Справа №577/2505/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - Гетьман В. В.
Номер провадження 22-ц/788/104/18 Суддя-доповідач - Собина О. І.
Категорія - 57
01 лютого 2018 року м. Суми
Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Левченко Т. А. , Ткачук С. С.
за участю секретаря судового засідання - Новікової А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 листопда 2017 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», третя особа - Конотопське відділення ПАТ «Сумигаз» про зобов'язання встановлення індивідуального лічильника на газопостачання, -
Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
Позивач звернувся до місцевого суду із позовом і свої вимоги мотивував тим, що є власником квартири АДРЕСА_1. Його квартира знаходиться у багатоповерховому впорядкованому житловому будинку. Він являється інвалідом 3 групи, який має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, інвалідів. 25.05.2017 року він звернувся до ПАТ «Сумигаз» із звернення з приводу встановлення індивідуального лічильника на газопостачання за рахунок Товариства, але йому у цьому було відмовлено. Вважав, що оскільки він є інвалідом 3 групи і має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни, інвалідів війни, тому просив ухвалити рішення про зобов'язання ТОВ «Сумигаз» встановити за місцем його проживання лічильник на газопостачання .
Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 листопада 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_3 було відмовлено за його безпідставністю.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував ті обставини, що відповідно до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» саме на суб'єкт господарювання, що здійснює розподіл природного газу на відповідній території покладено обов'язок забезпечити встановлення лічильників газу для населення з приводу чого він неодноразово звертався до відповідача у справі . Тому вважає, що його вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Колегія суддів заслухавши суддю - доповідача, думку представника відповідача, який заперечив проти доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством не покладено обов'язок на ПАТ «Сумигаз» щодо виконання робіт по безоплатному встановленню саме індивідуального лічильника у квартирі позивача.
Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду виходячи з наступного.
Як вбачається із цивільної справи та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 та є користувачем послуг по газопостачанню, які надає ПАТ «Сумигаз» (а.с.3-4, 6.).
Також судом встановлено, що згідно з ліцензією, виданою НКРЕКП на підставі рішення №929 від 26.03.2015 року (переоформлена рішенням від 01.09.2015 року №2248), ПАТ є газорозподільною організацією, яке здійснює свою діяльність, зокрема, на території м. Конотоп.
Постановою НКРЕКП № 549 від 31.03.2016 року, з наступними змінами від 15.12.2016 року, затверджено План розвиту газорозподільної системи ПАТ «Сумигаз» на 2016-2025 роки, яким передбачено витрати на встановлення будинкових приладів обліку (а.с. 42-43).
Будинок АДРЕСА_1 включено в план розвитку газорозподільної системи на 2016-2025 роки інвестиційної програми ПАТ «Сумигаз» на 2016 рік, якою передбачені витрати на встановлення загальобудинкових приладів обліку (а.с. 44-46).
На виконання вищазезначеного плану розвитку в будинку де мешкає позивач 01.02.2017 року було встановлено загальнобудинковий вузол обліку газу.
Порядок та підстави забезпечення населення приладами обліку природного газу врегульований Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», Законом України «Про ринок природного газу», розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.04.2012 року №259-р «Деякі питання забезпечення комерційного (приладного) обліку природного газу», Главою 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2494, Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2002 року №620 (далі - Тимчасове положення ), Типовим договором розподілу природного газу, затвердженою постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2498 та Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2500.
Зокрема, згідно п. 4-5 Тимчасового положення, ініціювати встановлення будинкового вузла обліку на багатоквартирний будинок, групу багатоквартирних будинків, групу споживачів можуть як власник (власники) такого будинку (таких будинків) (квартир), так і оператор газорозподільної системи. Встановлення будинкового вузла обліку здійснюється згідно з Кодексом газорозподільних систем.
У разі незгоди власника квартири (будинку) розраховуватися за спожитий газ за показаннями будинкового вузла обліку на будинок (групу будинків) він може встановити квартирний лічильник газу (вузол обліку) окремо на квартиру (будинок) за власні кошти.
Обсяги спожитого мешканцями будинку (будинків) природного газу, обладнаного будинковим вузлом обліку, у будинках, де крім будинкового вузла обліку частково встановлено квартирні лічильники газу, визначаються: для споживачів, що мають квартирні лічильники газу, - за показаннями таких лічильників; для споживачів, що не мають квартирних лічильників газу, - за показаннями будинкового вузла обліку, з яких виключаються сумарні показання квартирних лічильників газу, встановлених у цієї групи споживачів, з подальшим розподілом такої різниці оператором газорозподільної системи між споживачами, які не мають квартирних лічильників газу, пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні.
