24.01.2018
Справа №489/5385/17
Провадження №2-а/489/69/18
24 січня 2018 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,
секретаря - Матяєвої С.І.,
за участю: представника позивача - Балабан Н.І., представника відповідача - Дрімоловської Ю.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Миколаєва Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Миколаєва Миколаївської області з такими позовними вимогами: поновити йому строк на звернення до суду, визнавши причини пропуску строку поважними; визнати незаконними дії відповідача щодо прийняття рішення про припинення виплати пенсії від 18.08.2016 року №65/2, а рішення визнати протиправним та скасувати його; стягнути з відповідача на його користь виплати передбачених сум пенсії за віком з 01.08.2016 року по теперішній час. Позивач посилається на те, що на час призначення йому пенсії ним було надано усі передбачені чинним законодавством документи для прийняття рішення про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а основним доказом його участі в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі - ЧАЕС) є його посвідчення учасника ліквідації (категорія 2), що дає йому право на виплату пенсії за віком відповідно до вказаної статті.
Представник позивача підтримала вимоги позову.
Представник відповідача заперечувала проти позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд дійшов до наступного.
ОСОБА_1 перебував на обліку в Інгульському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України міста Миколаєва Миколаївської області з 24.03.2012 року та отримував пенсію за віком у відповідності з ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із заявою про призначення йому пенсії звернувся 24 травня 2012 року. Разом із заявою про призначення пенсії позивачем було надано наступні документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році (категорія 2) від 10.03.1993 року Серії НОМЕР_1 ; завірену копію довідки від 25.01.1993 року №319 про період перебування у відрядженні на роботах по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в м. Чорнобиль 2, видану Українським радіотехнічним інститутом; довідку від 16.05.2012 року №16-05 про період перебування в службовому відрядженні в м. Чорнобиль, видану Українським радіотехнічним інститутом; копію трудової книжки серії НОМЕР_2 ; копію диплома про навчання від 30.06.1984 року серії НОМЕР_3 ; копію виписки про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 13.03.2012 року серії НОМЕР_4 ; копію паспорта; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
Рішенням Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Миколаєва Миколаївської області від 18.08.2016 року №65/2 ОСОБА_1 з серпня 2016 року припинено виплату пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв'язку з відсутністю первинних документів, які б підтверджували факт перебування у відрядженні на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
У вказаному рішенні зазначено, що при перевірці пенсійної справи встановлено, що відповідно до довідки Українського радіотехнічного інституту від 16.05.2012 року №16-05 ОСОБА_1 у період з 06.07.1986 року по 11.07.1986 року знаходився у службовому відрядженні в м. Чорнобиль на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в складі військових частин НОМЕР_5 , НОМЕР_6 . Підстави видачі довідки відсутні. Згідно відповідей галузевого державного архіву Міністерства оборони України встановлено, що підтвердити участь ОСОБА_1 на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період з 06.07.1986 року по 11.07.1986 року у складі в/ч НОМЕР_7 і в/ч НОМЕР_5 немає можливості, тому що в наказах командирів по стройовій частині даних військових частин, а також в журналі обліку доз радіаційного опромінення за вищевказаний період ОСОБА_1 не значиться (архівні довідки від 26.02.2016 року №4229/06, від 09.06.2016 року №11715/06). Тобто відсутні первинні документи, які б підтверджували факт перебування позивача у відрядженні на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а тому право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у позивача відсутнє.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06 липня 2017 року, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 23 серпня 2017 року, відмовлено в задоволенні позову Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Миколаєва Миколаївської області до ОСОБА_1 про стягнення надміру отриманої пенсії.
Вказаним рішенням суду встановлено, що сам по собі факт відсутності, на цей час, первинних документів у запитуваних організаціях, підставою яких є видача довідок, не свідчить про недостовірність довідки, наданої на час призначення пенсії відповідачу та не спростовує факт роботи відповідача у зоні відчуження у період з 06.07.1986 року по 11.07.1986 року.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», держава взяла на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язалась відшкодувати її за пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та за втрату годувальника, якщо його смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою.
Згідно із ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Пунктом 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку встановленого статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на 10 років учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 01 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів.
Положеннями абзацу 7 підпункту «г'» пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (з наступними змінами) передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Аналіз наведених вище положень дає підстави для висновку про те, що позивачем у відповідності з вимогами законодавства, чинного на час призначення йому пенсії, до заяви про призначення пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, довідки Українського радіотехнічного інституту від 25.01.1993 року №319 та від 16.05.2012 року №16-05, в яких зазначено період роботи та населений пункт, де проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Разом із цим, позивачем надано журнал реєстрації в посвідченнях про відрядження, яким також підтверджений факт участі ОСОБА_1 в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
За змістом ч. 3 ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Таким чином, посвідчення позивача як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році (категорія 2) від 10.03.1993 року Серії НОМЕР_1 підтверджує його статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає йому право на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема право на отримання пенсії за віком у відповідності з ст. 55 цього Закону.
Водночас, первинні документи про період (періоди) участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є лише підставою для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Верховний Суд України у постановах від 21 листопада 2006 року, від 04 вересня 2015 року (справи №21-1048во06, №690/23/15-а) висловлював правовий висновок щодо застосування положень статті 55 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зокрема, вказав, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Вимагаючи надання довідок про період роботи (служби) у зоні відчуження, відповідач фактично створює умови для перевірки обставин, які вже встановлені при вирішенні питання щодо надання позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Позивач як на підставу пропущення строку звернення до адміністративного суду посилається на те, що дізнався про оспорювань рішення відповідача лише в березні 2017 року, коли отримав копію позовної заяви про стягнення з нього незаконно виплаченої пенсії, в задоволенні якої рішенням суду було відмовлено (рішення суду набрало законної сили лише 23 серпня 2017 року). 15 серпня 2017 року звернувся із аналогічною позовною заявою до суду, яку залишено без розгляду ухвалою суду від 18.08.2017 року, а ухвалою апеляційної інстанції від 27.09.2017 року вказану ухвалу суду першої інстанції залишено без змін та роз'яснено право на звернення до суду із зазначенням у позовній заяві причини пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсій не отриманих з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Такі ж самі положення містить ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи вищевказане, наявні підстави для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Поновити пропущений строк звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з позовом до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Миколаєва Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Миколаєва Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Миколаєва Миколаївської області від 18.08.2016 року №65/2 про припинення з серпня 2016 року виплати ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Інгульське об'єднане управління Пенсійного фонду України міста Миколаєва Миколаївської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.08.2016 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
У відповідності з п. 15.5 Розділу VІІ Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя Ленінського районного
суду міста Миколаєва
Повний текст судового рішення складено 31 січня 2018 року.