.
Справа №591/5951/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - Мальована-Когер В. В.
Номер провадження 33/788/28/18 Суддя-доповідач - Філонова Ю. О.
Категорія - Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
02 лютого 2018 року м. Суми
Суддя Апеляційного суду Сумської області Філонова Ю. О. , з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 28 листопада 2017 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, не працевлаштований
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 320 грн., -
Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 28 листопада 2017 року, ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за те, що він, 17 жовтня 2017 року, близько 12 год. 50 хв. по вулиці Кузнечній в м. Суми керував транспортним засобом Faw CA 1031, державний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння чим порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився за допомогою газоаналізатора «Алкотестер Драгер» в присутності двох свідків. Результат огляду - 1.50 проміле.
В поданій апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 просить скасувати вищезазначену постанову судді і закрити провадження по справі.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що судом не було проведено повного та об'єктивного дослідження доказів по справі, тобто не було дотримано вимог ст.ст.251 -252,268, 280, 283 КУпАП, обставини справи, викладенні в постанові не відповідають дійсності.
Також зазначає, свої вини у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП він не визнавав, і матеріали даної справи не містять доказів того, що він керував автомобілем, а тому, в його діях відсутня подія та склад вказаного адміністративного правопорушення.
Судом при розгляді справи були допущенні процесуальні порушення вимог КУпАП, а саме, порушено його право на захист, оскільки справа була розглянута неповно, свідки не допитувалися, хоча його захисником ОСОБА_5 було подано клопотання про перенесення розгляду справи для виклику та допиту в судове засідання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також витребування від патрульної поліції сертифікатів відповідності приладу Драгер, яке суд задовольнив, але в подальшому свідків так ніхто і не допитав.
Також, апелянт зазначає, що суд розглянув справу на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, який за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 254, 256 КУпАП і фактично є сфабрикованим, оскільки в протоколі він надав пояснення, що 17.10.2017 року автомобілем не керував, знаходився на пасажирському сидінні, а автомобілем керував його товариш, крім того, під час допиту в судовому засіданні, інспектора патрульної поліції ОСОБА_8, на запитання чи був за кермом під час руху автомобіля громадянин ОСОБА_3, поліцейський чіткої відповіді надати не зміг.
Наголошує на тому, що правилами дорожнього руху визначено поняття водій, а саме - це особа, яка керує транспортним засобом а не знаходиться на пасажирському сидінні в салоні авто.
Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили скасувати постанову судді районного суду, а провадження у справі закрити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши відеофіксацію з нагрудної камери та доводи поданої апеляційної скарги, вважаю, що вказана вище апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст.245,251,252,280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дані вимоги закону суддею суду першої інстанції були виконані.
Висновки судді про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є законними, обґрунтованими та відповідають фактичним обставинам справи.
При цьому, доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що матеріали вказаної справи не містять доказів на підтвердження вчинення ним вказаного адміністративного правопорушення, апеляційний суд не може прийняти до уваги, виходячи з наступного.
Так, вина ОСОБА_3 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи та були повно та всебічно дослідженні в суді першої інстанції, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 136948 від 17 жовтня 2017 року (а.с.2), з якого вбачається, що 17 жовтня 2017 р. о 12 год. 50 хв. в м. Суми по вул. Кузнечна, водій ОСОБА_3 керував транспортним засобом Faw CA 1031, державний номер НОМЕР_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується показником приладу Drager ARAM-2289, результат позитивний - 1.50 % (а.с.2);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, з якого вбачається, що результат огляду ОСОБА_3 за допомогою Drager ARAM-2289 позитивний - 1,5 проміле, і що огляд проводився в присутності свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7.(а.с.3);
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з яких вбачається, що в їх присутності водію ОСОБА_3 було запропоновано пройти освідування на місці за допомогою приладу Drager, на що останній погодився. Результат освідування позитивний - 1.50% (а.с.4-5). Підстав недовіряти зазначеним показанням не вбачається;
- розпискою, складеною ОСОБА_9 про те, що останній зобов'язується перегнати автомобіль Faw CA 1031, державний номер НОМЕР_1, з вул. Кузнечної до місця стоянки та відсторонити водія ОСОБА_3 від керування автомобілем.
Вказані докази отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.
Ті обставини, що у протоколі ОСОБА_3 у графі «пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності» зазначив, що він не згоден з його змістом, оскільки не керував транспортним засобом, а керував його товариш, не свідчать про фальсифікацію чи невідповідність вказаного протоколу вимогам ст. 256 КУпАП, як зазначає апелянт, при цьому, будь-яких порушень при складанні зазначеного протоколу апеляційним судом не встановлено.
Крім того, посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що він не керував автомобілем, спростовується відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції (а.с.26), який також був досліджений і в ході апеляційного перегляду, та з якого вбачається, що при зупинці транспортного засобу саме ОСОБА_3 знаходиться на місці водія, а гр.-н ОСОБА_10, на якого ОСОБА_3 вказує як на особу, яка керувала автомобілем, знаходиться на пасажирському сидінні, і що саме до ОСОБА_3, як до водія зупиненого транспортного засобу, звертаються поліцейські з проханням надати для огляду посвідчення водія на право керування транспортним засобом, при цьому, ОСОБА_3, який за візуальними ознаками був у нетверезому стані, не заперечує факту керування автомобілем і не пояснює, що за кермом автомобіля був не він.
Крім того, з вказаного відеозапису також вбачається, що ОСОБА_3 намагався втекти з місця зупинки транспортного засобу, однак був зупинений поліцейськими, а при твердженнях апелянта про те, що він не керував автомобілем, такі його дії взагалі є нелогічними.
