Справа № 149/3415/16-к
Провадження №1-кп/149/6/18
Номер рядка звіту 2
06.02.2018 року Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 , представника адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику в залі суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР 28.06.2016 року за № 12016020330000467, по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Хмільника Вінницької області, освіта середня, не працюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , не судимого, за ст. 128 КК України,-
27 червня 2016 року, приблизно о 23:00 годині, ОСОБА_6 перебуваючи на території свого домогосподарства, що по АДРЕСА_1 , під час суперечки із ОСОБА_4 , на грунті тривалого перебування у неприязних відносинах, не передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій у вигляді отримання ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, хоча в силу життєвого досвіду повинен був і міг передбачити, діючи із злочинною недбалістю, знаходячись біля паркану схопив ОСОБА_4 за праву руку і потягнув її через металопрофільний паркан у свою сторону та зафіксував її, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді різаної рани з пошкодженням ліктьового нерву, які відповідно до висновку експертів № 156-К від 15.12.2016 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм розладу здоров'я, пов'язаного зі стійкою втратою працездатності менш як на одну третину, але понад 10 %.
Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ст. 128 КК України не визнав та в судовому засіданні показав, що він що 28 червня 2017 року у вечірню пору доби, на другий день після святкування його дня народження, він разом із компанією відпочивав, а потім і мати сказала йому, що їх собака лежить мертвий під парканом, що межує із домогосподарством потерпілого. Перед цим брат казав, що потерпілий погрожував вбити їхнього кота. І через те, що кіт потім зник, він зрозумів, що це діло рук сусіда. Підійшовши до паркану з боку господарства свого брата, він покликав ОСОБА_4 , допустивши нецензурні висловлювання зі свого боку, а коли той вийшов, вони почали між собою сваритися. При цьому продовжуючи перебувати по обидві сторони паркану із металопрофілю. Щодо висоти паркану, то паркан з його боку вищий за нього. Потерпілий був вище за паркан і за нього. Потерпілий його бачив, а він того ні. Під час сварки він отримав від ОСОБА_4 із-за паркану удар кулаком, який спричинив розбиття губи, внаслідок чого звертався до лікарні. Він одною рукою тримався за паркан, через це у нього були порізи на руках. При цьому руки потерпілого він не ловив, захиститись не міг, безпосереднього контакту із ним не мав. Однак почув, як той скрикнув "Ой, рука!". Зазначає, що дістати він його не міг, оскільки його зріст 1,76 м, а висота профілю 2,05 м, при цьому лівою рукою він нічого не робив. Потерпілий вище за паркан на голову, він це бачив. Паркан тримається на підмурку, але він на підмурок не ставав і був на землі. До зазначеного випадку стосунки із потерпілим були нормальними, спілкувались нормально, агресії не було, лише стало неприємно від того, що той отруїв собаку. Вини своєї не визнає. Цивільний позов не визнає.
Незважаючи на не визнання обвинуваченим ОСОБА_6 вини у вчиненні злочину передбаченого ст. 128 КК України, його вина у скоєнні вказаного злочину доведена наступними доказами.
Показаннями потерпілого ОСОБА_4 , який показав, що 27 червня 2016 року у вечірню пору доби він вийшов покурити, почув стук у паркан, що межує з домогосподарством матері ОСОБА_6 . До цього конфліктів із ними не було. Пішовши на стук і підійшовши до паркану він побачив силует на паркані. Зрозумів, що це ОСОБА_8 , який стояв на трубі зі своєї сторони паркану й кричав - "Виходь, сука, буду мочити". Він підійшов до паркану і під час розмови підняв праву руку, у лівій тримав сигарету. ОСОБА_6 схопив його за руку і потягнув на себе через паркан. Потім відчув поріз навскіс, коли потягнув руку назад порізав сухожилля. Вдарити не було можливості, оскільки підмурок на якому стоїть паркан, виступає зі сторони домогосподарства обвинуваченого, і там можна стати на трубу, а з його сторони це зробити неможливо. На його крик вибігла дочка, перев'язала йому руку. Зазначає, що сварки між ним та обвинуваченим не було, усе тривало декілька секунд, перед цим також не сварились, не спілкувались майже. Обвинувачений перебував у стані алкогольного сп'яніння, оскільки цілий день вживав алкогольні напої. Коли приїхала швидка допомога і поліція, ОСОБА_6 іще продовжував матюкатись. Тоді дочка підбігла до того і вдарила його по обличчю. Про причини нападу на нього взнав через 2 дні, а саме від брата обвинуваченого, який вибачався за нього. У подальшому проводилось відтворення на якому було зафіксовано як саме він підійшов до паркану, як відійшов, внаслідок чого саме відбувся поріз руки. Профіль у місці конфлікту вигнутий в сторону домоволодіння ОСОБА_9 . Протиправними діями обвинуваченого йому заподіяно матеріальну та моральну щкоду, яку просить стягнути з обвинуваченого. Просить задовольнити цивільний позов в повному обсязі.
