Справа № 2-а/2218/7430/11
Головуючий у 1-й інстанції: Бондарчук В.В.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
30 січня 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Сторчака В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому про донарахування сум підвищення до пенсії дитині війни,
Представник позивача 20.11.2017 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, посилаючись на те, що визначений законодавством строк було пропущено через похилий вік позивача, інвалідність та постійне лікування у медичних закладах.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.11.2014 заяву задоволено.
Поновлено ОСОБА_2 строк пред'явлення до виконання виконавчого листа виданого Хмельницьким міськрайонним судом 06.11.2017 у справі №2а/2218/7430/11 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому про донарахування підвищення до пенсії дитині війни.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану ухвалу а заяву про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання залишити без задоволення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що 05.05.2011 постановою Хмельницького міськрайонного суду у справі №2а/2218/7430/11 задоволено позов ОСОБА_2 про стягнення підвищення до пенсії як дитині війни. Зокрема цим рішенням було визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому по невиплаті встановленого Законом України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 08.04.2011. Зобов'язано здійснити перерахування та щомісячну виплату недоплаченої пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ОСОБА_2 за вищезазначені періоди. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України виплачувати таку в допомогу в розмірі, що визначений Законом з 09 квітня і по день припинення права на таку допомогу.
Постанову звернуто до негайного виконання.
02.10.2013 постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду частково задоволено апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому та скасовано постанову суду І інстанції із ухваленням нового рішення, яким вимоги позивача за періоди з 09.07.2007по 31.12.2007, з 22.05.2008 по 07.10.2010 було залишено без розгляду.
Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому щодо нарахування та виплат ОСОБА_2 підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі меншому ніж це передбачено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2, з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи із розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 08.10.2010 по 08.04.2011.
Згідно матеріалів справи, копія рішення апеляційного суду від 02.10.2013 направлено на електронну адресу відповідача 29.10.2013, про що складено довідку.
Згідно довідки від 29.10.2013, у зв'язку із відсутністю матеріально-технічного забезпечення та належного фінансування на відправку поштової кореспонденції, копії рішення апеляційного суду від 02.10.2013 за результатами розгляду справи позивачу не направлялась.
16.01.2015 позивач зверталася до суду І інстанції із заявою про видачу їй судового рішення, однак його копії так тоді і не отримала.
26.10.2017 позивач звернулась до суду І інстанції із заявою про видачу виконавчого листа.
06.11.2017 ОСОБА_2 отримала копію постанови апеляційного суду та виконавчий лист та 07.11.2017 звернулась до суду першої інстанції із заявою про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що представником позивача на підставі заяви було отримано копію постанови і виконавчий лист лише 06.11.2017, з огляду на що, є всі підстави для поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки він був пропущений стягувачем з причин незалежних від нього, а саме відсутністю доказів отримання постанов судів першої та апеляційної інстанцій.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.
Згідно ч. 3 ст. 167 КАС України (в редакції чинній на момент звернення позивача із заявою) вказано, що особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох днів з дня його ухвалення чи складення у повному обсязі або у разі їх звернення вручаються під розписку безпосередньо в суді. Якщо копія рішення надіслана представникові, то вважається, що вона надіслана й особі, яку він представляє.
Відповідно до ч.3 ст.197 КАС України (в редакції чинній на момент звернення позивача із заявою), якщо справа була розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, то копія рішення суду апеляційної інстанції надсилається особам, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з моменту підписання постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.
Частиною 1 ст. 261 КАС України (в редакції чинній на момент звернення позивача із заявою) зазначено, що стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Згідно ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (в редакції чинній на момент звернення позивача із заявою), визначено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Отже, згідно нормам КАС України та Закону України "Про виконавче провадження", стягувач, який пропустив строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа, має право звернутись до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із заявою про поновлення пропущеного строку, в свою чергу, підставою для поновлення строку можуть слугувати лише поважні причини.
Як зазначалось вище, копії рішення апеляційного суду від 02.10.2013 за результатами розгляду справи позивачу не направлялась у зв'язку із відсутністю матеріально-технічного забезпечення та належного фінансування на відправку поштової кореспонденції. При цьому, позивач зверталася до суду І інстанції із заявою про видачу їй копії судового рішення, проте її так і не отримала.
Копію постанови апеляційного суду та виконавчий лист позивач отримала лише 06.11.2017, що підтверджується матеріалами справи.
Отже, з наведеного слідує, що протягом усього часу з моменту набрання законної сили рішенням суду існували об'єктивні поважні підстави, що робили неможливим виконання постанови суду з причин незалежних від позивача.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а підстави для її зміни або скасування відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2014 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Сторчак В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М.