Єдиний унікальний номер справи: 766/18228/17 Головуючий в І інстанції Майдан С.І.
Номер провадження №22-ц791/378/2018 Доповідач Полікарпова О.М.
2018 року лютого місяця 01 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючогоПолікарпової О.М.
суддівВоронцової Л.П.
Ігнатенко П.Я.
за участі секретаряПрушинської О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 14 листопада 2017 року за заявою ОСОБА_6, який діє від імені ОСОБА_7 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про стягнення коштів,
В жовтні 2017 року ОСОБА_7 звернулася до суду із вказаним позовом.
13 листопада 2017 року ОСОБА_6, який діє від імені ОСОБА_7 подав до суду заяву, в якій просив вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок загальною площею 271,8 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1344229665101, розташований за адресою: АДРЕСА_1, до набрання законної сили рішенням суду.
Заяву обґрунтовував тим, що у разі задоволення позовної заяви ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_5 грошових коштів в розмірі 52 999,90 грн. та судових витрат виконання рішення буде утрудненим чи неможливим, оскільки відповідачка до того часу може відчужити зазначений житловий будинок. Крім того, у відповідачки для продажу житлового будинку вже готовий звіт про оцінку майна (а.с.33).
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14 листопада 2017 року заяву ОСОБА_6, який діє від імені ОСОБА_7 про забезпечення позову задоволено частково.
Заборонено ОСОБА_5 розпоряджатися житловим будинком АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5
В решті заяву залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.
Зокрема зазначає, що суд, обираючи відповідний захід забезпечення позову, не пересвідчився у тому, чи дійсно в неї є якесь зобов'язання перед позивачем, виконання якого відповідно до положення ч.1 ст.546 ЦК України забезпечується завдатком. При цьому, завдаток є способом забезпечення виконання, у даному випадку за договором купівлі-продажу будинку. Такий договір між ними не укладався, тому вважає необґрунтованим висновок суду про наявність завдатку, як забезпечення виконання нею зобов'язань за неіснуючим договором купівлі-продажу будинку.
Від ОСОБА_6, який діє від імені ОСОБА_7 на адресу апеляційного суду надійшов письмовий відзив, у якому останній посилається на те, що між сторонами існує майновий спір, а правова природа заборгованості, що виникла у відповідачки перед позивачкою буде визначатися судом за результатами розгляду справи по суті, а тому вважає, що доводи відповідачки не можуть бути підставою для скасування заходів забезпечення позову. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову без змін.
15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справа розглядається Апеляційним судом Херсонської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи частково заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами у справі дійсно існує спір майнового характеру, а відповідачка є власником нерухомого майна, у розпорядженні яким не обмежена правами, тому застосував захід забезпечення позову у вигляді заборони розпорядження житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду питання судом першої інстанції), суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно положень ч. 3 ст. 152 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду питання судом першої інстанції), види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У відповідності до роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року, при розгляді заяв про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З виділених матеріалів вбачається, що між сторонами у справі дійсно виник майновий спір з приводу стягнення коштів за договором завдатку в розмірі 52999,90 грн., який було укладено на підтвердження зобов'язання щодо укладання в майбутньому договорів купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9-10).
Власником житлового будинку АДРЕСА_1 є відповідачка ОСОБА_5 (а.с.32).
Таким чином, встановивши зазначені представником позивача обставини, з урахуванням наявності спору та обсягу заявлених позовних вимог, доказів про належність майна, щодо якого подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, а також враховуючи ймовірні наслідки можливого відчуження спірного майна на відновлення порушеного права позивачки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що невжиття обраного ним заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду
Застосований судом захід забезпечення позову являється процесуальним заходом, покликаним забезпечити можливість виконання рішення суду після вирішення позову, він є співмірним із заявленими позовними вимогами. При цьому, він не порушує права відповідачки щодо володіння чи користування житловим будинком, а лише тимчасово обмежує її в праві розпорядження цим майном до вирішення справи по суті.
Доводи апеляційної скарги, які загалом зводяться до посилань на безпідставність вжиття судом першої інстанції заходів забезпечення позову, колегія суддів відхиляє, оскільки вважає, що матеріали справи переконливо свідчать про наявність спору між сторонами та доведеність загрози невиконання рішення суду в разі задоволення позову. При розгляді справи в суді апеляційної інстанції представником позивачки на спростування доводів апеляційної скарги надано оригінал розписки про отримання відповідачкою від позивачки 26 160 грн.
Посилання скаржника про порушення норм процесуального права необґрунтовані, оскільки питання щодо забезпечення позову розглянуто та вирішено суддею відповідно до вимог ст.ст.151, 152, 153 ЦПК України .
Зважаючи на наведене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни ухвали суду, а відтак і для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,
постановила
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 14 листопада 2017 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий підпис О.М. Полікарпова
Судді підпис Л.П. Воронцова
підпис П.Я. Ігнатенко
З оригіналом згідно:
Постанова набрало законної сили 01 лютого 2018 року
Повний текст постанови виготовлено 05 лютого 2018 року
Копія постанови оформлена 05 лютого 2018 року
Суддя О.М. Полікарпова
Секретар судового засідання Т.І. Пісоцька