01 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 539/2760/17
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Курило Л.В.,
суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспектора роти №3 батальйону УПП в м.Полтаві Департаменту патрульної поліції України Ладура Станіслава Костянтиновича на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01.12.2017р., суддя Даценко В.М., повний текст складено 01.12.17 р. по справі № 539/2760/17
за позовом ОСОБА_2
до Інспектора роти №3 батальйону УПП в м.Полтаві Департаменту патрульної поліції України Ладура Станіслава Костянтиновича
про визнання незаконними дій, скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Інспектора роти №3 батальйону УПП в м.Полтаві Департаменту патрульної поліції України Ладура Станіслава Костянтиновича (далі - відповідач), в якому просив суд: поновити строк звернення до суду; визнати дії інспектора сектору РОМ ДТП УПП в м. Полтаві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Ладура Станіслава Костянтиновича щодо складання постанови серії АР №511138 від 19.09.2017р. про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі в сумі 510 грн. за порушення ст. 132-1 КУпАП, незаконними; постанову серії АР №511138 від 19.09.2017р. про накладення адміністративного стягнення скасувати, а провадження по справі закрити.
На обґрунтування позову зазначив, що здійснював рух по узбіччю автодороги "Київ-Харків-Довжанський", керуючи трактором "JOUN DEERE-8320" номерний знак НОМЕР_1, з причіпною дисковою бороною БП-6 "Восход" в зібраному стані, габарити якої згідно технічного паспорта не перевищують - 2,5 метра.
Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01.12.2017 р. позов задоволено.
Скасовано постанову інспектора роти №3 батальйону УПП в м.Полтаві Департаменту патрульної поліції України Ладура Станислава Костянтиновича від 19.09.2017 року серії АР № 511138 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.132-1 КУпАП.
Закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст.132-1 КУпАП відносно ОСОБА_2 на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
На вказане судове рішення відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати названу постанову та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог, при цьому посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позивачем порушено п. 22.5 Правил дорожнього руху України, оскаржувана постанова відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, зокрема, містить обставини, що були встановлені при розгляді справи (габаритні розміри трактора) та зазначено нормативний акт, що передбачає відповідальність за дане порушення, а позивачем не надано жодних переконливих підстав своєї невинуватості. Просить суд апеляційної інстанції розглянути справу без його участі.
До Харківського апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, зареєстрований 29.01.2017 р. за вх. № 3379, у якому зазначено, що в постанові відповідача фактично відсутній сформульований склад інкримінованого адміністративного правопорушення, і суд, розцінюючи доводи сторін як рівні в своїй доказовості, дійшов правильного висновку, що вина позивача не доведена.
Сторони про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись своєчасно та належним чином, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за їх відсутності відповідно до ч.4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких фактичних даних.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 19.09.2017 р. інспектором роти батальйону УПП у м. Полтава Ладур С.К. складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія АР №511138, відносно ОСОБА_2, згідно з якою 19.09.2017 р. о 12 год. 30 хвил. на автодорозі "Київ-Харків-Довжанський" М-03, 208 км. ОСОБА_2 керував трактором колісним "JOUN DEERE-8320" номерний знак НОМЕР_1, ширина якого разом з дисками БП 6 "Восход" перевищувала 3,1 м, чим порушив п.22.5 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП, у зв'язку з чим на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. (а.с.2).
Не погоджуючись з постановою від 19.09.2017 р. серія АР №511138 та діями відповідача щодо складання вказаної постанови, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вина позивача не доведена, а тому позов підлягає задоволенню, а провадження по справі - закриттю.
Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.
Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга і третя статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.
Відповідно до ч.2 ст. 258 КУпАП (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено, зокрема, до компетенції Національної поліції. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
Згідно з ч.3 вказаної статті, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 - 3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення ( частина 5 статті 258 КУпАП).
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначені Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015р. за № 1395 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853) ( далі - Інструкція № 1395).
Пунктом 4 р.1 Інструкції № 1395 передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, статтею 132 - 1 КУпАП.
Відповідно до п.1 р. ІІІ Інструкції № 1395, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Пунктом 2 р. ІІІ наведеної Інструкції передбачено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст.132-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.132-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.
По суті зафіксованих в оскаржуваних постановах правопорушення апеляційний суд звертає увагу на таке.
За приписами ст. 132-1 КУпАП порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року №198 затверджено Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, відповідно до п.16 яких перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Пунктом 2.1 "Г" Правил дорожнього руху передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил.
Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 (далі - Правила №30), згідно з п.2 яких транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 р. № 1094.
За приписами пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Частиною 4 ст.48 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.94р., перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
Дозвіл оформлюється підрозділами Державтоінспекції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судовим розглядом встановлено, що позивач здійснював керування трактором колісним "JOUN DEERE-8320" номерний знак НОМЕР_1, ширина якого разом з дисками БП 6 "Восход" перевищувала 3,1 м, що підтверджується дослідженим у судовому засіданні суду апеляційної інстанції відеозаписом з нагрудного відеореєстратора інспектора патрульної поліції.
Як убачається із оскаржуваної постанови, ОСОБА_2 письмово зазначив, що він ознайомлений з правилами заборони експлуатації без відповідного дозволу на право перевезення негабаритних вантажів, що підтверджується його особистим підписом в оскаржуваній постанові.
Крім того, позивач не спростував той факт, що на час виникнення спірних правовідносин не мав відповідних дозвільних документів на перевезення великогабаритних вантажів.
Частинами 1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який у даному випадку відповідачем виконано.
Отже, на переконання колегії суддів, є доведеним факт вчинення позивачем порушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП, а тому оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення серії АР № 511138 від 19.09.2017 року прийнята відповідачем правомірно.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення від 19.09.2017 року серії АР № 511138 складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення накладено в межах санкції, передбаченої ст. 132-1 КУпАП.
Таким чином, приймаючи постанову у справі про адміністративне правопорушення від 19.09.2017 року серія АР № 511138, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови з огляду на її правомірність.
Стосовно закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 132-1 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, колегія суддів зазначає, що вказана вимога є похідною від позовної вимоги про скасування постанови серії АР № 511138 від 19.09.2017 року, підстави для задоволення якої відсутні, а тому вказана вимога задоволенню також не підлягає.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову, а тому оскаржувана постанова через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ч.4 ст. 229, ст. 243, 250, 286, 308, 310, ч.2 ст. 313, ст. 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Інспектора роти №3 батальйону УПП в м. Полтаві Департаменту патрульної поліції України Ладура Станіслава Костянтиновича задовольнити.
Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01.12.2017 по справі № 539/2760/17 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч.3 ст. 272 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Курило
Судді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова