Головуючий І інстанції: Мельников Р.В.
29 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3647/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Калиновського В.А.
суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.
за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.
позивач ОСОБА_1
представник позивача ОСОБА_2
представник відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017, м. Харків, повний текст складено 21.11.17 по справі № 820/3647/17
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції , Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції, в якому, після уточнення позовних вимог, просив суд: визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції №1135 від 11.07.2017 р. “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності” в частині звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 (0005802), інспектора роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції; визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції №293 о/с “По особовому складу” від 08.08.2017 р. в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1 (0005802), інспектора роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції; поновити капітана поліції ОСОБА_1 (0005802), з 09.08.2017 року на службі в поліції на посаді інспектора роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції; стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь капітана поліції ОСОБА_1 (0005802), грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 09.08.2017 року по день поновлення на посаді, з урахуванням податків і зборів, включаючи середню заробітну плату за один місяць, що підлягає негайному виконанню; постанову в частині поновлення капітана поліції ОСОБА_1 (0005802), з 09.08.2017 року на службі в поліції на посаді інспектора роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції та в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, звернути до негайного виконання.
В обґрунтування позову зазначив, що з 06.03.2006 року по 06.11.2015 року він проходив службу в органах внутрішніх справ. Наказом Національної поліції України від 07.11.2015 р. №115 о/с "По особовому складу" позивача відповідно до п. 9 та 12 Розділу XI Закону України "Про національну поліцію" від 02.07.2015 р. №580 призначено на посаду інспектора роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції. Під час проходження позивачем служби з метою встановлення причин та обставин подій, зафіксованих на відеозаписі, що транслювався в реальному часі в соціальній мережі Інтернет, на якому нібито позивач разом із лейтенантом поліції ОСОБА_4 отримали неправомірну вигоду від водія, що порушив Правила дорожнього руху, наказом Департаменту патрульної поліції від 11.05.2017 р. №2236 призначено проведення службового розслідування. За результатами проведеного службового розслідування Департаментом патрульної поліції прийнято наказ №1135 від 11.07.2017 р. “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності”, який в подальшому відповідачем з метою реалізації дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту ОВС, послугував підставою для видання наказу від 08.08.2017 р. №293 о/с “По особовому складу” в частині звільнення позивача зі служби на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України “Про національну поліцію” №580. Проте він не погоджується із висновком службового розслідування та подальшою реалізацією накладеного дисциплінарного стягнення. При цьому зазначив, що реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення здійснена відповідачем під час його перебування на лікарняному. Відтак, на думку позивача його звільнення відбулося протиправно, необґрунтовано, а висновки службового розслідування не ґрунтуються на перевірених і встановлених фактах, у зв'язку з чим оскаржувані накази підлягають скасуванню, а позивач поновленню на службі.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: скасовано наказ Департаменту патрульної поліції №1135 від 11.07.2017 р. “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності” в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 (0005802), інспектора роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції.
Скасовано наказ Департаменту патрульної поліції №293 о/с “По особовому складу” від 08.08.2017 р. в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1.
Поновлено капітана поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції з 09.08.2017 року.
Стягнуто з Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (62103, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 09.08.2017 по 14.11.2017 (68 робочих днів) у сумі 11704 (одинадцять тисяч сімсот чотири) грн 84 коп.
Звернуто до негайного виконання постанову суду в частині поновлення капітана поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції з 09.08.2017 року.
Звернуто до негайного виконання постанову суду в частині стягнення з Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (62103, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 09.08.2017 по 14.11.2017 в межах суми стягнення за один місяць (21 робочий день) в сумі 3614 (три тисячі шістсот чотирнадцять) грн 10 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем, Департаментом патрульної поліції, подано апеляційну скаргу, в якій він просить суд скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 12.03.2013 р. № 230, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 р. № 1395, ч. 2 ст. 36, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, Закону України "Про дорожній рух", Закону України "Про Національну поліцію", з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач та представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 06.03.2006 року по 06.11.2015 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ.
