справа № 489/1/18
кримінальне провадження
№1-кп/489/294/18
Іменем України
05 лютого 2018 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження на підставі обвинувального акта за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Ельзево Камчатської області Російської Федерації, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
встановив:
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Миколаєва від 21.12.2017 до обвинуваченої ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 18.02.2018.
Прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченої під вартою на 60 днів, проти чого обвинувачена та її захисник заперечували вказуючи на відсутність доказів у підтвердження ризиків, зазначених у клопотанні та просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов висновку, що підстави для збереження відносно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали.
Залишаються ризики переховування обвинуваченої від суду та вчинення нею інших кримінальних правопорушень, тобто дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Підтвердженням цьому є те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого корисливого злочину, офіційно не працює та не має постійного джерела доходу. На теперішній час притягається до кримінальної відповідальності Корабельним районним судом міста Миколаєва та Заводським районним судом міста Миколаєва за вчинення корисливих злочинів. Крім того, відповідно до ухвали Заводського районного суду міста Миколаєва від 05.07.2017 обвинувачена оголошувалася у державний розшук.
За таких обставин, є доведеними наявність вказаних ризиків і те, що їм неможливо запобігти при вжитті більш м'яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, а тому є необхідність у збереженні обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням нового строку.
Доводи обвинуваченої, що в період оголошення її судом в розшук вона знаходилася за адресою свого проживання і від органів досудового розслідування та суду не переховувалася, а також те, що кримінальні провадження, розгляд яких здійснювався іншими судами, закінчено, не зменшують вказаних прокурором ризиків. Крім того, обставини на які вказувала обвинувачена не підтверджені доказами.
З огляду на наведене, клопотання захисника та обвинуваченої про застосування більш м'якого запобіжного заходу задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 314, 372 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів до 05 квітня 2018 року (включно).
У задоволенні клопотання захисника та обвинуваченої про застосування більш м'якого запобіжного заходу - відмовити.
Копію ухвали вручити обвинуваченій, прокурору та направити до Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор».
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1