01 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 820/5673/16
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: П'янової Я.В.
суддів: Калитки О. М. , Чалого І.С.
за участю секретаря судового засідання Городової А.О.
позивача: ОСОБА_1
представника відповідачів: Акмаєва А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2017 (головуючий суддя Мельников Р.В., судді - Білова О.В., Мар'єнко Л.М., м. Харків, повний текст складено 30.10.17 р.) по справі № 820/5673/16
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України , Головного територіального управління юстиції у Харківській області
про визнання протиправним та скасування висновку акту, скасування наказу,
Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач 1), Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - відповідач 2), в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив:
- визнати протиправним та скасувати висновок акту №19 від 18.11.2014 р. позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 щодо встановлених порушень;
- скасувати п.1 та п.2 наказу Міністерства юстиції України від 16.06.2016 р. №1696/5 про анулювання свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санкцією, ліквідатора) НОМЕР_1 від 22.03.2013 р. ОСОБА_1.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2017 р. у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Не погодившись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні позивач повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
Представник відповідачів в запереченнях на апеляційну скаргу погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу - безпідставною, у зв'язку з чим просить її залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2017 р. - без змін.
В судовому засіданні представник відповідачів в повному обсязі підтримав вимоги своїх заперечень на апеляційну скаргу.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що постановою господарського суду Харківської області від 09.04.2013 року по справі №922/952/13-г, зокрема, визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Аккобудсервіс" (код 30137817) та відкрито ліквідаційну процедуру (т.1 а.с.188-192).
Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області отримано листи від прокуратури Харківської області від 14.12.2015 р. за № 04/2/4-636-15, Харківської місцевої прокуратури № 1 від 05.01.2016 р. за № 04-26-4963/15 щодо неналежного виконання арбітражним керуючим ОСОБА_1 обов'язків ліквідатора у справі №922/952/13-г про банкрутство ТОВ "Аккобудсервіс" (т. 1 а.с. 118, 119; 120-124).
Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області направлено листи від 22.12.2015 року, №55850/05.02-30 та від 20.01.2016 року, №170/05-26 до Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України для вирішення питання щодо проведення позапланової перевірки позивача на підставі листів прокуратури Харківської області та Харківської місцевої прокуратури № 1.
Листом від 25.01.2016 року за №65/24892-0-32-15/9.5 за підписом директора Департаменту з питань судової роботи та банкрутства погоджено проведення Головним територіальним управлінням юстиції в Харківській області позапланової перевірки діяльності позивача під час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ "Аккобудсервіс" з питань, викладених у листах прокуратури Харківської області та Харківської місцевої прокуратури № 1 (т.1 а.с.131).
На підставі листів прокуратури Харківської області від 14.12.2015 р. № 04/2/4-636-15 і Харківської місцевої прокуратури № 1 від 05.01.2016 р. № 04-26-4963/15 та доручення Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України від 25.01.2016 р. № 65/24892-0-32-15/9.5 було призначено проведення перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1 з вищевказаних питань.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що проведення перевірки позивача було заплановано на період з 15.02.2016 року по 17.02.2016 року, про що позивачу було направлено повідомлення від 01.02.2016 року №6 про проведення позапланової перевірки. Однак, у зв'язку з відсутністю доказів про отримання ОСОБА_1 повідомлення від 01.02.2016 року №6, встановлено неможливість проведення перевірки, про що складено акт від 15.02.2016 року №10 (т.1 а.с. 154, 155).
Про вказані обставини листом від 16.02.2016 року №2279/05-01 було повідомлено Департамент з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України (т.1 а.с. 164).
В подальшому, на підставі повідомлення №11 від 16.02.2016 року про проведення позапланової невиїзної перевірки, посвідчення №10 від 16.02.2016 року, листа прокуратури Харківської області від 14.12.2015 р. № 04/2/4-636-15, листа Харківської місцевої прокуратури № 1 від 05.01.2016 р. № 04-26-4963/15 та доручення Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України від 25.01.2016 р. №65/24892-0-32-15/9.5 призначено проведення перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1 у строк з 09.03.2016 р. до 11.03.2016 р. під час виконання арбітражним керуючим ОСОБА_1 повноважень ліквідатора ТОВ "Аккобудсервіс".