Наказом № 115 о/с від 07.11.2015 року "По особовому складу" відповідно до п.9 та п. 12 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" призначено тих, що прибули з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування (первинних спеціальних звань середнього складу поліції) та установленням посадових окладів згідно штатного розпису, з 07 листопада 2015 року, у тому числі ОСОБА_1 (М-131089), який мав спеціальне звання капітан міліції, інспектором роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції, з присвоєнням спеціального звання капітан поліції (підстава - заява ОСОБА_1 від 07.11.2015 року).
Наказом Департаменту патрульної поліції від 11.05.2017 р. №2236 з метою встановлення причин та обставин подій, зафіксованих на відеозаписі, що транслювався в реальному часі в соціальній мережі Інтернет, зі змісту якого вбачалось, що інспектори роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкова Департаменту патрульної поліції капітан поліції ОСОБА_1 та лейтенант поліції ОСОБА_4 можливо отримали неправомірну вигоду від водія, що порушив Правила дорожнього руху, відповідно до п.4 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про Національну поліцію”, п. 9 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України “Про Національну поліцію”, ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України,, затвердженого Закону України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України”, п.п. 2.2.20, 2.5, 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 12.03.2013 №230, наказано призначити проведення службового розслідування. Пунктом 3 наказу від 11.05.2017 р. №2236 Департаменту патрульної поліції на період проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов'язків за займаними посадами зі збереженням посадових окладів, окладів за спеціальне звання, надбавок за вислугу років та безперервну службу, зокрема, інспектора роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_1
Відповідно до висновку службового розслідування за фактом можливого отримання неправомірної вигоди інспекторами роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові ДПП, зокрема, капітаном поліції ОСОБА_1 від 10.07.2017 року, який затверджено начальником Департаменту патрульної поліції, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог ч. 1, 2 п. розділу І, п.2 розділу ІІІ, п.3 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, п.1 ст. 54 Закону України “Про запобігання корупції”, ч.ч. 1, 2, 5 п.1 розділу І розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, підп.підп. 6, 7 п.2.1, підп.підп. 2, 8 п.2.2 розділу ІІ підп.підп. 1, 8, 10 п.3.1 розділу ІІІ Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 05.01.2016 №4/1, ст. 19 Конституції України, п.п. 1, 2 ч.1, ч.3 ст.18 Закону України “Про Національну поліцію” та п.п. 1, 4 ч.1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України”, члени комісії вважали б інспектора роти №8 батальйону №3 Управління патрульної поліції у місті Харкові ДПП капітана поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції.
За результатами проведеного розслідування Департаментом патрульної поліції прийнято наказ №1135 від 11.07.2017 р. “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності”, яким наказано ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 08.08.2017 р. №293 о/с “По особовому складу” реалізовано вище зазначене дисциплінарне стягнення, накладене відповідно до Дисциплінарного статуту ОВС та позивача звільнено зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України “Про національну поліцію” №580.
Непогодившись із зазначеними наказами, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що під час судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Зі змісту оскаржуваного наказу №1135 від 11.07.2017 р. "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" встановлено, що підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції слугували висновки службового розслідування, під час якого було встановлено, що 11.05.2017 близько 13 год. 30 хв. екіпаж патрульної поліції "0801" у складі інспекторів роти № 8 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_1 та лейтенанта поліції ОСОБА_4 у м. Харкові за адресою: Салтівське шосе, 268 виявив автомобіль MAZDA, номерний знак PWR95534, який був припаркований у місці, де заборонена зупинка, за кермом вищевказаного автомобіля знаходився громадянин ОСОБА_5 Останній на вимогу патрульного поліцейського ОСОБА_1 не пред'явив поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Тим самим вчинив дії, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також у зазначеному наказі зафіксовано, що замість притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності капітан поліції ОСОБА_1 запропонував чоловікові надати йому грошову винагороду у розмірі 150 грн., яку зазначив у своєму блокноті, що згодом був вилучений слідчим слідчо-оперативної групи Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області. Громадянин ОСОБА_5 погодився на пропозицію капітана поліції ОСОБА_1 та у службовому автомобілі патрульної поліції передав йому вказану грошову винагороду, свідком чого був лейтенант поліції ОСОБА_4 Також зазначено, що ОСОБА_1 попередньо під підпис був ознайомлений з антикорупційним законодавством, тобто був обізнаний з обмеженнями пов'язаними зі службою в Національній поліції України, визначеними Законом України "Про запобігання корупції", а також ознайомлений з неухильним дотриманням антикорупційного законодавства України.
