"22" січня 2018 р. Справа № 643/7576/17
Окрема думка
Судді Харківського апеляційного адміністративного суду Бенедик А.П.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2018 року частково задоволено апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова. Постанову Московського районного суду м. Харкова від 28.11.2017 по справі №643/7576/17 скасовано в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова перевести ОСОБА_1, на пенсію у розмірі 50 відсотків пенсії померлого годувальника - ОСОБА_2; зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, з 11.05.2017р. у розмірі 50 відсотків пенсії померлого годувальника - ОСОБА_2 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії до моменту здійснення перерахунку. В цій частині прийняти нову постанову, якою зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.05.2017року про переведення на інший вид пенсії . В іншій частині постанову Московського районного суду м.Харкова від 28.11.2017 року по справі № 643/7576/17 залишено без змін.
Приймаючи вказане рішення, колегія суддів апеляційної інстанції виходила з того, що відповідачем, на підставі поданої позивачем заяви, рішення щодо перерахунку пенсії не приймалось. Таким чином, оскільки розгляд заяви позивача відбувся не у спосіб, визначений Законом України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність частково задовольнити позовні вимоги та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 11.05.2017 року.
Згідно з ч. 3 ст. 34 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються особи, які беруть участь у справі, без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.
Вважаю, що у даній справі Харківський апеляційний адміністративний суд дійшов помилкових висновків щодо правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
У частині 3 статті 3 вказаного Закону визначено, що заявою (клопотанням) є звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Тобто, за своєю правовою природою заява про призначення (перерахунок) пенсії, а також переведення на інший вид пенсії є формою звернення громадянина із проханням сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів, щодо якої встановлено спеціальний порядок розгляду та вирішення.
Відповідно до п. 4.1 розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 орган, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Відповідно до п. 4.2 Порядку, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Згідно положень п.4.3 Порядку, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
З наведеного вбачається законодавчо закріплений за Управлінням обов'язок перевірити правильність оформлення заяви та розглянути її не пізніше 10 днів після надходження.
Виходячи із аналізу вищевказаної правової норми вважаю, що саме рішення відповідного органу Пенсійного фонду за наслідками розгляду заяви та документів для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії, незалежно від результату такого розгляду, підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків). В свою чергу, положенням п. 4.3 Порядку додатково встановлено, що рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив.
Відповідно до п.п.1), 14) п.10 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 (зі змінами), начальник управління здійснює керівництво управлінням Фонду, розподіляє обов'язки між своїми заступниками.
Представником відповідача на вимогу суду апеляційної інстанції наданий наказ №66 від 20.04.2016 року "Що права підпису на документах управління", наказ №16 від 20.01.2016 року "Щодо розгляду спірних питань, які виникають під час призначення (перерахунку ) та виплати пенсій органами Пенсійного фонду" та наказ №73 від 16.05.2017 року "Про розгляд спірних питань, які виникають під час призначення (перерахунку ) та виплати пенсій органами Пенсійного фонду України".
Так, за змістом вказаних наказів комісія створена для розгляду спірних питань, які виникають під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій з метою правильності та своєчасності розгляду спірних питань та затверджений склад даної комісії, на заступника начальника управління покладені посадовий обов'язок підпису протоколів комісії.
На підставі вищевикладеного, вважаю, що рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова про розгляд спірних питань, які виникають під час призначення (перерахунку) та виплати пенсії від 20.05.2017 року прийнято та підписано належними особами.
Відповідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Розкриваючи критерій ефективності способу захисту порушеного права платника, Верховний Суд України у постанові від 16 вересня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів зазначив, що "спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення".
В даному випадку ефективним способом захисту прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, є перевірка законності правових підстав відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про переведення на інший вид пенсії.
Таким чином вважаю, що колегія суддів дійшла до помилкового висновку про підстави скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення на підставі вищевказаних мотивів.
Суддя
Харківського апеляційного
адміністративного суду Бенедик А.П.