За результатами вказаної перевірки складено довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 11.03.2016 року №14, відповідно до висновків якої комісією за результатами проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 виявлено порушення абз.1 ч.8 ст. 41, ч.3 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т.2 а.с. 82-90).
З вказаною довідкою від 11.03.2016 року №14 позивача ознайомлено 11.03.2016 року, про що свідчить підпис останнього, а також запис про надання зауважень у встановлений строк після ознайомлення (т.2 ас. 90).
ОСОБА_1, у зв'язку з не згодою з висновками перевіряючих, викладеними в довідці 11.03.2016 року, було подано до Головного територіального управління юстиції у Харківській області заперечення до довідки від 11.03.2016 року №14.
За результатами розгляду заперечень позивача перевіряючими складено акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 18.03.2016 року №19, в якому вказано, що подані позивачем заперечення не спростовують висновків перевірки, викладених в довідці про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 11.03.2016 року №14, у зв'язку з чим залишаються незмінними.
З аналізу акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 18.03.2016 року №19 вбачається, що арбітражним керуючим ОСОБА_1 порушено абз.1 ч.8 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яке виявилось у не зарахуванні арбітражним керуючим на основний рахунок боржника грошових коштів при укладенні договорів щодо продажу нерухомого майна, що є грубим порушенням арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, яке призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника, а також порушення ч.3 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що виявилось в тому, що арбітражний керуючий, завідомо знаючи про призначення аукціонів з продажу майна банкрута, здійснив безпосередній продаж майна банкрута фізичній особі, поза аукціоном, що є грубим порушенням арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, яке призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника.
На виконання п. 7.2 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 р. № 1284/5, яким передбачено, що протягом п'яти робочих днів з дати отримання структурним підрозділом Мін'юсту від органу контролю пропозиції, структурний підрозділ Мін'юсту готує та вносить подання на Дисциплінарну комісію про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення (далі - подання), копія якого надсилається арбітражному керуючому до відома, у зв'язку з виявленням грубих порушень приписів абз. 1 ч. 8 ст. 41, ч. 3 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що відображено в акті перевірки від 18.03.2016р. № 19, Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області направлено до Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України пропозицію про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.
В свою чергу, Департаментом з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) 04.04.2016 року направлено подання №702 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.
11.05.2016 року відбулось засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, на якому розглянуто подання про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, про що свідчить витяг з протоколу від 11.05.2016 р. №46/05/16 засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).
Відповідно до вказаного витягу з протоколу від 11.05.2016 р. №46/05/16 засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), дисциплінарною комісією прийнято рішення застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на підставі подання №702 від 04.04.2016 року.
За приписами п. 27 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2013 № 81/5, у разі прийняття комісією рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, протокол її засідання та її подання про застосування до арбітражного керуючого такого виду дисциплінарного стягнення у триденний строк направляються до структурного підрозділу для анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України відомостей про арбітражного керуючого, стосовно якого Комісією прийнято рішення.
На виконання вищезазначеного пункту Положення, Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) до Міністерства юстиції України направлено подання №484 від 11.05.2016 року для складення проекту наказу Міністерства юстиції України про анулювання свідоцтва №655 від 22.03.2013 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1
Згідно з приписами п. 5 ч. 1 ст. 112 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 16 Порядку видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.01.2013р. № 93/5, Міністерством юстиції України видано наказ від 16.06.2016 року №1696/5 про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1, відповідно до пункту 1 якого наказано анулювати свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 655 від 22.03.2013 р., видане ОСОБА_1, а пунктом 2 - Департаменту з питань судової роботи та банкрутства: забезпечити внесення запису про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України; копію цього наказу у триденний строк з дня його видання надіслати арбітражному керуючому, діяльність якого припинена (т.1 а.с.75).