Частиною 1 ст. 122 КупАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Частиною 1 ст. 126 КУпАП встановлено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь- яке з вчинених правопорушень.
Таким чином, у разі виявлення поліцейськими порушень особою Правил дорожнього руху, відповідальність за вчинення яких передбачена ст.ст. 122, 126 КУпАП, на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, стягнення повиненно бути накладено в межах санкції ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів тягне за собою накладення стягнення.
Отже, не пред'явлення полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є підставою для встановлення складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.126 КУпАП.
Як свідчать матеріали справи, в ході спілкуванні з громадянином ОСОБА_6, на вимогу капітана поліції ОСОБА_1 останній не пред'явив поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаний факт ніким не оспорювався. Таким чином громадянином ОСОБА_5 були вчиненні порушення ПДР за пунктами 15.10 та п. 2.1.Г, відповідальність за порушення яких передбачена статтями 122 та 126 КУпАП.
Доводи позивача про неможливість та безправність працівників поліції здійснювати перевірку полісу під час винесення постанов за порушення ПДР, не пов'язаних із ДТП, спростовуються наступним.
Відповідно до п. 21.2 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
Щодо твердження «при складенні протоколів», мається колізія в часі, яка зумовлена тим, що Законом України від 14 липня 2015 року №596-УІІ "Про внесення змін де деякий законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" ст. 258 КУпАП було доповнено новою частиною, якою розширено перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення.
Так, відповідно ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Вказані положення законів не визнані неконституційними та, відповідно, не оцінювались Конституційним Судом України.
Таким чином за результатами розгляду справи за ст. 126 КУпАП, працівник патрульної поліції виносить постанову без складення протоколу. Крім того, після змін до КУпАП, зміни в ОСОБА_7 України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не вносились, і залишилось словосполучення "при складанні протоколів", яке не зазнало змін, що породило свого роду колізію, однак контроль за страховими полісама залишився у працівників поліції, і лише вони уповноважені Законом на перевірку останніх при порушеннях ПДР України.
Згідно п. 21.3 ст. 21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.
Відповідно до ст. 222 КУпАП: органи Національної поліції уповноважені розглядати справи за ст. 126 КУпАП. Таким чином страховий поліс пред'являється посадовим особам патрульної поліції.
Відповідно до ч.2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; виконувати розпорядження поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.
Тим законним випадком, на який відсилає ОСОБА_7 України «Про дорожній рух» є порушення Правил дорожнього руху, а саме п. 2.4, в якому передбачено, що на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
П. 2.1. Правил дорожнього руху встановлює, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Враховуючи викладене, водій на вимогу працівника поліції зобов'язаний пред'являти зазначені вище документи у будь-якому випадку при законності дій поліцейського.
Такої позиції дотримується і Вищий Адміністративний суд України в ухвалі від 06.04.2016 року провадження К/800/9318/16, із якої випливає, що наведені вище положення чинного законодавства закріплюють безумовний обов'язок при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особи, яка керує ним, мати при собі страховий поліс (сертифікат).
Таким чином, колегія суддів зазначає, що у капітана поліції ОСОБА_1 були наявні достатні підстави вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення. Отже, на підставі статті 32 Закону України "Про Національну поліцію" у поліцейських було безумовне право на реалізацію повноважень вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи.