Показаннями свідка ОСОБА_10 , яка показала, що ввечері 27 червня 2016 року вони чекали дітей. Коли вони приїхали та повечеряли, її чоловік сказав, що піде покурити, а сама вона пішла до ванної. Звідти вона через віконце почула глухий удар і крики. Вважала, що це чергова п'янка у сусідів, однак прибігла дочка і сказала, що "Понеділок" порізав батькові руку. Донька викликала швидку допомогу, поліцію. Коли вони вийшли на вулицю, то побачили, що з батькової руки йде кров. Донька зняла футболку й перемотала йому місце порізу. У цей час ОСОБА_8 кричав з тієї сторони паркану: "Повбиваю всіх, суки", по голосу зрозуміла, що це кричав саме він. По приїзду швидкої допомоги ОСОБА_11 зробили укол, не могли зупинити кров. Верхня частина паркану у місці конфлікту була загнута в сторону господарства ОСОБА_9 . Лівіше на паркані залишився слід від удару з того боку. Як дочка вдарила ОСОБА_6 вона не бачила, але дочка сказала, що вдарила ОСОБА_6 за батька в обличчя, потім працівник поліції ОСОБА_12 зупинив її.
Частково показаннями свідка ОСОБА_13 , яка показала суду, що ввечері 27 червня 2017 року вони святкували день народження її чоловіка ОСОБА_6 . За 10-15 хвилин до конфлікту гості розійшлися, вона залишалась на кухні, а її чоловік пішов до собаки, бо мати сказала, що він здох. Потім почула як він почав гукати дядька нецензурними словами, після чого вона пішла його забирати. ОСОБА_14 стояв на землі. Паркан висотою метрів 2. У неї рост 1,66 м, у ОСОБА_14 1,70 чи трихи більше . Дядю ОСОБА_15 не бачила, голову не бачила, а руку яка наносила удар бачила. Бачила як ОСОБА_14 намагалася вдарити рука з-за паркану, але ОСОБА_14 відхилився. Дядю ОСОБА_15 не бачила, голову не бачила, а руку яка наносила удар бачила. ЇЇ чоловік стояв на землі за 0,5 від паркану. ОСОБА_14 до паркану не підходив, руки у нього пошкоджені не були. А коли вони вже вийшли на вулицю, коли стояла швидка допомога й машина поліції, донька потерпілого намагалася вдарити її чоловіка, але не змогла так як її перешкодив працівник поліції Бичок.
Частково показаннями свідка ОСОБА_16 , яка показала суду, що ввечері 27 червня 2017 року вони святкували день народження її сина. Вона пішла до ванної, коли прибігла її онука і сказала, що на вулиці хтось кричить, після цього вона побачила, що сваряться між собою її син та ОСОБА_17 , який є її братом. Пішла до хлопців, просила щоб забрали його, чула як ОСОБА_14 біял паркану сказав: "Нічого собі, за що ти мене так?". Побачила, що паркан був зігнутий в їхню сторону. Після цього приїхала швидка допомога, поліція, забрали ОСОБА_4 . Безпосередньо сам конфлікт вона не бачила, а чула що сварились між собою її син та ОСОБА_11 , бачила як махнула рука. Зрозуміла потім, що у того кров йшла з руки, а скандал був за собаченя. Самого потерпілого вона не бачила, а бачила лише руку. Не бачила спочатку як сварились, лише потім. Її син не намагався захиститись, це не позволяла висота паркану.
Показаннями свідка ОСОБА_18 , який показав, що 28 червня 2017 року він був відповідальним по Хмільницькому ВП, в вечірній час він виїхав на повідомлення про нанесення тілесних ушкоджень. Потерпілий ОСОБА_11 був у себе на подвір'ї, у нього була порізана рука, натекло багато крові. Працівники поліції почали з'ясовувати обставини, допитали обвинуваченого, його матір, дружину. Під час цього підбігла донька потерпілого і вдарила рукою у праву сторону обличчя ОСОБА_6 . Він претензій до неї не мав, заяву не зробив, працівники поліції забрали від нього доньку ОСОБА_4 . Під час з'ясування обставин, ОСОБА_6 заперечував свою вину, повідомив, що між ним та потерпілим виникла словесна перепалка, внаслідок якої той потягнув руку до себе і порізав її об металопрофіль, з якого був зроблений паркан.
Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 27.06.2016 року, з якого вбачається, що слідчий Хмільницького ВП ГУНП у Вінницькій області прийняв усну заяву від ОСОБА_4 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 , який 27.06.2016 року, біля 23 години завдав ОСОБА_4 тілесні ушкодження, а саме потягнув його за руку через металопрофільний паркан, внаслідок чого він порізав об його верх руку (а.с.100).
Протоколом огляду місця події від 27.06.2016 року та ілюстративною таблицею до протоколу, відповідно до яких зафіксовано результати огляду місця події. По периметру домогосподарство огорожено парканом із металопрофілю. За воротами до домогосподарства розташований двір із заїздом для транспорту. По ліву сторону по периметру розташований паркан із металопрофілю. На відстані біля 15 м від воріт на паркані на висоті 1,5 м є пошкодження у вигляді вм"ятини згином у ліву сторону, тобто у бік сусудіського домогосподарства. На відстані 10 м від краю воріт у верхній частині паркану у вигляді згину у бік сусідського домогосподарства. На даній ділянці паркану у верхній частині є краплі речовини бурого кольору. Поруч із парканом на території домогосподарства розташована металоконструкція, яка накрита полімерною плівкою білого кольору на якій наявні потьоки речовини буро-червоного. Також наявні сліди речовини бурого кольору від паркану до будинку (а.с.101-105).
Протоколом слідчого експеременту від 14.07.2016 року з потерпілим ОСОБА_4 , який на місці події - на території домогосподарства по АДРЕСА_2 розповів та показав при яких обставинах ОСОБА_6 27.06.2016 року на території вказаного домогосподарства , заподіяв йому тілесні ушкодження. Він розповів та показав, як біля 23 години 27.06.2016 року він вийшов з будинку та біля порогу будинку курив. Потім почув з боку сусідського домогосподарства де проживає сім"я ОСОБА_6 , стук у металопрофільний паркан, почув що хтось кричить і гукає. Потім тримаючи цигарку у лівій руці пішов у напрямуку заднього двору де зупинився біля 2-го входу до господарства. На фоні падаючого світла побачив на паркані силует людини, яка кричала, нецензурно висловлювалася, погрожувала фізичною розправою і кликала до себе. Потім потерпілий показав, як підійшов до паркану із металопрофілю. Коли зупинився і стояв біля паркану, то впізнав ОСОБА_19 , оскільки з його домоггосподарства світилося світло. Потім потерпілий показав, як тримаючи у лівій руці цигарку, підняв до верху обидві руки для того щоб ОСОБА_6 побачив, що він підійшов до паркану. Потім ОСОБА_6 схопив його за праву руку та потягнув до себе через паркан. При цьому ОСОБА_6 був на рівні грудей по відношенню до верху паркану. Після того, які ОСОБА_6 потягнув його руку на себе на свою сторону, то верхня частина металопрофілю паркану вигнулася в його сторону. В цей час ОСОБА_4 відчув, як в обличчя йому бризнула кров і він зрозумів, що рука порізана. Після цього він потягнув руку на себе. Потім притиснув руку до себе, так як сильно йшла кров і пішов до свого будинку щоб забинтувати руку. Потім йому забинтували руку. (а.с.106-117).
Протоколом слідчого експерименту від 08.09.2017 року, яким проведений за дорученням суду відповідно до ухвали суду від 20.07.2017 року з участю потерпілого ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_20 . Слідчий експеримент зафіксовано на відеодиск, відеозапис з якого відтворено в судовому засіданні (а.с.156-163)..
Постановою слідчого від 18.07.2016 року про призначення судово-медичної експертизи стосовно ОСОБА_4 (а.с.124).
Висновком експерта № 84 від 19.08.2016 року, відповідно до якого у ОСОБА_4 під час стаціонарного лікування в КУ "Хмільницька ЦРЛ" з 28.06 по 06.07.2016 року було виявлено тілесне ушкодження у вигляді "різаної рани і ділянці правого ліктьового суглобу".