Не погоджуючись з вищевказаним наказом Міністерства юстиції України від 16.06.2016 року №1696/5, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.
Окрім того, позивач просив визнати протиправним та скасувати висновок акту №19 від 18.11.2014 р. позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 щодо встановлених порушень, проте в ході розгляду справи встановлено та не заперечувалось позивачем, що він не погоджується із висновками, викладеними в акті про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого саме від 18.03.2016 року №19, а не 18.11.2014 року.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вони є безпідставними та необґрунтованими.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлює Закон України № 2344-XII від 14.05.1992 року "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Приписами ст. 4 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що арбітражні керуючі є суб'єктами незалежної професійної діяльності.
Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника.
Одна і та ж особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Закону.
Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво в порядку, встановленому цим Законом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Відповідно до статті 107 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть за свої дії та заподіяну третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом. Арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом. Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення. Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Процедура організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих, повноваження осіб, які здійснюють перевірки, права й обов'язки арбітражних керуючих, порядок оформлення результатів перевірки, порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення регламентовано "Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)", затвердженим Наказом Міністерства юстиції України 27.06.2013 р. № 1284/5.
Відповідно до п. 7.1. Порядку однією з підстав для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є грубе порушення законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).
Згідно з п. 7.4 Порядку дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого, є: попередження; позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Згідно з п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 112 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). У разі припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) він виключається з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, а його свідоцтво анулюється.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Харківської області від 09.04.2013 року по справі №922/952/13-г, зокрема, визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Аккобудсервіс" (код 30137817) та відкрито ліквідаційну процедуру (т.1 а.с.188-192).
Відповідно до акту позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача від 18.03.2016 року № 19, підставою для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності стало виявлення факту порушення ліквідатором ТОВ "Аккобудсервіс" - арбітражним керуючим ОСОБА_1 вимог абз. 1 ч. 8 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що виявилось у незарахуванні арбітражним керуючим ОСОБА_1 на основний рахунок боржника грошових коштів при укладенні договорів продажу нерухомого майна банкрута.
Так, матеріалами справи підтверджено, що 09.07.2015 р. між ТОВ "Аккобудсервіс", в особі ліквідатора ОСОБА_1 і ОСОБА_3, було укладено договори купівлі - продажу, а саме:
- 1/2 частини нежитлової будівлі заг. пл. 398,2 кв. м. в літ. "Б-1", що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Ціна продажу складає 1010419,67 грн. без ПДВ;
- 1/2 частини нежитлової будівлі заг. пл. 398,2 кв. м. в літ. "Б-І", що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Ціна продажу складає 1010419,67 грн. без ПДВ;
- 1/2 частини нежитлової будівлі заг. пл. 3270,40 кв. м. в літ. "А-2", що розташована за адресою: АДРЕСА_2. Ціна продажу складає 8298534,64 грн. без ПДВ;
- 1/2 частини нежитлової будівлі заг. пл. 3270,40 кв. м. в літ. "А-2", що розташована за адресою: АДРЕСА_2. Ціна продажу складає 8298534,64 грн. без ПДВ;
- будівельних матеріалів, які використані при самовільному незавершеному будівництві в нежитловій будівлі літ. "Б-1", що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Ціна продажу складає 1485433,38 грн. без ПДВ.
Відповідно до зазначених договорів ТОВ "Аккобудсервіс", в особі ліквідатора ОСОБА_1, отримало від ОСОБА_3 грошові кошти в загальній сумі 20103342,00 грн. готівкою до підписання договорів.
Згідно з приписами ч. 8 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом.
З основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
В свою чергу, в ході розгляду справи встановлено, що позивачем, незважаючи на норму ч. 8 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо необхідності зарахування грошових коштів, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури на основний рахунок боржника, отримано грошові кошти готівкою та не здійснено їх зарахування на основний рахунок боржника.
Незарахування грошових коштів за продане майно фактично спричинило безоплатну передачу нежитлових приміщень у власність ОСОБА_3
Представником відповідачів під час розгляду справи зазначено та не спростовано позивачем, що на момент розгляду Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) питання щодо притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності грошові кошти на основний рахунок банкрута не надходили, що свідчить про заподіяння ОСОБА_1 шкоди підприємству-банкруту.
