Справа № 578/329/17
провадження №1-кс/588/19/18
02.02.2018 року Тростянецький районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тростянці заяву прокурора про відвід головуючому судді у кримінальному провадженні,внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42017200000000035 відносно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 190, частиною 4 статті 27, частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 369 КК України,
Прокурором другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Сумської області ОСОБА_3 04.01.2018подано заяву про відвід головуючої судді ОСОБА_7 у вказаному кримінальному провадженні, яка мотивована тим, що під час судового розгляду кримінального провадження № 42017200000000035, на думку сторони обвинувачення, виникли обставини, що викликають сумнів у неупередженості головуючого судді ОСОБА_7 .
Так, згідно із указаною заявою прокурора під час судового розгляду суддею ОСОБА_7 не долучені, не досліджені та безпідставно на думку прокурора повернуті стороні обвинувачення матеріальні носії інформації МНІ micro SDHC 16 GB (реєстр № 584-т від 25.01.2017) та МНІ micro SDHC 16 GB (реєстр № 585-т від 25.01.2017), які відповідно до статті 105 КПК України є додатками до протоколу від 26.01.2017 року за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-відеоконтроль стосовно ОСОБА_4 . Крім того, 24.10.2017 року та 25.10.2017 року суддею ОСОБА_7 ухвалами безпідставно на думку прокурора задоволені клопотання захисника обвинуваченого про визнання недопустимими доказами копій документів, отриманих стороною обвинувачення у законний спосіб відповідно до статті 93 КПК України та оптичного диску ПрАТ «МТС Україна», який є додатком до протоколу тимчасового доступу до документів від 27.02.2017 року і був отриманий слідчим шляхом його вилучення у володільця.
Поряд з цим, прокурор в обґрунтування сумніву в неупередженості судді та існування між суддею та обвинуваченим приятельських (дружніх) стосунків, посилався на те, що 03.05.2017, коли було відкладено підготовче судове засідання та узгоджена наступна дата, суддя почала розмовляти з ОСОБА_4 на теми не пов'язані із цим кримінальним провадженням, звертаючись до нього по імені дослівно «Серьожа». Побачивши в залі прокурора ОСОБА_8 , стала звертатись до нього по імені та по-батькові.
Викладені обставини на думку прокурора ОСОБА_3 формують думку про упередженість головуючого у цьому кримінальному провадженні, вбачаються сумніви в об'єктивності та безсторонності судді ОСОБА_7 з точки зору «стороннього спостерігача».
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заяву про відвід судді ОСОБА_7 підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у заяві. Крім того, прокурор додатково зазначив, що указана суддя в іншому кримінальному провадженні на відміну від цього провадження дійшла висновку про допустимість доказів отриманих слідчим в порядку статті 93 КПК України, що прокурор підтверджував копією вироку Краснопільського районного суду Сумської області від 28.12.2017 року, ухваленого суддею ОСОБА_7 .
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив проти заяви прокурора про відвід судді ОСОБА_7 , вважав її безпідставною, посилався на те, що з суддею ОСОБА_7 не має приятельських стосунків, працюючи у відділені поліції спілкувався з нею лише зі службових питань. Також стверджував, що посилання прокурора на те, що суддя зверталась до нього по імені «Серьожа» не відповідають дійсності, і крім того, не зрозумілі причини чому прокурор про те, що на його думку мало місце у травні 2017 року, заявив лише зараз.
Захисник ОСОБА_5 також заперечив проти задоволення заяви прокурора про відвід судді, посилався на те, що незгоду з рішеннями суду про неприйняття та оцінку доказів прокурор не позбавлений можливості висловити в апеляційній скарзі на вирок суду, якщо не погодиться з ним. Матеріальні носії інформації не були прийняті суддею, оскільки вони не були зазначені у протоколі негласної слідчої дії. Посилання прокурора на те, що в іншому кримінальному провадженні суддя ОСОБА_7 прийняла як допустимі докази документи отримані слідчим в порядку статті 93 КПК України не заслуговують на увагу, оскільки вирок, на який посилається прокурор не набрав законної сили, і крім того, обставини, які мали місце в іншому провадженні за участю інших учасників судового провадження не стосуються провадження відносно ОСОБА_4 . Крім того, захисник ОСОБА_5 зазначав, що суддя ОСОБА_7 на початку кожного судового засідання питає чи є в учасників провадження відводи, проте стороною обвинувачення з посиланням на обставини, які нібито мали місце 03.05.2017 року відвід судді не заявлявся. Такої розмови, про яку зазначає прокурор, між обвинуваченим та суддею не було.
Суддя ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилась, була повідомлена належним чином про час і місце судового розгляду заяви прокурора про відвід, надіслала заяву, в якій зазначила, що не бажає брати участь в судовому засіданні та надавати пояснення щодо обставин, викладених у заяві прокурора (а.с.56).
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали додані до заяви про відвід, суд дійшов висновку, що заява прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з таких мотивів.
Судом установлено, що Краснопільським районним судом Сумської області під головуванням судді ОСОБА_7 розглядається кримінальне провадження №42017200000000035 відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 190, частиною 4 статті 27, частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 369 КК України (справа №578/329/17).
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя не може брати участь у кримінальному провадженні визначений статтею 75 КПК України.