Вказане ушкодження не являлось небезпечним для життя, належить до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний (понад 6, але не більше 21 доби) розлад здоров'я, виникло від дії предмету (предметів), що має ріжучі властивості, по давності може відповідати висновку, вказаному у постанові про призначення експертизи - 27.06.2016 року.
Характер та локалізація вказаного вище тілесного ушкодження у ОСОБА_4 за механізмом утворення не суперечать обставинам, відображеним у матеріалах кримінального провадження у "Протоколі допиту потерпілого" ОСОБА_4 від 11.07.2016 року (" …В цю мить я відчув що в мене щось запекло в області ліктя, а потім моментально відчув, що на мене бризнула якась рідина і відчув як тканини шкіри і м'язів розсікаються об металевий профіль паркану …") та у "Протоколі проведення слідчого експерименту" від 14.07.2016 р. (… Далі потерпілий ОСОБА_4 показав, яким саме чином його схопив за праву руку ОСОБА_8 та потягнув до себе через паркан …. і після того як він потягнув за руку потерпілого на свою сторону то верхня частина вигнулась у його бік, що було зафіксовано…" (а.с.122-123).
Постановою слідчого від 14.09.2016 року про призначення комісійної судово-медичної експертизи стосовно ОСОБА_4 (а.с.126).
Висновком експертів № 156-к від 15.12.2016 року, відповідно до якого за наслідками проведеної комісійної судово-медичної експертизи у ОСОБА_4 мало місце тілесне ушкодження у вигляді різаної рани в ділянці правого ліктьового суглобу. Дане тілесне ушкодження виникло від дії предмета, який має ріжучі властивості, могло утворитися за обставин, на які посилається ОСОБА_4 у протоколі проведення слідчого експеременту від 14.07.2016 року: "Понедельников... схопив за праву руку та потягнув до себе через паркан .... Гусаківський .... забрав свою руку із-за паркану ... в цей момент йому в обличчя бризнула кров...", а по давності утворення можуть відповідати строку, вказаному у постанові про призначення СМЕ - 27.06.2016 року.
При обстеженні судово-медичною експертною комісією ОСОБА_4 станом на 08.11.2016 року виявлено об'єктивні ознаки нейропатії ліктьового нерву правої руки - порушення чутливості і рефлексів з гіпотрофією м'язів, легкими руховими розладами (правий карпорадіальний рефлекс зменшений, обмежені рухи в 3, 4, 5 пальцях правої кисті, гіпотрофія "рукавички", гіпестезія в зоні іннервації гілок ліктьового нерву справа, рухи в III-IV-V пальцях, розгинання і згинання обмежені частково, порушення функції захвату кисті).
Експертна комісія вважає, що порушення функції правої руки у ОСОБА_4 є наслідком ушкодження правого ліктьового нерву, що відбулось під час утворення вказаної різаної рани, і становить 15% (п'ятнадцять відсотків) стійкої втрати загальної працездатності (з застосуванням ст. 10 "б" "Таблицы процентов утраты трудоспособности в результате различных травм..." Инструкции Министерства Финансов СССР "О порядке организации и проведения врачебно-страховой зкспертизы" 08.01.1986 г.).
Таким чином, різана рана з пошкодженням ліктьового нерву у ОСОБА_4 належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм розладу здоров'я, пов'язаного зі стійкою втратою працездатності менш ніж на одну третину, але понад 10% (п.2.2.3 "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", 1995 р.).
Дані "підсумки" в частині визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 доповнюють "підсумки" до "Висновку експерта" № 84 від 19.08.2016 року на його ім'я, з урахуванням уточнення характеру тілесного ушкодження та розміру стійкої втрати загальної працездатності (а.с.119-121).
Висновком експертів № 133-к від 14.12.2017 року, яка призначена ухвалою суду. За наслідками проведеної комісійної судово-медичної експертизи, згідно "медичної картки стаціонарного хворого" № 7435, та "Висновку експерта" 84 від 19.08.2016 року, у ОСОБА_4 мало місце тілесне ушкодження у вигляді різаної рани в ділянці правого ліктьового суглобу. Дане тілесне ушкодження виникло від дії предмета, який має ріжучі властивості, по давності утворення може відповідати строку, вказаному в ухвалі про призначення усудово-медичної експертизи від 27.06.2016 року.
