Головуючий І інстанції: Ільченко В.М.
29 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 583/2815/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Донець Л.О.
суддів: Бенедик А.П. , Мельнікової Л.В.
за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06.11.2017, суддя Ільченко В.М., по справі № 583/2815/17
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації
про визнання протииправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
10.10.2017 року, ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту Соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо його неправомірного визначення в цілому запиту позивача від 26.09.2017 року зверненням громадян; щодо його умисного порушення строків надання позивачу інформації на запит від 26.09.2017 року та умисного порушення позивачем прав та вимог чинного законодавства; зобов'язати відповідача у зв'язку з тим, що сплив строк надання позивачу інформації негайно надати позивачу повну та достовірну інформацію на запит від 26.09.2017 року, визнавши його запитом, а не зверненням, встановивши строк для виконання.
Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 6 листопада 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на неврахування судом першої інстанції норм матеріального права, та фактичних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з наступних підстав.
26.09.2017 року позивач звернувся до відповідача з інформаційним запитом.
28.09.2017 року відповідач надав відповідь про те що його інформаційний запит буде розглянутий у строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».
10.10.2017 року відповідачем надана відповідь на підставі Закону України «Про звернення громадян».
Суд першої інстанції, відмовляючи у позові, зробив висновок про те, що вчинені відповідачем дії відповідали вимогам Законів України «Про звернення громадян»; «Про доступ до публічної інформації», тому не підлягають визнанню протиправними.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
На підставі ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Частина 2 статті 2 наведеного вище Закону каже, що цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
Стаття 1 Закону України «Про звернення громадян» передбачає, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.
Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
Стаття 3 Закону України «Про звернення громадян» зазначає, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Позивачем до відповідача був направлений інформаційний запит наступного змісту, а саме: «Виходячи із суті листа № 02.2/3051 від 14.08.2017 Департаменту СЗН Сумської ОДА до Мінсоцполітики України, вбачаю, що інформація, яка надана в ньому, не відповідає дійсності, від того, виникла необхідність у захисті моїх прав, тому, керуючись ст. 3; 8; 19; 40; 55 Конституції України, п. 1 п.п. 6 ст. 14; ст. ст. 15; 19; 20; 24 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», Указом Президента України № 109/2008 від 07.02.2008р.: Оскільки окремі категорії громадян України, мають право на встановлені Державою пільги та соціальні гарантії - надати інформацію, разом із копіями підтверджуючих документів - яким конкретно документом, громадянин має право (зобов'язаний) підтверджувати своє право на отримання пільг та соціальних гарантій - назва документу; Надати мені інформацію, разом із копіями підтверджуючих документів, про підстави (вбачаю умисного) невиконання (ігнорування) начальником УСЗН Охтирськоі міської ради - ОСОБА_3, вимог Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» - починаючи з 2000 року і до теперішнього часу, стосовно осіб, які, в період Великої Вітчизняної війни, були насильно вивезені з території Української РСР, колишнього СРСР та мешкають в м. Охтирка, в т. ч. і стосовно моєї мами - ОСОБА_4, чим умисно порушені їх права, як громадян України; Надати мені інформацію, разом із копіями підтверджуючих документів, саме копію мого звернення - заяви (скарги) до УСЗН Охтирської міської ради (з додатками), нібито від імені учасника війни - ОСОБА_4, з питання - встановлення для неї - статусу «жертва нацистських переслідувань», відповідно до архівної довідки № X-18 від 19.01.2000. як стверджується в листі Департаменту СЗН № 02.2/3051 від 14.08.2017; Надати мені інформацію, разом із копіями підтверджуючих документів, саме копію моєї відмови від здачі посвідчення - ветерана війни, як стверджується в листі Департаменту СЗН №02.2/3051 від 14.08.2017; Надати мені інформацію, разом із копіями підтверджуючих документів, про норми чинного законодавства, статті Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», де конкретно зазначено, що відсутність посвідчення - ветерана війни, виключає надання посвідчення - жертви нацистських переслідувань; В зв'язку із відсутністю запитуваної інформації та копій запитуваних документів, або їх невиконанням, надати конкретну і обґрунтовану інформацію, про причини їх відсутності, або їх невиконання; Інформацію надати, відповідно до сформульованих в запиті питань - по кожному питанню запиту - повно та достовірно, на вказану адресу».
На вказаний інформаційний запит відповідачем була надана відповідь від 28.09.2017 року №01.1/3635 наступного змісту, а саме: «Ваш запит на інформацію від 26.09.2017, отриманий та зареєстрований 26.09.2017 № 944/40-02.2/ж , розглянуто Департаментом соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації (далі - Департамент), який відповідно до розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації від 09.09.2015 № 436-ОД забезпечує виконання обов'язків розпорядника інформації, передбачених Законом України «Про доступ до публічної інформації» і повідомляємо. Відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь- якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Враховуючи вищевказане, питання, викладене у Вашому листі, по своїй суті є зверненням, тобто проханням розібратися у ситуації конкретної особи , тому воно не може розглядатись як запит на публічну інформацію відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Запити на інформацію і звернення є втіленням окремих конституційних прав громадян, мають різну юридичну основу, регулюються двома різними законами та мають певні процедурні відмінності їх розгляду. Таким чином, Ваша скарга буде розглянута Департаментом відповідно до Закону України «Про звернення громадян» у визначені чинним законодавством терміни».
10.10.2017 року листом відповідача №02.2/3842 позивачу надана відповідь за запит від 26.09.2017 року в порядку Закону України «Про звернення громадян».
В своїй апеляційній скарзі позивач посилається на неврахування судом приписів частини 1 статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідно до якої запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Позивач вважає, що дана норма каже про обов'язок відповідача розглянути паралельно його запит, як у відповідності до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Закону України «Про звернення громадян», що не було зроблено відповідачем та призвело до затягування справи.
Колегія суддів, вважає такі доводи апеляційної скарги хибними, оскільки стаття 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не містить посилань на вказане, та для визначення підстав, меж повноважень, та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування, неможливо застосовувати аналогію закону та аналогію права (частини 6 стаття 7 КАС України).
З приводу посилань апеляційної скарги на недотримання відповідачем строків надання відповіді на інформаційний запит, то колегія суддів зазначає на таке.
У відповідності до ч.1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Матеріали справи свідчать про те, що інформаційний запит позивача отриманий 26.09.2017 року, а відповідь датується 28.09.2017 року.
Відправлення відповіді - 04.10.2017 року (реєстр, направлений на адрес суду апеляційної інстанції) обумовлено вимогами про направлення не пізніше 5 робочих днів.
Колегія суддів, вважає, що оскільки 26.09.2017 року це вівторок, тому відправлення 04.10.2017 року - п'ятий робочий день.
За наведених підстав, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про відправлення відповіді на 8 день, що призвело до порушення вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Виходячи із викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому судове рішення не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
В силу приписів ч.4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
Згідно до п.1 ч.1 ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06.11.2017 по справі № 583/2815/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
.
Головуючий суддя Л.О. Донець
Судді А.П. Бенедик Л.В. Мельнікова
Повний текст постанови складено 02.02.2018.