Тобто, в даному випадку мали місце порушення громадянином ОСОБА_5 Правил дорожнього руху, відповідальність за вчинення яких передбачена ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, наслідком чого повинен був бути здійснений повний та всебічний розгляд справи про вчинення особою адміністративного правопорушення та відповідно складена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності.
Всупереч вищезазначеному, замість притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 запропонував останньому надати йому винагороду у розмірі 150 грн., яку зазначив у своєму блокноті, що згодом був вилучений слідчим слідчо-оперативної групи Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області.
Колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції про те, що одержання позивачем, як службовою особою, неправомірної вигоди не може кваліфікуватись як порушення службової дисципліни, оскільки такі дії підпадають під ознаки корупційного або кримінального діяння, є хибними , з огляду на наступне.
Стаття 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дає визначення, що таке службова дисципліна.
Службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається в тому числі і вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей.
Відповідно до ст. 2 Статуту дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Ч. 2 ст. 5 Статуту передбачає, що особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Тобто, висновок суду про те, що одержання позивачем, як службовою особою, неправомірної вигоди не може кваліфікуватись як порушення службової дисципліни, оскільки такі дії підпадають під ознаки корупційного або кримінального діяння, прямо суперечать ч. 2 ст. 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, адже наявність або відсутність складу кримінального правопорушення жодним чином не впливає на наявність в діях ознак дисциплінарного проступку, оскільки зазначені види відповідальності можуть застосовуватися, як разом, так і окремо один від одного.
Одними з основних вимог до поведінки поліцейського, відповідно до Наказу № 1179 Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських», є: неухильне дотримання положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійне виконання своїх службових обов'язків, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильне дотримання антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; стримана, доброзичлива, відкрита, уважна і ввічлива поведінка, яка б викликала в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати.
Як свідчать матеріали справи, подія за участю позивача, що слугувала передумовою проведення відносно нього службового розслідування та в подальшому притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з лав поліції, транслювалася в мережі Інтернет в реальному часі та викликала великий резонанс у суспільстві. Тисячі громадян уважно спостерігали за розвитком даного інциденту, що в свою чергу підірвало старанні спроби нової патрульної поліції по завоюванню довіри населення. Даний випадок дискредитував «образ патрульного поліцейського», як чесного та некорупційного поліцейського, що в свою чергу є одним із головних принципів служби в патрульній поліції. Перекреслив спроби та намагання інших порядних служителів закону викликати довіру та повагу у населення, простих перехожих громадян. Змусило доводити кожному громадянину, що цей випадок є одиничним.
Крім того, безпосередньо на місці події перебувало доволі багато свідків (в їх числі ОСОБА_8 Юр'євич, ОСОБА_9 та ОСОБА_10), які ретельно слідкували за тим, що відбувається, в тому числі і за діями слідчо-оперативної групи Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області, що виїздила на вказану подію за заявою громадянина ОСОБА_5, що була згодом зареєстрована в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області за № 9177 від 11.05.2017 року.
Крім того, судом встановлено, що в день зазначеної події капітан поліції ОСОБА_1 був викликаний до начальника Управління патрульної поліції у м. Харкові ДПП, на той час це був майор поліції ОСОБА_11. Перебуваючи в кабінеті начальника, в якому в той же час знаходилися заступник начальника начальник відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Харкові ДПП лейтенант поліції ОСОБА_12 та заступник начальника начальник відділу чергової частини УПП у м. Харкові ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_13, на питання начальника щодо надання пояснень за фактом отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_1 була надана відповідь, що «таке більше не повториться».
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що обставини, що передували притягненню капітана поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та звільнення в подальшому з лав Національної поліції знайшли своє повне обґрунтування та підтвердження. Дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби капітана поліції ОСОБА_1 є прямопропорціональним та виправданим по відношенню до вчиненого ним проступку.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач, при прийнятті оскаржуваних наказів, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже позовні вимоги є незаконними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно п.4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були неправильно застосовані норми чинного матеріального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 по справі № 820/3647/17 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_14
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_7 ОСОБА_15
Повний текст постанови складено 02.02.2018.