Позивач в позовній заяві, апеляційній скарзі та наданих до суду додаткових нормативних обґрунтуваннях зазначає, що його дії в частині не зарахування коштів на основний рахунок боржника були спрямовані на збереження грошових коштів, отриманих від продажу активів боржника, у зв'язку з тим, що грошові кошти могли бути незаконно викрадені колишнім ліквідатором ОСОБА_4, яким було навмисно доведено Товариство з обмеженою відповідальністю "Аккобудсервіс" (код 30137817) до банкрутства і організовано проведення аукціону з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Аккобудсервіс". Позивачем також вказано, що задля збереження отриманих грошових коштів ним було відкрито рахунок на своє ім'я в банківській установі міста Харкова та поміщено вказані кошти до банківської ячейки.
В свою чергу, колегія суддів наголошує, що нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме статтею 41, зокрема, унормовано питання зарахування коштів, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, та безальтернативно визначено, що такі кошти зараховуються на основний рахунок боржника, з якого і здійснюються подальші виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Отже, законодавцем визначено єдино можливий спосіб зарахування коштів, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, виключно на основний рахунок боржника.
Також, колегія суддів зазначає, що на момент укладення вказаних договорів купівлі-продажу повноваження ліквідатора відповідно до постанови Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 по справі №922/952/13 виконувались арбітражним керуючим ОСОБА_1, а, відтак, такі доводи позивача не спростовують висновків комісії.
Крім того, посилання позивача на можливе викрадення коштів колишнім ліквідатором не підтверджуються наявними у позивача обґрунтованими доказами можливості такої поведінки вказаною особою.
На думку позивача, викладену в апеляційній скарзі, документальним підтвердженням того, що ОСОБА_4 було вчинено фактично кримінальні злочини, спрямовані на позбавлення Банку іпотеки та можливості задоволення кредиторських вимог, є внесення правоохоронними органами відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві ПАТ "ОТП Банк" про вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 192, ч. 1 ст. 356, ч. 1 ст. 358 КК України.
В свою чергу, колегія суддів зауважує, що статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Жодних доказів наявності вироків суду щодо ОСОБА_4 позивачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій не надано.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
В свою чергу, колегія суддів зауважує, що дії колишнього ліквідатора ТОВ "Аккобудсервіс" ОСОБА_4 не входять до предмету розгляду вказаної справи та не входили до предмету проведеної Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області перевірки, під час якої надавалась оцінка діям арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі № 922/952/13 про банкрутство ТОВ "Аккобудсервіс". Більш того, оцінка надана лише в межах предмету перевірки, а саме щодо укладення ним договорів купівлі-продажу майна банкрута, отримання ТОВ "Аккобудсервіс", в особі ліквідатора ОСОБА_1 від ОСОБА_3 грошових коштів в загальній сумі 20 103 342,00 грн. готівкою до підписання договорів та незарахуванні арбітражним керуючим ОСОБА_1 на основний рахунок боржника грошових коштів при укладенні договорів продажу нерухомого майна банкрута.
Доводи апеляційної скарги та додаткових правових обґрунтувань до апеляційної скарги про те, що не враховано тяжкості вини арбітражного керуючого та те, що кредитор ПАТ "ОТП Банк" не вбачає в його діях жодних порушень Закону під час виконання повноважень ліквідатора, не приймаються до уваги, оскільки незарахування грошових коштів за продане майно фактично спричинило безоплатну передачу нежитлових приміщень у власність ОСОБА_3, на момент розгляду Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) питання щодо притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності грошові кошти на основний рахунок банкрута не надходили, що свідчить про заподіяння ОСОБА_1 шкоди самому підприємству-банкруту.