Згідно Висновку експертів №156-К від 15.12.2016 року, при обстеженні судово-медичною експертною комісією ОСОБА_4 станом на 08.11.2016 року виявлено об'єктивні ознаки нейропатії ліктьового нерву правої руки - порушення чутливості і рефлексів з гіпотрофією м'язів, легкими руховими розладами (правий карпорадіальний рефлекс зменшений, обмежені рухи в 3, 4, 5 пальцях правої кисті, гіпотрофія "рукавички", гіпестезія в зоні іннервації гілок ліктьового нерву справа, рухи в III-IV-V пальцях, розгинання і згинання обмежені частково, порушення функції захвату кисті.). Враховуючи це, експертна комісія зробила висновок, що порушення функції правої руки у ОСОБА_4 є наслідком ушкодження правого ліктьового нерву, яке відбулось під час утворення вище вказаної різаної рани, і становить 15% (п'ятнадцять відсотків) стійкої втрати загальної працездатності. Таким чином, різана рана з пошкодженням ліктьового нерву у ОСОБА_4 належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм розладу здоров'я, пов'язаного зі стійкою втратою працездатності менш ніж на одну третину, але понад 10 % (п. 2.2.3 "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", 1995 р.).
Характер та локалізація тілесних у ОСОБА_4 вказують на можливість їх утворення в результаті контакту правого передпліччя (в ділянці ліктьової ямки) з предметом, який має гострий край. Таким предметом міг бути верхній край металопрофільного паркану, що узгоджується з показами ОСОБА_4 під час слідчого експерименту 09.07.2017 р. за його участю. Покази ОСОБА_21 під час слідчого експерименту 09.07.2017 р. не є інформативними для судово-медичної оцінки механізму утворення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , оскільки не містять чітких даних про місце прикладання і напрям дії травмуючої сили (а.с. 189-193).
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про визнання недопустими доказів - протоколу огляду місця події від 27.06.2017 року, є безпідставним та задоволенню не підлягає, так як огляд будинковолодіння належного потерпілому ОСОБА_4 проводився з участю ОСОБА_10 , яка є дружиною потерпілого, а відповідно співвласником будинковолодіння, та проведений в порядку та у відповідності до вимог передбачених ч. 3 ст. 214, 237 КПК України.
Згідно вимог ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Суд не погоджується з доводами обвинуваченого ОСОБА_6 , що потерпілий перебуваючи на території свого господарства був вищий за паркан і за обвинуваченого, що під час сварки він отримав від ОСОБА_4 із-за паркану удар кулаком, який спричинив розбиття губи, що руки потерпілого він не ловив, безпосереднього контакту із ним не мав, що дістати потерпілого він його не міг, що на підмурок під парканом не ставав і був на землі.
Суд також критично ставиться до показань свідків ОСОБА_13 в тій частині її показань, де вона стверджує, що обвинувачений ОСОБА_6 стояв на землі, що бачила руку ОСОБА_4 , яка наносила удар, що бачила як її чоловіка намагалася вдарити рука з-за паркану, але той відхилився. ОСОБА_4 , його голову не бачила, а руку яка наносила удар бачила, що її чоловік стояв на землі за 0,5 від паркану, що ОСОБА_14 до паркану не підходив. Також критично суд ставиться до показань свідка ОСОБА_16 , в тій частині, що ОСОБА_14 біля паркану сказав: "Нічого собі, за що ти мене так?", що бачила, як махнула рука ОСОБА_4 .
Вказані доводи обвинуваченого ОСОБА_6 та наведені показання свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_16 спростовуються доказами дослідженими судом під час судового розгляду та які оцінені судом в їх сукупності, зокрема протоколом та відеозаписом слідчого експерименту від 08.09.2017 року з участю потерпілого та обвинуваченого, протоколом слідчого експерименту з участю потерпілого ОСОБА_4 від 14.07.2016 року, протоколом огляду місця події від 27.06.2016 року, висновками судово-медичного експерта № 84, висновками експертів № 156-к, № 133-к за результатами проведених комісійних судово-медичних експертиз, показаннями потерпілого ОСОБА_4 , які узгоджуються між собою та якими доведено, що ОСОБА_6 , знаходячись біля паркану схопив ОСОБА_4 за праву руку, який знаходився з іншого боку паркану, і потягнув її через металопрофільний паркан з гострим краєм у свою сторону та зафіксував її, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді різаної рани з пошкодженням ліктьового нерву.
Прийшовши до такого висновку, суд також врахував, що свідки ОСОБА_13 є дружиною обвинуваченого, а свідок ОСОБА_16 є матір"ю обвинуваченого і прямо заінтересовані в результатах судового розгляду на користь ОСОБА_6 .