Прокурор в обґрунтування заявленого судді ОСОБА_7 відводу посилався на пункт 4 частини 1 статті 75 КПК України, відповідно до якого суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до частини 5 статті 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Як визначено у статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення/
Виходячи з положень КПК України та згідно з роз'ясненнями, викладеними у постанові Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 року “Про незалежність судової влади” виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності суддів і судів щодо розгляду справи поза передбаченого процесуальним законом порядку у справі не допускається.
Доводи, викладені прокурором ОСОБА_3 у заяві про відвід судді ОСОБА_7 , які пов'язані з безпідставним на його думку неприйняттям суддею частини письмових доказів сторони обвинувачення та визнання низки доказів за клопотанням захисника недопустимим, є такими, що пов'язані з оцінкою процесуальних рішень головуючого судді, ухвалених під час дослідження доказів у кримінальному провадженні.
Ухвалені суддею ОСОБА_7 процесуальні рішення відносно доказів сторони обвинувачення не можуть бути обставинами, які викликають сумнів в її неупередженості, та не можуть бути предметом оцінки з точки зору їх законності та обґрунтованості суддею іншого суду першої інстанції під час вирішення заяви про відвід судді, і здійснення такої оцінки, про що фактично ставить питання прокурор у заяві, у тому числі з посиланням на вирок судді ОСОБА_7 в іншому кримінальному провадженні, є по суті втручанням у вирішення справи незалежним судом.
КПК України передбачає правовий механізм для захисту прав учасників кримінального провадження, які не згоді з рішенням суду першої інстанції шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвал суду окремо у встановлених випадках або шляхом подання апеляційної скарги на вирок суду.
Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що процесуальні рішення головуючого судді ухвалені щодо доказів сторони обвинувачення не можуть бути доказами упередженості головуючого судді у цьому кримінальному провадженні.
Оцінюючи доводи прокурора в обґрунтування відводу судді ОСОБА_7 з підстав існуючих на його думку приятельських відносин між нею та обвинуваченим, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 4 статті 80 КПК України заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
До заяви прокурора про відвід судді ОСОБА_7 додано рапорт прокурора другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Сумської області ОСОБА_8 від 03.05.2017 року, за змістом якого судове засідання, яке відбулося 03.05.2017 та на якому мало б вирішуватися питання про призначення обвинувального акту до судового розгляду, було відкладене. Головуючий суддя ОСОБА_7 визначила та узгодила наступні дати судових засідань. У подальшому, суддя ОСОБА_7 почала розмовляти із обвинуваченим ОСОБА_4 на інші теми, не пов'язані із цим кримінальним провадженням, звертаючись до нього по імені, дослівно "Серьожа".
Однак, побачивши у залі суду прокурора другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Сумської області ОСОБА_8 , як прокурора у провадженні, стала звертатися до обвинуваченого по імені та по - батькові.
Отже, як вбачається з указаного рапорту про обставини, викладені у рапорті прокурора ОСОБА_9 стороні обвинувачення стало відомо 03.05.2017 року ще на стадії підготовчого судового засідання, тобто до початку судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 . Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив, що участь у цьому кримінальному провадженні приймає з липня 2017 року і з цього часу йому було відомо з матеріалів наглядового провадження про рапорт ОСОБА_9 від 03.05.2017 року.
Проте, заява про відвід судді ОСОБА_7 прокурором ОСОБА_3 була подана 04.01.2018 року після ухвалених суддею рішень про неприйняття частини письмових доказів та визнання низки доказів сторони обвинувачення недопустимими.
Прокурором ОСОБА_3 ні в заяві про відвід судді ОСОБА_7 , ні в судовому засіданні під час розгляду заяви не обґрунтовано причини заявлення відводу головуючому судді з мотивів, викладених у рапорті ОСОБА_8 , не одразу в черговому судовому засіданні, а за перебігом 08 місяців після установлення прокурором таких обставин та після початку судового розгляду кримінального провадження.
Крім того, прокурор не спростував і не заперечив посилання сторони захисту на те, що головуючий суддя кожного судового засідання з'ясовує питання чи довіряють учасники судового провадження суду, але з підстав викладених у рапорті прокурора від 03.05.2017 року відвід головуючій судді було заявлено лише 04.01.2018 року.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко та Мартиненко проти України»).
Отже, оскільки прокурором всупереч приписам частини 4 статті 80 КПК України заявлено відвід головуючій судді ОСОБА_7 після початку судового розгляду з підстав, які були відомі стороні обвинувачення до його початку, з огляду на те, що сторона захисту заперечує обставини, викладені у рапорті прокурора ОСОБА_8 від 03.05.2017, за відсутності інших об'єктивних доказів наявності у головуючої судді приятельських відносин з обвинуваченим ОСОБА_4 , суд дійшов висновку, що прокурором не доведено наявність обставин, які викликають сумнів в неупередженості судді ОСОБА_7 у цьому кримінальному провадженні.
За таких обставин, заява про відвід головуючого судді не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами статей 75-81, 370, 372 КПК України, суд
Заяву прокурора другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Сумської області ОСОБА_3 про відвід головуючого судді Краснопільського районного суду Сумської області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42017200000000035 відносно ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1