Також, з аналізу акту від 18.03.2016 року №19 встановлено, що перевіряючими також зафіксовано порушення ч. 3 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яке виявилось в тому, що арбітражний керуючий ОСОБА_1, завідомо знаючи про призначення аукціонів з продажу майна банкрута, здійснив безпосередній продаж майна банкрута фізичній особі поза аукціоном.
Колегією суддів в ході розгляду справи встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 29.05.2014 р. визнано учасником провадження у справі №922/952/13-г про банкрутство ТОВ "Аккобудсервіс" організатора аукціону Інноваційно-комерційну товарну біржу.
Відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 16.12.2015 р. попереднім ліквідатором ОСОБА_4 було укладено з організатором аукціону Інноваційно-комерційною товарною біржею договір про проведення аукціону за № 05-01-15 від 23.02.2015 р., відповідно до якого (додаток № 1 до договору про проведення аукціону від 23.02.2015) організатор аукціону був зобов'язаний провести аукціон з продажу майна банкрута, а саме: нежитлової будівлі літ. "А-2" заг.пл. 3270,4 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_2, нежитлової будівлі "Б-І" заг. площею 398,2 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки ПАТ "ОТП "Банк", та нежитлового приміщення незавершеного будівництва літ. "Б-1" загальною площею 292,7 кв.м., що не є предметом забезпечення.
З метою реалізації майна банкрута організатором торгів - Інноваційною комерційною товарною біржею на сайті Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України розміщено оголошення № 16811 про проведення 10.04.2015 року відкритих торгів на аукціоні. У зв'язку з відсутністю покупців аукціон не відбувся.
Як вбачається з матеріалів справи, організатором торгів повторно на сайті Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України було розміщено оголошення № 17225 про проведення 03.06.2015 р. відкритих торгів на аукціоні. Відповідно до оголошення про проведення аукціону з продажу майна №17225 загальна вартість майна становила 20103342,00 грн. У зв'язку з відсутністю зацікавлених учасників аукціон не відбувся.
Організатором торгів втретє на сайті Міністерства юстиції та Вищого господарського суду України було розміщено оголошення № 18673 про проведення 13.07.2015 р. відкритих торгів на аукціоні. Відповідно до оголошення про проведення аукціону з продажу майна № 18673 загальна вартість майна становила 16082673,00 грн.
Позивачем у наданих в ході розгляду справи письмових поясненнях та в апеляційній скарзі зазначено, що до нього 23.06.2015 р. надійшов лист б/н б/д від фізичної особи ОСОБА_3 з пропозицією придбати вищевказане майно за ціною останніх торгів на аукціоні, який не відбувся 03.06.2015 року.
У зв'язку з отриманням вказаної пропозиції, ОСОБА_1 були направлені на адресу організатора аукціону - Інноваційної комерційної товарної біржі - листи № 100 від 24.06.2015 р., № 106 від 30.06.2015 р., № 109 від 30.06.2015 р. з вимогою скасувати аукціон, що призначений на 13.07.2015 року.
Також, позивачем в ході розгляду справи вказано, що після отримання вказаної вище пропозиції ним направлялись листи і до єдиного кредитора ПАТ "ОТП Банк" щодо отримання згоди на здійснення такого продажу.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.ч. 4-6 ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники.
Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом.
Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.
Частиною 5 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлені функції організатора аукціону під час проведення аукціону, а саме: опубліковує і розміщує повідомлення про продаж майна боржника і повідомлення про результати проведення торгів; приймає заявки на участь в аукціоні; укладає із заявниками договори про завдаток; визначає учасників торгів; здійснює проведення торгів; визначає переможця торгів і підписує протокол про результати проведення торгів; повідомляє учасників торгів про результати проведення торгів.
Отже, з аналізу вищевказаних норм діючого законодавства вбачається, що з моменту укладення договору на проведення аукціону, замовник аукціону (ліквідатор) передає всі функції з організації і проведення аукціону з продажу майна банкрута з прилюдних торгів організатору аукціону, чим забезпечується неупередженість та незалежність замовника (ліквідатора) аукціону, інших учасників цього провадження від дій, пов'язаних з організацією та проведення аукціону та безстороннього формування ціни продажу товару банкрута на відкритих торгах на підставі наданих ліцитатору пропозицій учасників аукціону, які подали заявки на участь в цьому аукціоні.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" організатор аукціону має право відмовитися від проведення аукціону не пізніше ніж за десять днів до його початку з негайним розміщенням повідомлення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікувалося оголошення про проведення аукціону, із зазначенням причин.
