Справа № 127/26146/17
Провадження № 3/127/7873/17
29.01.2018 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Вишар І.Ю., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в місті Вінниці Департаменту патрульної поліції про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, громадянина України, ІПН НОМЕР_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 29.11.2017 року о 17 год. 20 хв. в м. Вінниці по вул. Батозька,5, в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, керував автомобілем НОМЕР_2, з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей, тремтіння пальців рук). Водій від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.
В судових засіданнях призначених на 26.12.2017 року та 26.01.2017 року ОСОБА_1 свою вину у вчинені правопорушення не визнавав, пояснюючи тим, що пройти огляд на стан сп'яніння не мав можливості, оскільки поспішав у власних справах. В судові засідання призначені на 29.01.2018 року року правопорушник не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час, день та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про що підтверджується розпискою про ознайомлення з наступною датою розгляду справи, а тому суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1
Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи:
п. 2.5. Правил дорожнього руху, згідно якого водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин;
п. 4 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування підвпливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 р. - ознаками наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; прийшов до висновку, що дії ОСОБА_2 кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Вина правопорушника доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД№ 123624 від 29.11.2017 року, письмовими поясненнями свідків, довідкою поліції та рапортом поліцейського.
Суд критично розцінює та ставиться до пояснень правопорушника ОСОБА_1 наданих у попередніх засіданнях, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та розцінює їх намаганням уникнути відповідальності. Також, суд звертає увагу, що належних доказів перебування у тверезому стані ОСОБА_1 під час керування ТЗ суду не надано, проходження за законною вимогою поліцейського огляду відповідно до встановленого порядку на стан сп'яніння особою, яка керує транспортними засобами, є обов'язковим, а відмова особи від проходження такого огляду, є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_1 є особою, яка підлягає адміністративній відповідальності, обставин що пом'якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника судом не встановлено, вказаним правопорушенням не заподіяно майнової шкоди.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 не зважаючи на загальноприйняті норми поведінки та співжиття в суспільстві, вчинив грубе, суспільно-небезпечне порушення правил дорожнього руху, внаслідок якого могли настати тяжкі наслідки, своїми діями наражав на небезпеку інших учасників дорожнього руху, легковажно дозволив собі керувати транспортом з ознаками наркотичного сп'яніння та відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння, що свідчить про свідоме грубе порушення Правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобіганню вчинення нових правопорушень буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП , оскільки саме такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
При призначенні адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк, суд враховує, що ОСОБА_1 не працює, тому транспортний засіб не є джерелом доходу правопорушника, а тому не позбавить можливості останнього належним чином забезпечувати свою родину.
Враховую вищевикладене, керуючись ст. 33, ч. 1 ст. 130, 280 КУпАП,-
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу розміром 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 352,40 грн. на користь держави.
На постанову суду може бути подана апеляція протягом 10-ти діб з моменту її винесення.
Суддя