перебування у тверезому стані ОСОБА_1 під час керування ТЗ суду не надано, а відмова особи, яка керує транспортними засобами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння за законною вимогою поліцейського є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_1 є особою, яка підлягає адміністративній відповідальності, обставин що пом'якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника судом не встановлено, вказаним правопорушенням не заподіяно майнової шкоди.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 не зважаючи на загально прийняті норми поведінки та співжиття в суспільстві, вчинив грубе, суспільно-небезпечне порушення правил дорожнього руху, внаслідок якого могли настати тяжкі наслідки, своїми діями наражав на небезпеку інших учасників дорожнього руху, легковажно дозволив собі керувати транспортом з ознаками наркотичного сп'яніння та відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння, що свідчить про свідоме грубе порушення Правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобіганню вчинення нових правопорушень буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавлення права керуваннями транспортними засобами в межах санкції ч. 1ст. 130 КУпАП, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.33, ч. 1 ст.130,280 КУпАП,-
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу розміром 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 352,40 грн. на користь держави.
На постанову суду може бути подана апеляція протягом 10-ти діб з моменту її винесення.
Суддя