З наявних в матеріалах справи копій зворотних повідомлень вбачається, що організатор аукціону отримав вимогу про скасування аукціону 06.07.2015 р., тобто за сім днів до дня проведення аукціону.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після оприлюднення оголошення про проведення аукціону організатор може відмовитися від договору лише у випадку, коли проведення аукціону стало неможливим з причин, за які організатор аукціону не відповідає.
З аналізу вищевикладених норм законодавства слід дійти висновку, що ліквідатор, як замовник аукціону, не може відмовитись від проведення аукціону, скасувати проведення аукціону може лише організатор аукціону з негайним розміщенням повідомлення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікувалося оголошення про проведення аукціону, із зазначенням причин.
За даними офіційного сайту Вищого господарського суду України та сайту Міністерства юстиції України Інноваційно-комерційною товарною біржею було розміщено 13.07.2015 р. інформаційне повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна банкрута, який відбувся 13.07.2015 року, відповідно до якого аукціон відбувся з визначенням переможця, яким стало ТОВ "ТДМ-СТИЛЬ", яким запропоновано ціну 1608267 грн. 38 коп.
Доказів оскарження ліквідатором ОСОБА_1 результатів аукціону ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій не надано, натомість, матеріали справи містять копію ухвали господарського суду Харківської області від 16.12.2015 р. по справі №922/952/13-г, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.04.2016 р. та постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2016 р., якою договори купівлі-продажу нежитлової будівлі загальною площею 3270,4 кв.м. в літ. "А-2", що розташована за адресою: АДРЕСА_2, та нежитлової будівлі загальною площею 398,2 кв.м. в літ. "Б-І", що розташована за адресою: АДРЕСА_1, визнані недійсними, що підтверджує незаконність дій під час здійснення безпосереднього продажу майна банкрута без проведення аукціону.
З огляду на викладене, позивач, будучи обізнаним про те, що на 13.07.2015 року призначено проведення аукціонів з продажу майна банкрута, а також те, що право скасувати проведення аукціону належить лише організатору аукціону, за 4 дні до проведення аукціону здійснив продаж майна банкрута фізичній особі, яка не є учасником аукціону.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: 1) звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом; 2) скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу; 3) отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом; 4) залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами; 5) запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади і органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їх згодою; 6) отримувати інформацію з державних реєстрів шляхом направлення офіційних запитів до держателя або адміністратора відповідного реєстру; 7) подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх повноважень; 8) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися вимог законодавства; 2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; 3) аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; 4) подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у порядку, встановленому законодавством; 5) створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) вимог законодавства; 6) здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог; 7) надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; 7-1) вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту; 8) надсилати органам Національної поліції чи органам прокуратури повідомлення про факти порушення законності, виявлені в діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку; 9) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством про банкрутство.
Під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
Отже, посилання позивача на вчинення зазначених дій задля дотримання прав та інтересів єдиного кредитора ПАТ "ОПТ Банк" не позбавляє позивача обов'язку дотримання вимог чинного законодавства та прав і інтересів боржника.
Також, в апеляційній скарзі позивач посилається на незаконність дій Інноваційно-комерційної товарної біржі з проведення аукціону з продажу майна банкрута, призначеного на 13.07.2015 р.
На думку позивача, документальним підтвердженням того, що Інноваційно-комерційною товарною біржею було вчинено фактично кримінальний злочин, спрямований на позбавлення Банку іпотеки та можливості задоволення кредиторських вимог, є внесення правоохоронними органами відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві ПАТ "ОТП Банк" про вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 365-2 КК України.
В свою чергу, жодних доказів наявності вироків суду щодо Інноваційно-комерційної товарної біржі позивачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій не надано.
