Головуючий І інстанції: Антонов А.А.
29 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 550/797/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Калиновського В.А.
суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.
за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області на постанову Чутівського районного суду Полтавської області від 23.11.2017, смт. Чутово, Полтавська область по справі № 550/797/17
за позовом ОСОБА_1
до Управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області , Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області щодо відмови у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг протиправними; зобов'язати Управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області призначити йому щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 16.06.2017 року.
Постановою Чутівського районного суду Полтавської області від 23.11.2017 року задоволено позов.
Визнано дії Управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні щомісячної адресної грошової допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до його заяви від 16.06.2017 р. протиправними.
Визнано дії комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утвореної при Чутівській райдержадміністрації Полтавської області, щодо прийняття рішення № 13 від 20.06.2017 р. про відмову ОСОБА_1 у призначенні допомоги як внутрішньо переміщеній особі на проживання відповідно до його заяви від 16.06.2017 р., протиправними.
Скасовано рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утвореної при Чутівській райдержадміністрації Полтавської області, № 13 від 20.06.2017 р. про відмову ОСОБА_1 у призначенні допомоги як внутрішньо переміщеній особі на проживання відповідно до його заяви від 16.06.2017 р.
Зобов'язано Управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області призначити ОСОБА_1 щомісячну адресну грошову допомогу як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до його заяви від 16.06.2017 р.
Судові витрати віднесено за рахунок державного бюджету.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем, Управлінням соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області, подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Управлінням соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області подано заяву про розгляд справи за відсутності їхнього представника.
В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.
Згідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1, до початку антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, разом зі своїми 2 неповнолітніми дітьми був зареєстрований та проживав: АДРЕСА_2, територія якого з липня 2014 р. непідконтрольна українській владі. Позивач разом з сім'єю взятий на облік як внутрішньо переміщена особа та отримав довідку від 12.08.2015 р. № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка видана Управлінням соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області (а.с. 10, 12).
12.08.2015 р. ОСОБА_1 подав до УСЗН заяву про призначення адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі, в якій просив призначити цю адресну допомогу на нього та його дітей.
Управлінням соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області була призначена адресна допомога з 12.08.2015 р. по 11.10.2015 р. на позивача та дітей. На наступні 2 місяці (з 12.10.2015 р. по 11.12.2015 р.) адресна допомога в частині виплат безпосередньо ОСОБА_1 була зменшена на 50 %, а на наступні 2 місяці (з 12.12.2016 р. по 11.02.2016 р.) виплата адресної допомоги позивачу була припинена на підставі п. 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 505«Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (надалі Порядок). При цьому у зазначений період виплата адресної допомоги на дітей ОСОБА_1 проводилась у повному розмірі.
22.02.2016 р. ОСОБА_1 подав заяву до Управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області про призначення адресної допомоги ВПО йому та його дітям і УСЗН, посилаючись на п.п. 3 та 7 Порядку, призначило адресну допомогу лише на дітей позивача, відмовивши йому у виплаті даної адресної допомоги (а.с. 85).
23.05.2017 р. позивач подав до Управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області заяву про призначення йому, як внутрішньо перемішена особа, адресної допомоги (а.с. 95), але у цьому йому було усно відмовлено.
Згідно довідки Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області від 28.07.2017 р. № 3250 ОСОБА_1 разом з 2 неповнолітніми дітьми з 29.04.2017 р. проживає без реєстрації АДРЕСА_1 (а.с. 25).
Відповідно до запису в трудовій книжці НОМЕР_2, яка належить ОСОБА_1, та довідки ТОВ «Полтавський тепловозоремонтний завод» м. Полтава від 27.07.2017 р. № АІС00000028 позивач з 14.06.2017 р. працює в даному ТОВ на посаді майстра виробничої дільниці дизельного цеху (а.с. 28, 104) .
16.06.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області із заявою про призначення адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі, в якій зазначив, що він з 14.06.2017 р. працює в ТОВ «Полтавський тепловозоремонтний завод» м. Полтава (а.с. 39, 40).
Рішенням Комісії від 20.06.2017 р. № 13 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні допомоги внутрішньо переміщеній особі на проживання.
Листом від 21.06.2017 р. № 05-06/1670 Управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області повідомило ОСОБА_1, що рішенням Комісії йому відмовлено у призначенні адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі на проживання (а.с. 14).
