01 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 640/19619/16-а
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача: Присяжнюк О.В.
суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.
за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 26.12.2017 р., ухваленої суддею Губською Я.В., по справі № 640/19619/16-а за заявою ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення в справі № 640/19619/16-а
за позовом ОСОБА_2
до Інспектора УПП у м. Харкові ДПП роти № 4 батальйону № 4 лейтенанта поліції Ростовського Олександра Васильовича
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора УПП у м. Харкові ДПП роти № 4 батальйону № 4 лейтенанта поліції Ростовського О.В., в якому просив: визнати протиправною та скасувати, винесену відповідачем, постанову про накладення на нього адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення серія АР № 901851 від 04.12.2016 р.
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 31.01.2017 р. адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено та скасовано постанову про адміністративне правопорушення серії АР № 901851від 04.12.2016 р., винесену відносно позивача за ч. 1 ст. 122 КУпАП про застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.
14.12.2017 р. позивач звернувся до суду з заявою про винесення додаткової постанови по адміністративній справі № 640/19619/16-а щодо закриття провадження у адміністративній справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26.12.2017 р. відмовлено в задоволенні вищезазначеної заяви ОСОБА_2
ОСОБА_2, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 26.12.2017 р. та ухвалити нову, якою задовольнити його заяву про винесення додаткової постанови по справі 640/19619/16-а.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що наявність в мотивувальній частині постанови від 31.01.2017 р. суду першої інстанції висновку, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП, та відсутність в резолютивній частині цієї постанови висновку про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, на його думку, є обов'язковою для прийняття додаткового рішення підставою, передбаченою ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, заявник вважає, що судом першої інстанції порушено ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки при прийнятті оскаржуваної ухвали суд не вийшов за межі позовних вимог.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на час прийняття постанови по цій справі позивачем не була заявлена вимога про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно нього.
Суд погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вичерпний перелік підстав для ухвалення судом, що ухвалив судове рішення, додаткового рішення, а саме: якщо 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що додаткове судове рішення ухвалюється, коли основним рішенням не вирішені окремі правові вимоги, з приводу яких досліджувалися докази. Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом про визнання протиправною та скасування, винесеної Інспектором УПП у м. Харкові ДПП роти № 4 батальйону № 4 лейтенанта поліції Ростовського О.В., постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення серія АР № 901851 від 04.12.2016 р., який задоволено постановою Київського районного суду м. Харкова від 31.01.2017 р., яка набрала законної сили 13.02.2017 р.
Під час звернення ОСОБА_2 до суду із вищезазначеним позовом ним не заявлялася позовна вимога про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, що також підтверджується самим заявником в апеляційній скарзі.
Із врахуванням вищевикладеного, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по справі № 640/19619/16-а, оскільки суд не може приймати додаткове рішення щодо позовної вимоги, яка не була предметом судового розгляду під час вирішення цієї справи 31.01.2017 р.
Доводи апелянта, що суд першої інстанції під час ухвалення оскаржуваної ухвали порушив ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, так як неправомірно не вийшов за межі позовних вимог, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки прийняття судом рішення за межами позовних вимог є правом, а не обов'язком суду.
Щодо інших доводів апелянта суд зазначає наступне.
Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, переглянувши в межах апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 26.12.2017 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 9, 229, 243, 271, 272, 286, 308, 313, 316, 322 , 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 26.12.2017 по справі № 640/19619/16-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та не може бути оскаржена до Верховного Суду.
.
Головуючий суддя-доповідач О.В. Присяжнюк
Судді Л.В. Курило В.Б. Русанова