Окрім того, зважаючи на положення ч. 2 ст. 74, ч. 6 ст. 78 КАС України, колегія суддів наголошує на тому, що предметом розгляду вказаної справи та предметом проведеної Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області перевірки є оцінка діям арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі № 922/952/13 про банкрутство ТОВ "Аккобудсервіс".
З огляду на викладене, доводи позивача не спростовують порушень, які були виявлені комісією під час проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ "Аккобудсервіс".
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування висновку акту №19 від 18.03.2016 позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 щодо встановлених порушень, суд першої інстанції виходив з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення постанови) справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення постанови) юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства. Він містить суб'єктивні висновки особи, яка його склала, щодо виявлених порушень.
Виходячи з вказаної норми, слід зазначити, що акт перевірки (висновки акту) не містить владних управлінських приписів щодо позивача та не породжує для нього жодних правових наслідків.
Обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків.
Тобто, предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь - які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.
Отже, виключно результат реалізації повноваження контролюючого органу (а саме - рішення контролюючого органу, рішення про накладення санкцій, тощо), а не процес реалізації його повноважень може бути об'єктом судового оскарження.
Таким чином, відповідачем шляхом складення акту №19 від 18.03.2016 року позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 та зазначення висновків перевірки здійснено фіксацію в ньому результатів проведеної перевірки у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині та вважає за необхідне зауважити на те, що матеріалами справи підтверджена обґрунтованість висновків акту №19 від 18.03.2016 позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 щодо встановлених порушень.
Щодо позовних вимог про скасування п.1 та п.2 наказу Міністерства юстиції України від 16.06.2016 р. №1696/5 про анулювання свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санкцією, ліквідатора) НОМЕР_1 від 22.03.2013 р. ОСОБА_1, колегія суддів зауважує на таке.
Питання застосування до арбітражних керуючих дисциплінарних стягнень і анулювання свідоцтв унормовано положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 №1284/5.
Частиною 2 та 3 ст. 107 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.
Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення.
Відповідно до частин 5 та 6 ст. 108 вказаного Закону, рішення дисциплінарної комісії приймаються на її засіданнях шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії. Дисциплінарна комісія вважається повноважною у разі присутності не менше п'яти членів комісії.
Рішення дисциплінарної комісії оформлюються протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії.
Частиною 1 ст. 109 вказаного Закону передбачено, що дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є: 1) попередження; 2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Статтею 112 вказаного Закону обумовлено, що підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. У разі припинення діяльності арбітражного керуючого він виключається з Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, а його свідоцтво анулюється.
Колегією суддів з дослідження наявних в матеріалах справи доказів та в ході розгляду справи встановлено, що наказ Міністерства юстиції України від 16.06.2016 р. №1696/5 про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1, прийнято на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 11.05.2016 року № 484 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та з урахуванням протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 11.05.2016 р. №46/05/16.
З урахуванням вищевикладеного, судовим розглядом підтверджена правомірність висновків Головного територіального управління юстиції в Харківській області, викладених у акті №19 від 18.03.2016 року, щодо вчинення позивачем грубих порушень норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які слугували підставою для прийняття Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) рішення щодо накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), яке було оформлено протоколом №46/05/16 від 11.05.2016 р.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що позивачем не оскаржується саме рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), оформлене протоколом №46/05/16 від 11.05.2016 р. Отже, дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, накладене рішенням Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), оформленим протоколом №46/05/16 від 11.05.2016 р., є правомірним та прийнятим відповідно до норм діючого законодавства.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для скасування п.1 та п.2 наказу Міністерства юстиції України від 16.06.2016 №1696/5 про анулювання свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санкцією, ліквідатора) НОМЕР_1 від 22.03.2013 ОСОБА_1.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повністю довів правомірність прийнятого ним наказу 16.06.2016 №1696/5.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2017 по справі № 820/5673/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді О.М. Калитка І.С. Чалий
Повний текст постанови складено 02.02.2018.