Не погодившись з даним рішення позивач звернувся до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що Управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області безпідставно відмовило у призначенні адресної допомоги позивачу як внутрішньо переміщеній особі з 16.06.2017 р. оскільки останній є працевлаштованою внутрішньо переміщеною особою та згідно вимог законодавства, яке діяло на час подачі позивачем заяви від 16.06.2017 р. про призначення адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі, мав право на отримання вказаної допомоги.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Колегія суддів зазначає, що 02.09.2014 р. був прийнятий Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», що набрав чинності 15.10.2014 р., яким були визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
З метою обліку осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, була прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 509, якою затверджений Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік переміщених осіб (далі по тексту - Порядок № 509).
Згідно з п. 1 Порядку № 509 довідка є документом, який видається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції.
01.10.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 505, якою затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі по тексту - Порядок № 505).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.
Згідно з п. 3 зазначеного Порядку в редакції, яка діяла на час звернення позивача до УСЗН із заявою про призначення адресної допомоги ВПО, грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї у розмірах, визначених даним пунктом. Якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією компетентного органу. Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому п. 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік ВПО. Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до п. 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 505, якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку, які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.
Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов'язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.
Аналіз вищезазначених норм свідчить, що грошова допомога у разі її припинення відповідно до пункту 7 цього Порядку не призначається лише на наступний строк, тобто чергові шість місяців.
Положення Порядку № 505 не містять норми, яка б у подібних правовідносинах назавжди позбавляла права особу працездатного віку, яка працевлаштувалась та як і раніше має статус внутрішньо переміщеної особи на отримання грошової допомоги.
Слід звернути увагу на те, що ані постановою Кабінету Міністрів України № 212 від 31.03.2015р., ані постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014р. не встановлено жодного обмеження особи звернутись з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач, будучи з 14.06.2017 р. працевлаштованою особою, звернувся до УСЗН із заявою від 16.06.2017 р. про призначення адресної допомоги ВПО, в якій зазначив, що він з 14.06.2017 р. працює в ТОВ «Полтавський тепловозоремонтний завод» м. Полтава.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області безпідставно відмовило у призначенні адресної допомоги позивачу як внутрішньо переміщеній особі з 16.06.2017 р. оскільки останній є працевлаштованою внутрішньо переміщеною особою та згідно вимог законодавства, яке діяло на час подачі позивачем заяви від 16.06.2017 р. про призначення адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі, мав право на отримання вказаної допомоги.
Відповідно до п. 7 вищезазначеного Порядку надання щомісячної адресної допомоги для одержання допомоги у встановлених розмірах на наступний період особи працездатного віку мають працевлаштуватися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості. Якщо працездатний член сім'ї протягом двох місяців не працевлаштувався, або перебуває у трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України чи в районах проведення антитерористичної операції і фактично не працює, розмір допомоги для цих осіб на наступні два місяці зменшується на 50 %, а на наступний період припиняється.
Згідно п. 12 Порядку виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі: подання уповноваженим представником сім'ї заяви про припинення виплати грошової допомоги; надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім'ї протягом двох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють; виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.
Виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім'ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.
З аналізу п. 12 Порядку вбачається, що вказаний пункт регулює умови припинення призначеної грошової допомоги та умови поновлення виплат допомоги, яка була раніше призначена, але її виплата була припинена з зазначених підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 16.06.2017 р. звернувся до Управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області із заявою про призначення адресної допомоги, а тому посилання відповідачів на п. 7 Порядку як на підставу відмови у виплаті допомоги є безпідставним.
Колегія суддів зазначає, що Порядком, який діяв в редакції на час подачі ОСОБА_1 заяви до Управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області, не було заборонено особам звертатись із заявами про призначення адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі після того, як вони вже отримували її, а тому у відповідачів підстав для відмови у призначені такої допомоги позивачу, який мав право отримувати адресну допомогу внутрішньо переміщеній особі з дня відповідного звернення до Управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області - з 16.06.2017 р., не було.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області залишити без задоволення.
Постанову Чутівського районного суду Полтавської області від 23.11.2017 по справі № 550/797/17 залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
.
Головуючий суддя (підпис)В.А. Калиновський
Судді(підпис) (підпис) В.О. Бондар О.М. Калитка
Повний текст постанови складено 02.02.2018.