Головуючий-суддя І інстанції: Проценко Л.Г.
29 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 642/917/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого судді: Бенедик А.П.
суддів: Мельнікової Л.В. , Донець Л.О.
за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Вельми І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м.Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Ленінського районного суду м. Харкова (головуючий-суддя І інстанції: Проценко Л.Г.) від 17.11.2017р. (повний текст рішення складено 17.11.2017р.) по справі за заявою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності та дій в порядку виконання постанови Ленінського районного суду м.Харкова від 30.03.2017 р. по справі №642/917/17
за позовом ОСОБА_3
до Міністерства оборони України, Харківського обласного військового комісаріату
про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Представник позивача, ОСОБА_3 - ОСОБА_1, звернувся до суду із заявою, в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо невиконання постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 30.03.2017 р. у справі № 642/917/17;
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України, що полягають у зобов'язанні після набрання чинності постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 30.03.2017 р. у справі №642/917/17 надавати додатковий документ довідку про відсоток втрати працездатності;
- зобов'язати Міністерство оборони України невідкладно виконати постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 30.03.2017 р. у справі № 642/917/17 у точній відповідності з її резолютивною частиною;
- зобов'язати Міністерство оборони України протягом 15 днів з дня набрання чинності постановою суду надати звіт про її виконання.
В обґрунтування вимог вказує, що Міністерством оборони України протиправно не виконується постанова Ленінського районного суду м. Харкова від 30.03.2017 р., яка набрала чинності 08.06.2017 року. Постанова прийнята в результаті оскарження позивачем відмови МО України в призначенні йому одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей». Постановою визнано протиправним та скасовано рішення МО України про таку відмову та зобов'язано МО України прийняти рішення про призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у відповідності з Порядком № 975 у зв'язку з встановленням йому третьої групи інвалідності. Тобто, постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 30.03.2017 р. остаточно вирішено вказаний спір. За таких обставин невиконання Міністерством Оборони України вказаної чинної постанови є протиправною бездіяльністю.
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 17.11.2017 року задоволено заяву представника позивача задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо невиконання постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 30.03.2017 року у справі № 642/917/17.
Визнано протиправними дії Міністерства оборони України, що полягають у зобов'язанні після набрання чинності постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 30.03.2017 року у справі №642/917/17 надавати додатковий документ довідку про відсоток втрати працездатності.
Зобов'язано Міністерство оборони України невідкладно виконати постанову Ленінського районного суду м.Харкова від 30.03.2017 року у справі № 642/917/17 у точній відповідності з її резолютивною частиною.
Зобов'язано Міністерство оборони України протягом 15 днів з дня набрання чинності постановою суду надати звіт про її виконання.
Не погодившись із судовим рішенням, Міністерством оборони України подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 17.11.2017 року та прийняти нову, якою відмовити заявнику в задоволенні заявлених вимог повністю.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело не неправильного вирішення справи.
Позивач правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 30.03.2017 року у справі № 642/917/17, залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 року, частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, Харківського обласного військового комісаріату.
Визнано протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей». Скасовано рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», оформлене пунктом 35 протоколу № 3 від 13.01.2017 року.
Зобов'язано Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25.12.2013 р. у зв'язку з встановленням йому третьої групи інвалідності, та надіслати вказане рішення Харківському обласному військовому комісаріату для видання наказу про виплату такої допомоги позивачу.
Зобов'язано Міністерство оборони України подати звіт про виконання судового рішення.
В задоволенні позову в частині зобов'язання Харківського ОВК після надходження рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги здійснити виплату вказаної допомоги відмовлено.
На виконання вищевказаного судового рішення відповідачем 17.05.2017 року прийнято розпорядження №852337.
Листом від 19.07.2017 року № 6769/48-65 Слобожанське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова повідомило позивача, що 17.07.2017 року прийнято остаточне рішення в розрахунку пенсії за вислугу років, яке пов'язано з виконанням постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2017 року по справі № 641/10285/16-а.
