Справа № 648/3574/17
Провадження № 2/648/155/18
02 лютого 2018 року смт.Білозерка
Білозерський районний суд Херсонської області в складі:
Головуючого судді Рибас А.В.
за участю секретаря судового засідання Кравченко В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Олександрівська сільська рада Білозерського району Херсонської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що він являється власником житлового будинку №13, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. В даному будинку, крім позивача, зареєстровано також місце проживання відповідача, який не проживає за вказаною адресою без поважних причин з жовтня 2004 року, а існування його реєстрації порушує права позивача як власника житла, оскільки він вимушений сплачувати комунальні послуги за мешканця, який фактично не проживає в будинку. Посилаючись на ст.ст.391, 405 ЦК України, просив визнати відповідача таким, що втратив право користування зазначеним житлом.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву в якій позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в призначений час в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів відповідно до ст.280 ЦПК України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до договору купівлі-продажу серії ВКС № 565633 від 11.01.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Білозерського районного округу Херсонської області Гребенюком Т.М. за №76, та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №72062941 від 02.11.2016 року ОСОБА_2 належить будинок за адресою: АДРЕСА_1, буд.13.
Відповідно до акту обстеження для встановлення факту проживання осіб за місцем реєстрації від 09.11.2017 року, довідки №1592 виданої 15 листопада 2017 року виконавчим комітетом Олександрівської сільської ради Білозерського району Херсонської області, відповідач значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1, буд.13 в якості члена сім'ї позивача, проте фактично за вказаною адресою не проживає з жовтня 2004 року.
Частиною першою статті 383 ЦК України, визначено що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.
Відповідно до ст.150 Житлового кодексу України, громадяни, які мають у приватній власності будинок, користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно із ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Вказане положення закону визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб та будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду України викладена в постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-709цс16, яка відповідно до ст.417 ЦПК України є обов'язковою для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Відповідно до положень ст.405 ч.2 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні надано достатньо доказів того, що відповідач більше як один рік відсутній за місцем своєї реєстрації, інших домовленостей між сторонами щодо користування житловим будинком не було, підстав для збереження за відповідачем житлового приміщення, передбачених ст.71 ЖК України, не встановлено, реєстрація відповідача у будинку позивача створює останньому перешкоди у користуванні та розпорядженні належним йому майном, у зв'язку з чим вказане порушене право позивача підлягає захисту шляхом задоволення позову у повному обсязі та визнання відповідача таким, що втратив право користування вказаним житлом.
Крім того, в силу ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 640 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 12, 19, 81, 82, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, на підставі ст.383, 391, 405 ЦК України, 150 Житлового кодексу України, суд, -
Позов представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Олександрівська сільська рада Білозерського району Херсонської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, буд.13.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт НОМЕР_2, виданий 26 жовтня 2001 року Комсомольським ВМ УМВС України в Херсонській області, ІПН:НОМЕР_1, судові витрати в сумі 640 грн.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом 30 днів до апеляційного суду Херсонської області через Білозерський районний суд Херсонської області.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Рибас А.В.