Судом під час судового розгляду не встановлено, що ОСОБА_6 заподіяв тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_4 умисно. Разом з тим, під час судового розгляду належними та допустимими доказами доведено, що ОСОБА_6 заподіяв потерпілому ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження з необережності через злочинну недбалість, так як він, перебуваючи частково над парканом виготовленим із металопрофілю з гострим по його верху краєм, схопивши та тягнучи через паркан на себе поверх верхнього госторого краю паркану праву руку потерпілого ОСОБА_4 , який був з іншого боку паркану значно нижче ОСОБА_6 , хоча і не передбачав можливості настання тяжких наслідків, але повинен був і міг їх передбачити.
Пунктом 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року № 2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я особи", роз'яснено судам, що у випадках, коли особа, яка заподіяла середньої тяжкості тілесне ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розрахувала на їх відвернення (злочинна самовпевненість), або ж не передбачала можливості настання тяжких наслідків, хоча повинна була й могла їх передбачити (злочинна недбалість), її дії слід розглядати як заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження і кваліфікувати, відповідно, за ст. 128 КК.
Невизнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї вини у скоєні злочину передбаченого ст. 128 КК України, суд розцінює, як його намагання уникнути відповідальності за скоєний ним злочин та як обраний ним спосіб захисту від обвинувачення.
Суд вважає, що не встановлено підстав для виправдання обвинуваченого ОСОБА_6 за пред'явленим йому обвинуваченням за ст. 128 КК України.
Згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Суд, керуючись ч. 1 ст. 94 КПК України, дослідивши та оцінівши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_6 у скоєні злочину передбаченого ст. 128 КК України доведена повністю і дії обвинуваченого ОСОБА_6 охоплюються складом злочину передбаченого ст. 128 КК України, а тому вони вірно кваліфіковані саме за ст. 128 КК України, як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує, що він позитивно характеризується за місцем проживання, злочин вчинив вперше.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
З врахуванням наведеного, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_6 скоїв злочин невеликої тяжкості, конкретні обставин справи, особу обвинуваченого, його поведінку під час досудового розслідування та судового розгляду, суд вважає, що йому необхідно призначити покарання у виді громадських робіт, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 6268,63 гривень матеріальної шкоди та 15000 гривень моральної шкоди.
Заявлений потерпілим ОСОБА_4 цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 6268,63 гривень вартості витрат понесенних ним на лікування, суд вважає можливим задовольнити повністю, оскільки в судовому засіданні було об'єктивно доведено заподіяння потерпілому ОСОБА_4 шкоди від злочину в розмірі 6268,63 гривень, а обвинувачений несе обов'язок по відшкодуванню збитків та шкоди, заподіяних внаслідок скоєння злочину у випадку доведення його вини у його скоєнні в межах заявленого цивільного позову (а.с. 18-24).
Цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди необхідно задовольнити повністю, а саме у розмірі 15000 гривень. При цьому суд виходить з того, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_6 потерпілий ОСОБА_4 переніс сильний фізичний біль внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, а також під час та внаслідок перененесеної хірургічної операції, що в свою чергу призвело до того, що потерпілий також зазнав моральної та психологічної травми, а злочин скоєний обвинуваченим та його наслідки мали істотний вплив на звичний спосіб життя потерпілого та потребували затрати значних зусиль потерпілого для відновлення його звичного способу життя та відновлення душевного спокою. Враховуючи ці обставини, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_4 моральної шкоди в розмірі 15000 гривень в певній мірі компенсує йому перенесені моральні страждання та душевний біль, заподіяні йому протиправною поведінкою обвинуваченого.
Потерпілий ОСОБА_4 просить стягнути з обвинуваченого витрати на правову допомогу в розмірі 1000 гривень.
У зв"язку з тим, що потерпілим ОСОБА_4 понесено витрати на правову допомогу в сумі 1000 гривень, що підверджено належними доказами, вони підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_6 (а.с. 25).
Підстави для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 відсутні. Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,7-11,118-126,127-129,369-371,373,374-376,395 КПК України, ст.ст. 12,56,65,66,67,128 КК України, -
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчинені злочину передбаченого ст. 128 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин.
Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_4 задовольнити повністю. Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_4 6268,63 гривень заподіяної матеріальної шкоди та 15000 гривень моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 1000 гривень понесених ним витрат на оплату правової допомоги адвоката.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Суддя ОСОБА_1