В подальшому, як вбачається з вказаного відеозапису, саме ОСОБА_3, як водієві транспортного засобу, було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер», на що останній погодився, а тест показав позитивний результат - 1,5 проміле, що і було зафіксовано, при цьому проведення освідування ОСОБА_3 відбувалося з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, і як вбачається з проглянутого відеозапису з нагрудної камери, в присутності двох свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_6
При цьому, твердження апелянта про те, що при продутті технічного засобу «Drager» його результат декілька разів показував «0», апеляційний суд не може прийняти до уваги, оскільки, як вбачається з того ж відеозапису, ОСОБА_3 продував газоаналізатор неправильно, про що йому робили зауваження як працівники поліції, так і свідки, а стосовно посилань останнього на те, що він просив працівників провести його огляд на стан алкогольного сп'яніння у лікарні, та заперечував проти результатів технічного засобу, то таких даних ні відеозапис, ні матеріали вказаної справи не містять.
При цьому, що технічний засіб Drager ARAM-2289, за допомогою якого був проведений огляд ОСОБА_3 на стан алкогольного сп'яніння був не сертифікований чи в несправному стані, що б ставило під сумнів його результат, матеріали справи не містять та апелянтом суду не надані.
Доводи ОСОБА_3 про те, що судом неповно було розглянуто вказану справу, оскільки не були допитані свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_6, апеляційний суд не може прийняти до уваги, з врахуванням того, що як вбачається з протоколу судового засідання від 20.11.2017 року (а.с.21), заявлене представником ОСОБА_5 клопотання щодо виклику в судове засідання свідків, та інспектора поліції, який складав протокол, суддею було задоволено, у зв'язку з чим в судовому засіданні було оголошено перерву до 16 год. 40 хв. 28.11.2017 року. При цьому, явку свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_6 зобов'язувався забезпечити саме захисник ОСОБА_3 - ОСОБА_5
Разом з тим, як вбачається з протоколу судового засідання від 28.11.2017 року (а.с.28), в судове засідання з'явився інспектор поліції ОСОБА_8, а свідки, заявлені ОСОБА_5 не з'явились, що свідчить про те, що представник сам не забезпечив їх явку.
Крім того, з вказаного протоколу судового засідання від 28.11.2017 вбачається, що на повторному виклику свідків ні ОСОБА_3 ні його представник не наполягали, такого клопотання суду не заявляли та не заперечували щодо закінчення з'ясування обставин та перевірку їх доказами. Тому, суд, цілком обґрунтовано за наведених обставин не ініціював виклику свідків та закінчив розгляд справи
Поряд з цим, при прийнятті оскаржуваного рішення, суддею були враховані показання допитаного в судовому засіданні інспектора поліції ОСОБА_8, що вбачається з протоколу судового засідання, який пояснював, що 17.10.2017 року ним був зупинений автомобіль, в якому за водійським сидінням знаходився ОСОБА_3, який мав ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим водієві було запропоновано пройти огляд, на що він погодився, що в свою чергу спростовує твердження апелянта про те, що інспектор поліції, на запитання чи був за кермом під час руху автомобіля громадянин ОСОБА_3, чіткої відповіді надати не зміг.
Крім того, до тверджень апелянта, які він висловив безпосередньо в ході апеляційного розгляду з приводу того, що працівники поліції його били, апеляційний суд відноситься критично, оскільки матеріали даної справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що у ОСОБА_3, у зв'язку з цим, були виявлені тілесні ушкодження чи що він звертався з відповідними заявами до уповноважених органів щодо незаконних дій до нього з боку працівників поліції.
При цьому, апеляційний розгляд в даному провадженні здійснюється в межах поданої апеляційної скарги на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 28.11.2017 року, якою, ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і вищезазначені твердження апелянта знаходяться поза межами апеляційного розгляду.
Що стосується доводів захисника ОСОБА_4 про те, що під час розгляду вказаної справи суддею районного суду не були спростовані показання допитаного в якості свідка ОСОБА_10 про те, що саме він перебував за кермом автомобіля, а не ОСОБА_3, то апеляційний суд вважає їх такими, що не можуть слугувати беззаперечною підставою для зміни чи скасування прийнятого судового рішення, крім того, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, суддя прийшов до висновку, що транспортних засобом керував саме ОСОБА_3 з врахуванням відеозапису, яким фактично і спростовуються показання зазначеного свідка.
Щодо невизнання ОСОБА_3 своєї вини, то апеляційний суд зауважує на тому, що визнання чи не визнання вини є правом особи і також не може бути підставою для скасування судового рішення, з врахуванням того, що при апеляційному розгляді вказаної справи про адміністративне правопорушення знайшов своє підтвердження той факт що саме ОСОБА_3 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що призвело до порушення останнім вимог п. 2.9 ПДР України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про його невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки, на його думку, він не був, відповідно до Правил дорожнього руху України, водієм транспортного засобу, є безпідставними і необґрунтованими, і сприймаються судом як спроба уникнути відповідальності, оскільки обґрунтованих доказів, які б могли спростувати причетність ОСОБА_3 до вказаного правопорушення, апеляційному суду не надано.
За таких обставин вважаю, що суддею районного суду прийнято законне і обґрунтоване рішення, підстав для його скасування, як на тому наполягає апелянт, не вбачається, у зв'язку з чим у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 слід відмовити.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, -
Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 28.11.2017 року, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду Сумської областіФілонова Ю. О.