31 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4751/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Кононенко З.О.
суддів: Бондара В.О. , Калиновського В.А.
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.,
представника відповідача Величка А.О.,
представника відповідача Смородської М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2017, суддя І інстанції Супрун Ю.О., місце складання вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 27.11.17 по справі № 820/4751/17
за позовом ОСОБА_3
до Міністерства юстиції України , Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про визнання бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просив суд:
- прийняти постанову про визнання бездіяльності Міністерства юстиції України у виконавчих провадженнях ВП №№ 54484174 та 54484143, що призвело до невиконання Рішення Європейського Суду з Прав Людини від 15 червня 2017 року у справі Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява в частині рішення національного суду, а саме: Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 11 травня 2010 року у справі № 2-219/10, яким зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік згідно вимог ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми, Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 27 грудня 2010 року у справі № 2-а-1422/10, якою зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік згідно вимог ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми та Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 16 травня 2011 року у справі № 2002/2-а-352/11, якою зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік згідно вимог ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми;
- зобов'язати Міністерство юстиції України вжити заходів відповідно до ст.ст. 9, 19, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" і ст.ст. 1, 5, 18, 78 Закону України "Про виконавче провадження" та ст.8 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та забезпечити виконання Рішення Європейського Суду з Прав Людини від 15 червня 2017 року у справі Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява в частині рішення національного суду, а саме: Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 11 травня 2010 року у справі № 2-219/10, яким зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік згідно вимог ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми, Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 27 грудня 2010 року у справі № 2-а-1422/10, якою зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік згідно вимог ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми та Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 16 травня 2011 року у справі № 2002/2-а-352/11, якою зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік згідно вимог ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем, Міністерством юстиції України було допущено протиправну бездіяльність, яка полягала у невиконанні у встановлений законом строк Рішення Європейського Суду з Прав Людини № 54642/13 та № 55057/13 від 08 серпня 2013 року у справі Віталій Іванович Кулик проти України Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява, яким задоволені заяви позивача № 54642/13 та № 55057/13 від 08 серпня 2013 року в частині виконання рішень національних судів, а саме: Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 11 травня 2010 року у справі № 2-219/10, якою зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік згідно з вимог ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми, Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 27 грудня 2010 року у справі № 2-а-1422/10, якою зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік згідно вимог ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми та Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 16 травня 2011 року у справі № 2002/2-а-352/11, якою зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік згідно вимог ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми, виходячи з того, що рішення Європейського Суду з Прав Людини від 15 червня 2017 року у справі Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява, де ОСОБА_3, був одним з заявників, виконано лише частково, та те, що 15 вересня поточного року строк виконання рішення Європейського суду з Прав Людини закінчився, а виконавче провадження не доведена відповідачем до кінця.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено в повному обсязі.
Визнано бездіяльність Міністерства юстиції України у виконавчих провадженнях ВП №№ 54484174 та 54484143, що призвело до невиконання Рішення Європейського Суду з Прав Людини від 15 червня 2017 року у справі Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява в частині рішення національного суду, а саме: Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 11 травня 2010 року у справі № 2-219/2010, яким зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік згідно вимог ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми, Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 27 грудня 2010 року у справі № 2-а-1422/10, якою зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік згідно вимог ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми та Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 16 травня 2011 року у справі № 2002/2-а-352/11, якою зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік згідно вимог ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми.
Зобов'язано Міністерство юстиції України вжити заходи відповідно до ст.ст. 9, 19, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" і ст.ст. 1, 5, 18, 78 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 8 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та забезпечити виконання Рішення Європейського Суду з Прав Людини від 15 червня 2017 року у справі Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява в частині рішення національного суду, а саме: Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 11 травня 2010 року у справі № 2-219/2010, яким зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік згідно вимог ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми, Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 27 грудня 2010 року у справі № 2-а-1422/10, якою зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік згідно вимог ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми та Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 16 травня 2011 року у справі № 2002/2-а-352/11, якою зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік згідно вимог ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми.
Відповідачі, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційних скарг відповідачі посилаються на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на їх думку, вирішення спору судом першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представники відповідачів підтримали апеляційні скарги, просили задовольнити їх, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційних скаргах.
Представник позивача, не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_3, звернувся до Барвінківського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання дії відповідача неправомірними та зобов'язання до перерахунку суми щорічної допомоги на оздоровлення.