У відповідності до приписів статей 2-4, 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» від 16.06.2011р. №3533, який набрав чинності з 09.07.2011 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку, зокрема для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується тільки для приготування їжі - з 01.01.2018 року.
Фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.
Виконавцями робіт із встановлення вузлів обліку природного газу є суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території та отримали відповідні дозволи для виконання робіт із встановлення вузлів обліку природного газу.
Суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані: 1) забезпечити встановлення лічильників газу: а) для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення, - до 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - до 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року. У разі не встановлення населенню у строки, зазначені у цьому підпункті, лічильників газу з вини суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України; б) для інших споживачів - до 1 липня 2011 року; 2) припинити розподіл природного газу споживачам, які використовують природний газ без його комерційного обліку, у разі відмови таких споживачів від встановлення лічильників газу, а саме: а) для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення, - з 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - з 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - з 1 січня 2018 року; б) для інших споживачів - з 1 липня 2011 року.
Відповідно до розпорядження КМУ від 25.04.2012 року №259-р «Деякі питання забезпечення комерційного (приладного) обліку природного газу» з метою забезпечення повного комерційного (приладового) обліку природного газу в побуті відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» було запропоновано Міністерству енергетики та вугільної промисловості разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями і суб'єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території: 1) розробити та затвердити графіки оснащення квартир і приватних будинків, у яких проживає населення, лічильниками газу в розрізі територій, на яких провадять господарську діяльність зазначені суб'єкти, та до 1 липня 2012 р. подати їх Кабінетові Міністрів України; 2) вжити заходів до оснащення в повному обсязі квартир і приватних будинків, у яких проживає населення, лічильниками газу: до 1 січня 2016 р., - якщо природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі; до 1 січня 2018 р., - якщо природний газ використовується тільки для приготування їжі; 3) провести із залученням загальнодержавних і місцевих засобів масової інформації роз'яснювальну роботу з питань доцільності та ефективності обліку використаного населенням природного газу із застосуванням лічильників газу.
Як визначено у п. 37 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 р. № 329, який набрав чинності з 01.10.2015 р. (крім окремих його положень) споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Відповідно до ст. 11 цього Закону з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб'єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов'язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.
Такі обов'язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та заздалегідь не передбачати неможливість їх виконання. Такі обов'язки не повинні обмежувати постачальників, створених відповідно до законодавства інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у праві на здійснення постачання природного газу споживачам України. Такі обов'язки не можуть покладатися на споживачів.
Визначення категорії споживачів, яких стосуються спеціальні обов'язки, відбувається за рішенням Кабінету міністрів України, який встановлює критерії для віднесення споживачів до категорії вразливих - побутових споживачів, які набувають право на державну допомогу в порядку встановленому КМУ (ст. ст.1,14,16 Закону).
Питання прав та обов'язків споживача врегульовано ст. 13 названого Закону, де пунктом 1 перелічені права споживача, серед який відсутнє право на безкоштовне встановлення приладу обліку в квартирах, будинках.
Як передбачено у п. 3 ст. 18 цього Закону, постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у частині першій статті 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».
Аналіз викладених норм матеріального права дає підстави для висновку, що ПАТ «Сумигаз» має право на встановлення загальнобудинкового лічильника для обліку газу.
Також, з вказаних норм слідує, що позивач, як споживач природного газу, має право на установку лічильника газу в квартирі за рахунок газопостачальної організації - ПАТ «Сумигаз» в порядку черговості згідно затверджених графіків оснащення квартир і приватних будинків у яких проживає населення, лічильниками газу в розрізі територій, на яких провадять господарську діяльність суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, до 01.01.2018 року або оплатне встановлення газового обладнання у більш короткі строки. Обов'язку невідкладного встановлення індивідуального газового лічильника позивачу в його квартирі законом на ПАТ «Сумигаз» не покладено.
Також колегія суддів вважає безпідставним і посилання апелянта на обґрунтування своїх вимог на Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки ст.13 зазначеного закону дійсно передбачено ряд пільг особам з інвалідністю внаслідок війни, але пільга на першочергове встановлення індивідуального газового лічильника за рахунок газопостачальної організації для цих осіб не передбачена.
За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 375 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 листопада 2017 року у даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 05 лютого 2018 року.
Головуючий - О. І. Собина
Судді : Т. А. Левченко
С. С. Ткачук