Позивач, не погоджуючись із вищевказаними рішеннями відповідача та вважаючи, що останнім взагалі не було виконано рішення суду, а саме не проведено будь-якого перерахунку пенсії згідно ч.3 ст.53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п. 7 «Порядку призначення та виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації», звернувся до суду із даним позовом.
Листом № 284/3/6/2451 начальник управління Департаменту фінансів МО України повідомив Харківський ОВК, що на виконання постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 30.03.2017 за справою № 642/917/17 для вирішення питання щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги необхідно додатково надати довідку про відсоток втрати працездатності позивач, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499.
Не погоджуючись із діями Міністерства оборони України, що полягають у зобов'язанні після набрання чинності постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 30.03.2017 р. у справі №642/917/17 надавати додатковий документ довідку про відсоток втрати працездатності та вважаючи, що дана обставина свідчить про протиправну бездіяльність щодо невиконання постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 30.03.2017 р. у справі № 642/917/17, представник позивача звернувся до суду в порядку ч.9 ст.267 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017 року).
Задовольняючи заяву суд першої інстанції виходив з того, що неприйняття відповідачем рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги є протиправною бездіяльністю, а витребування додатково довідки про відсоток втрати працездатності протиправними діями.
Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України.
Згідно з ч.1, 2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Колегія суддів зазначає, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, постанова Ленінського районного суду м. Харкова від 30.03.2017 року у справі №642/917/17, залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 року, є обов'язковою до виконання на всій території України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 267 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017 року), суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк, звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від 10 до 30 мінімальних заробітних плат.
Частиною 9 вищенаведеної статті Кодексу встановлювався спеціальний спосіб судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
З матеріалів справи вбачається, що підставою звернення представника позивача до адміністративного суду в порядку ч.9 ст.267 КАС України стало невиконання відповідачем судового рішення, що порушує право позивача на соціальний захист гарантоване Конституцією України та спеціальним законодавством, яким є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Згідно п. 11 вказаного Порядку, військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:
заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії:
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України,- копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Таким чином, Порядком № 975 передбачено надання заявником або довідки МСЕК про встановлення групи інвалідності, або - у разі, якщо інвалідність заявнику не встановлювалась- довідки про відсоток втрати працездатності. Надання обох вказаних документів не передбачено. Позивачем надавалась довідка про встановлення групи інвалідності.
Згідно п. 13 Порядку № 975, розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Листом № 284/3/6/2451 начальник управління Департаменту фінансів МО України повідомив Харківський ОВК, що на виконання постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 30.03.2017 за справою № 642/917/17 для вирішення питання щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги необхідно додатково надати довідку про відсоток втрати працездатності позивач, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499.
Проте, Порядком № 975 визначено перелік документів, що надаються заявником для призначення одноразової грошової допомоги. При цьому надання довідки про відсоток втрати працездатності не передбачене.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про протиправність дій відповідача вчинених на виконання постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 30.03.2017 р. у справі №642/917/17.
Також, колегія суддів дійшла висновку, що належним способом захисту права позивача буде зобов'язання Міністерство оборони України невідкладно виконати постанову Ленінського районного суду м.Харкова від 30.03.2017 року у справі № 642/917/17 у точній відповідності з її резолютивною частиною.
З приводу зобов'язання Міністерство оборони України протягом 15 днів з дня набрання чинності постановою суду надати звіт про її виконання, колегія суддів зазначає наступне.
У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
З огляду на вищевикладене, колегія суддів висновку що вимога позивача про зобов'язання відповідачів подати звіт про виконання судового рішення також підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості наданої представником позивача заяви в порядку виконання судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 17.11.2017р. по справі за заявою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності та дій в порядку виконання постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 30.03.2017 р. по справі №642/917/17 за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя (підпис)А.П. Бенедик
Судді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова Л.О. Донець
Повний текст постанови складено 02.02.2018 р.