Барвінківським районним судом Харківської області по справі № 2-219/2010 від 11.05.2010 року прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3, а саме:
- визнано незаконною відмову Барвінківського районного управління праці та соціального захисту населення Харківської області у перерахунку та виплаті ОСОБА_3, щорічної допомоги на оздоровлення згідно вимог ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за 2009 рік;
- зобов'язано Барвінківське районне управління праці та соціального захисту населення Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_3, щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік згідно вимог ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В іншій частині вимог - відмовлено.
ОСОБА_3, звернувся до Барвінківського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання дії відповідача неправомірними та зобов'язання до перерахунку суми щорічної допомоги на оздоровлення.
Барвінківським районним судом Харківської області по справі № 2а-1422/10 від 27.12.2010 року прийнято постанову про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3, а саме:
- визнано незаконною відмову управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області у перерахунку та виплати ОСОБА_3, щорічної допомоги на оздоровлення згідно вимог ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за 2010 рік;
- зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_3, щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік згідно вимог ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми. В іншій частині вимог - відмовлено.
ОСОБА_3, звернувся до Барвінківського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання дії відповідача неправомірними та зобов'язання до перерахунку суми щорічної допомоги на оздоровлення.
Барвінківським районним судом Харківської області по справі № 2002/2-а-352/11 від 16.05.2011 року прийнято постанову про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3, а саме:
- визнано незаконною відмову управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області у перерахунку та виплати ОСОБА_3, щорічної допомоги на оздоровлення згідно вимог ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за 2011 рік;
- зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_3, щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік згідно вимог ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми. В іншій частині вимог - відмовлено.
Остаточним рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Віталій Іванович КУЛИК проти України та 191 інша заява" ("Vitaliy Ivanovych KULYK against Ukraine and 191 other applications") 08.08.2013 року прийнято, зокрема заяви ОСОБА_3, №№ 54642/13, 55057/13 від 11.05.2010 року, на рішення Барвінківського районного суду Харківської області, від 27.12.2010 року на постанову Барвінківського районного суду Харківської області, від 16.05.2011 року на постанову Барвінківського районного суду Харківської області та від 15.06.2017 року (згідно Додатку (прийнятні заяви) та визнано порушення державою - відповідачем п. 1 ст. 6 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а також порушення ст. 13 Конвенції. Даним рішенням суд постановив: (а) урядом визнано надмірну тривалість виконання рішень національних суддів, зазначених у додатку декларації (б) протягом трьох місяців держава-відповідач має виконати рішення національних судів, які ще підлягають до виконанню, ухвалені на користь заявників, які залишаються деякі невиконаними, та сплатити 1000 (одна тисяча) євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю, за заявами, наведеними у Додатку, ці суми є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, компенсації судових витрат або інших витрат, та конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення платежу; (в) зі спливом зазначеного тримісячного строку або у випадку несплати цих сум і невиконання рішень національних судів протягом зазначеного строку Уряд зобов'язується сплатити пеню за період з моменту спливу тримісячного строку і до моменту остаточного розрахунку у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
З урахуванням змісту рішення Європейського суду з прав людини у справі "Віталій Іванович КУЛИК проти України та 191 інша заява" ("Vitaliy Ivanovych KULYK against Ukraine and 191 other applications") протягом трьох місяців держава-відповідач має виконати рішення національних судів та сплатити 1000 євро, таким чином у держави-відповідача виникає законодавчо обумовлений обов'язок виконання рішення Європейського суду з прав людини шляхом сплати коштів та виконання рішень національних судів.
На виконання зазначеного рішення Європейського суду з прав людини державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерство юстиції України Рекашовою Аллою Миколаївною 17.08.2017 року було відкрито виконавчі провадження ВП №№ 54484143, 54484174.
Виконавчі провадження №№ 54484143, 54484174 відкриті на підставі рішення Європейського суду з прав людини у справі "Віталій Іванович КУЛИК проти України та 191 інша заява" ("Vitaliy Ivanovych KULYK against Ukraine and 191 other applications"), яке в свою чергу передбачає виконання рішень національних судів.
В ході виконання зазначеного рішення суду на користь ОСОБА_3, здійснено: платіжними дорученнями Міністерства юстиції України №№ 2936, 2941 від 07.09.2017 року - перерахування коштів у розмірі еквівалент 2000 євро у загальному розмірі національної валюти гривня 61998,76 грн., як заборгованість за рішенням Європейського суду з прав людини - перерахування коштів - (справедлива сатисфакція).
