Справа № 127/26332/17
Провадження № 3/127/7916/17
29.01.2018 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Вишар І.Ю., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в місті Вінниці Депаратменту патрульної поліції про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 02.12.2017 року о 04 год. 00 хв. в м. Вінниці по вул. Константиновича, 35, в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, керував транспортним засобом марки "Kia Ceed", д.н.з. АА7607КІ, з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на стан спяніння відмовився в присутності двох свідків.
В судовому засіданні призначеному на 16.01.2018 року ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушень не визнав. Вважає що в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки він не був в стані алкогольного сп'яніння і поліцейськими не дотримано процедури проходження огляду на стан сп'яніння, а протокол оформлений з порушенням чинного законодавства. Подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю виклику свідків.
В судове засідання призначене на 29.01.2018 року правопорушник не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час, день та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням конверту, який повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», а тому суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1
Відповідно до положень ч. 1,3 ст. 131 ЦПК України: у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходитьсяучасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання; у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин
Допитаний в судовому засіданні, як свідок, інспектор Єременюк Артем Юрійович суду пояснив, що 02.12.2017 року під час несення служби екіпажем патрульної поліції по вул. Константиновича, біля буд. №35 в м. Вінниці було помічено автомобіль НОМЕР_2, який рухався порушуючи п.п. 2.3. ПДР України. Після зупинки даного автомобіля під час спілкування з водієм, яким виявився ОСОБА_1, у нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, почервоніння обличчя. На пропозицію пройти огляд у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків, про що складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Надав суду витребувані матеріали з відеозаписом фіксації обставини вчинення правопорушення.
Суд, заслухавши пояснення правопорушника, показання свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що докази у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Враховуючи: п. 2.5. Правил дорожнього руху, згідно якого водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин;
п. 4 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування підвпливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 р. - ознаками наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Суд критично ставиться до пояснень та заперечень по обставинам справи ОСОБА_1 та розцінює їх як намагання уникнути відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки вони спростовуються показаннями інспектора поліції, наданими в судовому засіданні в якості свідка, у сукупності з іншими матеріалами справи. Так, з наданого фрагменту відеозапису нагрудної камери поліцейського, дослідженому в судовому засіданні щодо обставин вчинення правопорушення, які мали місце 02.12.2017 року, вбачається як ОСОБА_1 при спілкуванні з інспектором відмовляється від його пропозиції пройти у встановленому законом порядку огляд на стан сп'яніння, як на місці, так і в найближчому компетентному закладі охорони здоров'я, йому роз'яснювались юридичні наслідки такої відмови, а також, права та обов'язки особи, відносно якої складається протокол про адміністративне правопорушення. Під час підготовки справи до розгляду судом протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 перевірявся на предмет відповідності вимогам ст. 256 КУпАП та відповідних порушень або недоліків у його оформленні не виявлено. Крім того, слід зауважити, що відповідно до положень ст. 268 КУпАП особа з метою захисту своїх прав не позбавлена можливості подавати докази в обґрунтування заперечень, натомість ОСОБА_1 відповідних доказів, у т.ч. перебування на момент зупинки транспортного засобу у тверезому стані суду надано не було.
При цьому суд наголошує, що у даному випадку розгляду справи саме відмова особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження у встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, яка мала відповідні ознаки такого сп'яніння є об'єктивною стороною передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП правопорушення.
Вина правопорушника доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення БР № 233780 від 02.12.2017 року, письмовими поясненнями свідків до протоколу про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, показаннями інспектора поліції як свідків в судовому засіданні, відеозаписом нагрудної відеокамери поліцейського, рапортом поліцейського та довідкою поліції.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_1 не працює, є особою, яка підлягає адміністративній відповідальності, обставин що пом'якшують відповідальність правопорушника не встановлено, обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника судом не встановлено, вказаним правопорушенням не заподіяно майнової шкоди.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 не зважаючи на загально прийняті норми поведінки та співжиття в суспільстві, вчинив грубе, суспільно-небезпечне порушення правил дорожнього руху, внаслідок якого могли настати тяжкі наслідки, своїми діями наражав на небезпеку інших учасників дорожнього руху, легковажно дозволив собі керувати транспортом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння, що свідчить про свідоме грубе порушення Правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобіганню вчинення нових правопорушень буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП , оскільки саме такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
При призначенні адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк, суд враховує, що ОСОБА_1 не працює, тому транспортний засіб не є джерелом доходу правопорушника та не позбавить можливості останнього належним чином забезпечувати свою родину.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 36, ч. 1 ст. 130, 280, 283 КУпАП,-
Визнати виним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 10200 (одна тисяча двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 352,40 грн. на користь держави.
На постанову суду може бути подана апеляція протягом 10-ти діб з моменту її винесення.
Суддя