23 січня 2018 р. Справа № 524/8832/17
Головуючий І інстанції: Кривич Ж.О.
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.
суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О.
за участю секретаря судового засідання - Багмет А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 листопада 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Кременчуцької ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області Дубинки Олега Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
21 листопада 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, яким просить визнати протиправною та скасувати постанову від 16 березня 2016 року про накладення на неї відповідачем адміністративного стягнення, посилаючись на її безпідставність та незаконність.
В позовній заяві ОСОБА_3 також зазначила, що з отриманням оскаржуваної постанови (23 березня 2016 року), вона оскаржила її до ГУ ДФС у Полтавській області, але скаргу останнім було залишено без розгляду, бо не продовжено строк оскарження цієї постанови (лист ГУ отриманий позивачем 04 травня 2016 року).
11 травня 2016 року скаргу на постанову нею було подано до ДФС України. Рішення про результати розгляду скарги вона не отримала до часу звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою судді Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 29 листопада 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1, залишено без розгляду, у зв'язку з відсутністю підстав для задоволення заяви позивача про визнання поважними причин пропуску нею строку звернення до суду.
Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач ОСОБА_4, посилаючись фактично на не відповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити її заяву про поновлення строку оскарження постанови відповідача та зобов'язати суд першої інстанції прийняти справу до розгляду і вирішити спір по суті.
Скаржник зазначає про хибність висновків суду першої інстанції щодо відсутності поважних підстав, які обумовили факт пропущення нею строку звернення до суду, оскільки обставини пропуску строку звернення до суду, пов'язані виключно з тим, що ДФС України як суб'єкт владних повноважень не виконала повною мірою своїх функцій, передбачених чинним законодавством щодо своєчасного повідомлення про рішення ДФС України за результатами розгляду її повторної скарги.
Скаржник вважає, що положення ч. 4 ст. 99 КАС України наділяють її правом звернутися до адміністративного суду у місячний строк, який обчислюється з дня, коли вона дізналась про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду її скарги.
Лист ГУ ДФС у Полтавській області «Про залишення скарги без розгляду» не є рішенням про розгляд скарги на постанову у справі про адміністративне правопорушення в розумінні Інструкції з оформлення органами державної податкової служби матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом ДПА України № 585 від 28 жовтня 2009 року.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 99 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) визначалось, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Статтею 287 КУпАП визначено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: < > 3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, < > . В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу (стаття 289 КУпАП).
Як зазначила позивач ОСОБА_1 з оскаржуваною постановою відповідача від 16 березня 2016 року вона ознайомилася 23 березня 2016 року.
31 березня 2016 року позивач скористалась правом оскаржити постанову про накладення на неї адміністративного стягнення до вищестоящого органу - ГУ ДФС у Полтавській області (а.с. 13).
Позивач вказує, що відповідь на свою скаргу (лист від 11 квітня 2016 року) вона отримала 04 травня 2016 року.
У відповідності до ч. 4 ст. 99 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже, з 05 травня 2016 року розпочався перебіг місячного строку на звернення позивача ОСОБА_1 до адміністративного суду з даним позовом.
Статтею 100 КАС України визначалось, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала (частина 1).
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи (частина 2).
Колегія суддів зазначає, що поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Погоджуючись з висновком судді, колегія суддів зазначає, що факт неотримання позивачем відповіді на свою скаргу від 11 травня 2016 року від ДФС України (якщо такий факт мав місце) не є свідченням наявності об'єктивно непереборних обставин, що обумовили факт звернення позивача до суду з цим позовом через сімнадцять місяців після спливу строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України.
За приписами статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (частина перша статті 308).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина друга статті 308).
Колегія суддів зазначає, що інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.
Відповідно до положень частини 2 статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З підстав, встановлених частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового процесу 16 січня 2018 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
На підставі наведеного, керуючись статтями 229, 292, 293, 308-310, 312, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 листопада 2017 року, - без змін.
Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її оголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова
Судді(підпис) (підпис) А.П. Бенедик Л.О. Донець
Постанова у повному обсязі складена і підписана 02 лютого 2018 року.