Сплатою вказаних сум було частково виконано рішення "Віталій Іванович КУЛИК проти України та 191 інша заява" ("Vitaliy Ivanovych KULYK against Ukraine and 191 other applications") від 08.08.2013 року стосовно заяв позивача за №№ 54642/13, 55057/13, щодо зобов'язання виконати в іншій частині надав до суду письмові пояснення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Рекашової А.М., де державний виконавець посилається на той факт, що по-перше згідно позиції 52 додатку до рішення суду на користь ОСОБА_6, необхідно виконати постанову Барвінківського районного суду Харківської області від 16.05.2011 року акцентувавши, що Європейський суд у додатку до рішення вказує лише назву національного суду, що видав дане рішення та дату його видачі.
Заявою від 01.08.2017 року позивачем було надано до відділу примусового виконання рішень копію постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 20.05.2009 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2009 року, тобто позивачем не надано до відділу копії рішення національного суду, яке підлягає виконанню за рішенням Європейського суду, натомість надано інші рішення судів, які не стосуються даної справи. У зв'язку з вищевикладеним, 25.10.2017 року державний виконавець направив лист позивачу з пропозицією надати необхідне рішення національного суду, що підлягає виконанню та одночасно було направлено державним виконавцем вимогу Уповноваженому у справах Європейського суду з прав людини, щодо необхідності надання рішення національного суду. У своїх поясненнях державний виконавець, вказує, що після отримання державним виконавцем світлокопії запитуваного рішення національного суду - подальші виконавчі дії будуть здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства.
По-друге згідно з позиції 58 додатку до рішення суду, на користь ОСОБА_6, необхідно виконати рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 11.05.2010 року та постанову Барвінківського районного суду Харківської області від 27.12.2010 року. Заявою від 24.07.2017 року позивачем надано до відділу світлокопії вказаних рішень національного суду та оскільки боржником за обома рішеннями національного суду є Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області 25.10.2017 року державним виконавцем направлено вимогу зазначеному боржнику, щодо надання інформації про стан виконання рішення суду та встановлення розміру коштів, нарахованих до виплати позивачу. Також, в ході перевірки стану на виконання рішень національного суду державним виконавцем встановлено, що вказані рішення подані стягувачем для виконання у спосіб, передбачений Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 440 від 03.09.2014 року, а саме: обидва рішення подані стягувачем до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві для подальшої реєстрації та передані для виконання до органу державної казначейської служби. Органом державної казначейської служби вказані рішення включені до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою для подальшої виплати коштів позивачу. Згідно інформації, державний виконавець наголосив отриманої з Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, встановлено, що рішення національних судів перебувають у першій черзі на виплату коштів. З метою уникнення подвійних виплат за одними й тими самими рішеннями суддів, 25.10.2017 року державним виконавцем направлено вимогу до Державної казначейської служби України, щодо надання інформації про стан виконання рішень національних судів, зазначених у додатку. Таким чином, лише після отримання від боржника та від органу державної казначейської служби запитуваної інформами;
На час направлення листа з пропозицією та листа до Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області, а саме 25.10.2017 року. Згідно з службовою запискою від 03.08.2017 року № 4695/12.0.1/48-17 повідомлення про ухвалення Європейським судом з прав людини отримано Урядом 24.07.2017 року.
Державним виконавцем направлено лист позивачу та лист до Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області від 25.10.2017 року з пропуском строку добровільного виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі "Віталій Іванович КУЛИК проти України та 191 інша заява" ("Vitaliy Ivanovych KULYK against Ukraine and 191 other applications").
Позивач не заперечував про отримання вищевказаних коштів на виконання рішення Європейського суду з прав людини від 15.06.2017 року про перерахування коштів (справедлива сатисфакція) у розмірі еквівалент 2000 євро у загальному розмірі національної валюти (гривня) 61998,76 грн., як заборгованість за рішенням Європейського суду з прав людини, проте зазначав, що розрахунок заборгованості Міністерством Юстиції України не виконана у повному обсязі в частині зобов'язання виконати від 11.05.2010 року рішення Барвінківського районного суду Харківської області, від 27.12.2010 року постанову Барвінківського районного суду Харківської області, від 16.05.2011 року постанову Барвінківського районного суду Харківської області, що свідчить про невиконання у повному обсязі рішення Європейського суду з прав людини від 15.06.2017 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи відповідачі діяли всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення, чим порушено законні інтереси позивача.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України, врегульовані Законом України " Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - Закон).
Відповідно до ст. 2-3 Закону, рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, виконання рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону, протягом десяти днів від дня одержання повідомлення про набуття Рішенням статусу остаточного орган представництва готує та надсилає для опублікування в газеті "Урядовий кур'єр" стислий виклад Рішення українською мовою, який має включати: а) офіційну назву Рішення мовою оригіналу та в перекладі українською мовою; б) номер заяви до Суду; в) дату постановлення Рішення; г) стислий виклад фактів у справі; д) стислий виклад питань права; е) переклад резолютивної частини Рішення.
Відповідно до ст. 5 Закону, протягом десяти днів від дня одержання повідомлення про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва надсилає стислий виклад Рішення Стягувачеві, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, всім державним органам, посадовим особам та іншим суб'єктам, безпосередньо причетним до справи, за якою постановлено Рішення.
Статтею 7 зазначеного Закону установлено, що протягом десяти днів від дня отримання повідомлення Суду про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва:
а) надсилає Стягувачеві повідомлення з роз'ясненням його права подати до державної виконавчої служби заяву про виплату відшкодування, в якій мають бути зазначені реквізити банківського рахунка для перерахування коштів;
б) надсилає до державної виконавчої служби оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України. Автентичність перекладу засвідчується Органом представництва.
Державна виконавча служба упродовж десяти днів з дня надходження документів, зазначених у пункті "б" цієї частини, відкриває виконавче провадження. Неподання Стягувачем заяви про виплату відшкодування не є перешкодою для виконання Рішення.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 31 травня 2006 р. № 784 установлено, що представництво України в Європейському суді з прав людини та звітування про хід виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах, в яких Україна є стороною, здійснюється в установленому порядку Міністерством юстиції через Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини.
Статтею 8 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - Закон) встановлений порядок виплати відшкодування.
Так, виплата Стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусу остаточного або у строк, передбачений у Рішенні.
У разі порушення строку, зазначеного в частині першій цієї статті, на суму відшкодування нараховується пеня відповідно до Рішення.
Протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням Орган представництва надсилає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у пункті "б" частини першої статті 7 цього Закону.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом 10 днів від дня надходження зазначених у частині третій цієї статті документів здійснює списання на вказаний Стягувачем банківський рахунок, а в разі його відсутності - на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України. Порядок збереження коштів на депозитному рахунку державної виконавчої служби визначається Законом України "Про виконавче провадження".
Підтвердження списання відшкодування, отримане від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та підтвердження виконання всіх вимог, зазначених у резолютивній частині остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, резолютивній частині остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, у рішенні Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, у рішенні Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України, є для державної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження.
Державна виконавча служба протягом трьох днів надсилає Органу представництва постанову про закінчення виконавчого провадження та підтвердження списання коштів.
Вказані норми кореспондуються з ст. 49 Закону України N 606-XIV. Зокрема, положеннями п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Враховуючи, що позивачем на виконання рішення Європейського суду з прав людини в частині заяв позивача від 08.08.2013 року №№ 54642/13 та 55057/13 "Віталій Іванович КУЛИК проти України та 191 інша заява" ("Vitaliy Ivanovych KULYK against Ukraine and 191 other applications") 15.06.2017 року фактично отримано тільки перерахування коштів (справедлива сатисфакція) у розмірі 61998,76 грн., що є виплатою тільки за відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також судових витрат та інших витрат, а отже заборгованість за рішенням національного суду в іншій частині, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про фактичне виконання даного рішення спростовуються матеріалами справи.
Згідно з пунктом 9 Порядку взаємодії Державної виконавчої служби України та Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 23.09.2013 № 1989/5, у разі невиконання рішення національного суду на дату постановлення рішення Європейським судом з прав людини Державна виконавча служба України протягом місяця з дати отримання автентичного перекладу рішення Європейського суду з прав людини організовує перевірку стану виконання рішення національного суду, вживає заходів щодо його виконання, при неможливості виконання рішення без зміни порядку та способу його виконання повідомляє Секретаріат Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини з подальшим вжиттям заходів, передбачених пунктами 10, 11 та 12 цього Порядку.
Якщо рішення суду не виконано, його виконання знаходиться на постійному контролі ДВС до повного виконання рішення національного суду. Щомісяця до 7 числа наступного за звітним періодом місяця ДВС подає Секретаріату інформацію про стан виконання такого рішення суду (п. 10 Порядку).
Отже, фактичне виконання рішення Європейського суду з прав людини повинно здійснюватись органами державної виконавчої служби в межах виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" виконання рішення Європейського суду з прав людини полягає у виплаті стягувачеві відшкодування та вжиття додаткових заходів індивідуального характеру та у вжитті заходів загального характеру.
Забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та координацію виконання його рішень здійснює орган представництва.
Згідно з п.п. 3, 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. № 395, органом представництва України в Європейському суді з прав людини, який забезпечує виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах проти України є Міністерство юстиції України.
Відповідно до ст. 10 Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" додатковими заходами індивідуального характеру є: а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який стягувач мав до порушення Конвенції (restitutio in integrum); б) інші заходи, передбачені у Рішенні.
Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (ст. 11), передбачено дії Державної виконавчої служби щодо вжиття додаткових заходів індивідуального характеру при виконанні рішення Європейського суду з прав людини:
- протягом десяти днів від дня одержання повідомлення про набуття рішенням статусу остаточного Орган представництва: а) надсилає стягувачеві повідомлення з роз'ясненням його права порушити провадження про перегляд справи та/або про його право на відновлення провадження відповідно до чинного законодавства; б) повідомляє органи, які є відповідальними за виконання передбачених у Рішенні додаткових заходів індивідуального характеру, про зміст, порядок і строки виконання цих заходів. До повідомлення додається переклад Рішення, автентичність якого засвідчується Органом представництва (ч. 1);
- контроль за виконанням додаткових заходів індивідуального характеру, передбачених у Рішенні, що здійснюються під наглядом Комітету міністрів Ради Європи, покладається на Орган представництва (ч. 2);
- орган представництва в рамках здійснення передбаченого ч. 2 цієї статті контролю має право отримувати від органів, які є відповідальними за виконання додаткових заходів індивідуального характеру, передбачених у Рішенні, інформацію про хід і наслідки виконання таких заходів, а також вносити Прем'єр-міністрові України подання щодо забезпечення виконання додаткових заходів індивідуального характеру (ч. 3).
Крім того ст. 12 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що органи, відповідальні за виконання додаткових заходів індивідуального характеру, зобов'язані: а) невідкладно та у визначений Рішенням та/або чинним законодавством строк виконати додаткові заходи індивідуального характеру; б) надавати інформацію на запити Органу представництва про перебіг і наслідки виконання додаткових заходів індивідуального характеру; в) дієво та без зволікань реагувати на подання Органу представництва; г) про виконання додаткових заходів індивідуального характеру повідомити Орган представництва.
Згідно ст. 3 Закону України "Про державну виконавчу службу" органами державної виконавчої служби є Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Аналізуючи наведене, колегія суддів зазначає, що на Міністерство юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби покладено обов'язок повідомляти органи, які є відповідальними за виконання передбачених у Рішенні Європейського суду з прав людини додаткових заходів індивідуального характеру, про зміст, порядок і строки виконання цих заходів, а також контроль за виконанням рішення Європейського суду з прав людини.
Проте, матеріалами справи не встановлено вчинення органом представництва (Міністерством юстиції України) контролю за виконанням рішення суду, перевірку стану виконання такого рішення суду, відповідного реагування на факт припинення належних виплат ОСОБА_3, з 07.09.2017р., що також свідчить про невиконання рішення Європейського суду з прав людини від 08.08.2013 року №№ 54642/13 та 55057/13 "Віталій Іванович КУЛИК проти України та 191 інша заява" у повному обсязі, оскільки, як вже зазначалось вище, рішення національних судів відносно ОСОБА_3, не містять кінцевої дати їх виконання.
Таким чином, державним виконавцем неправомірно застосовано положення п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", а саме фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
До того ж, в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Юрій Олексійович Щічка проти України і 572 інших заяв», а також і в постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено, що "Держава виплатить вищезазначені кошти і виконає рішення національних судів, які ще підлягають виконанню протягом трьох місяців з дати повідомлення про прийняття Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1-2 ст. 8 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", виплата стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусу остаточного або у строк, передбачений у Рішенні. У разі порушення строку, зазначеного в частині першій цієї статті, на суму відшкодування нараховується пеня відповідно до Рішення.
При цьому відшкодуванням, в силу приписів ст.1 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" розуміється:
а) сума справедливої сатисфакції, визначена рішенням Європейського суду з прав людини відповідно до статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;
б) визначена у рішенні Європейського суду з прав людини щодо дружнього врегулювання або у рішенні Європейського суду з прав людини про схвалення умов односторонньої декларації сума грошової виплати на користь Стягувача.
Отже, у розумінні даного закону, пеня нараховується як за порушення строків сплати справедливої сатисфакції так і за порушення строків сплати зобов'язань за рішенням національного суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не було виконано в повному обсязі рішення Європейського суду з прав людини у справі "Віталій Іванович КУЛИК проти України та 191 інша заява" ("Vitaliy Ivanovych KULYK against Ukraine and 191 other applications") 15.06.2017 року відносно позивача в частині виконання у повному обсязі рішень національних судів.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 року по справі № 820/4751/17 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідачів.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 по справі № 820/4751/17 залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 по справі №820/4751/17 залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) В.О. Бондар В.А. Калиновський
Повний текст постанови складено 02.02.2018.