29 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/11407/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Сапіги В.П.,
при секретарі судового засідання: Бедрій Х.П.,
з участю представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року(суддя: Кухар Н.А., ухвалена в м. Львові о 16:55, повний текст складено 07.11.2017р.) у справі № 813/1695/17 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Шахта Надія" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними та скасування акту опису,-
В травні 2017р. Публічне акціонерне товариство "Шахта "Надія" звернулося в суд з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС про визнання дій протиправними та скасування акту опису майна №1 від 23.03.2017р.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправними дії Офісу великих платників податків ДФС щодо складання акту опису майна № 1 від 23.03.2017 року; визнано протиправним та скасовано акт опису майна № 1 від 23.03.2017 року складений Офісом великих платників податків ДФС.
Не погодившись з даною постановою суду Офісом великих платників податків ДФС оскаржено її та подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апелянт вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного з'ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить її скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Представник апелянта в судовому засіданні вимоги своєї апеляційної скарги підтримав, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в позові з підстав викладених в апеляційній скарзі.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що податковим органом було сформовано першу податкову вимогу від 23.10.2001 року № 1/7 та другу податкову вимогу від 16.11.2001 року № 2/6.
Згодом в листопаді 2015 року начальником Сокальської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області прийнято рішення № 1 про опис майна у податкову заставу.
В подальшому, податковим керуючим ОСОБА_3, 17.11.2015 року було проведено опис майна ПАТ “Шахта Надія”, за наслідком якого складено акт № 7.
В подальшому 21.02.2017 року Львівське управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на адресу ПАТ “Шахта “Надія” скерувала лист за № 10189/28-10-48-17/15 в якому просила, надати інформацію щодо наявності металобрухту чорних та кольорових металів який станом на 20.02.2017 року числиться за ПАТ “Шахта “Надія”.
23.03.2017 року податковим керуючим ОСОБА_4, було проведено опис майна ПАТ “Шахта Надія”, за наслідком якого складено акт № 1. Згідно даного акту опису майна, податковим керуючим проведено опис майна, а саме: “у разі якщо на момент складання акта опису майна відсутнє або його балансована вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платників податків набуде право власності у майбутньому для погашення податкового боргу в повному обсязі відповідно до п. 89.5 ст. 89 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами і доповненнями), а саме вугілля марки - ГЖр-0-200, зола -33,8%, вологість - 8,9%, сірка - 2,8 %) в кількості 68 480 тонни, на загальну суму 92 448 000 грн.”.
Публічне акціонерне товариство "Шахта Надія" не погоджуючись з актом опису, звернулося до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем описано майно позивача, яке не було видобуто та фактично не було у його власності.
Апеляційний суд з таким висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до абзацу 1 підпункту 89.1.1 статті 89 Податкового кодексу України та пункту 1.7 Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, що затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №572 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1841/24373 право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Податкова застава є способом забезпечення виконання обов'язку зі сплати грошових зобов'язань, при її застосуванні обмежуються права платника податків щодо розпорядження власним майном.
Відповідно пункту 1.8 вказаного вище Порядку день виникнення права податкової застави визначається на підставі даних інформаційної системи, що ведеться органами доходів і зборів відповідно до законодавства.
З урахуванням положень статті 89 Податкового кодексу України, а також пункту 1.9 Порядку право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
Пунктом 89.5 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.
Також пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Пунктом 2.2 вказаного вище порядку передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку. Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна.
Враховуючи наведене вище судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що у разі наявності у платника непогашеного податкового боргу податковий орган вправі поширити на майно такого платника в межах суми боргу податкову заставу на підставі відповідного рішення керівника податкового органу. Податкова застава поширюється в першу чергу на майно, яке наявне у власності платника на момент складення акта опису, і лише у разі відсутності у платника достатніх для погашення боргу активів - на майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому. При цьому в другому випадку майно включається до акта опису лише тоді, коли воно фактично буде у власності платника, про що протягом трьох робочих днів з дня отримання відповідного повідомлення від платника орган державної податкової служби приймає відповідне рішення.
Відтак, право поширення податкової застави на майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, виникає у разі встановлення недостатності наявних у платника активів для погашення податкового боргу, проте право на включення такого майна до акта опису виникає не раніше, ніж таке майно буде створено (придбано) в натурі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2013 року № К/9991/69057/12, від 20 липня 2015 року № К/9991/26859/12.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем надано суду копію звіту про рух вугілля станом на 22.03.2017 року з якого вбачається, що на день складання акту залишок вугілля становив 1644 т. Крім того, надано документи, які свідчать про наявність активів на суму майже 10 мільйонів гривень, які не було описано відповідачем.
Відтак судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що відповідачем в порушення п.89.2 п.89.5 ст. 89 ПК України описано у податкову заставу майно позивача, яке не було у його власності, відтак позов підставно задоволено.
ОСОБА_5 апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року у справі № 813/1695/17 без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_6
судді ОСОБА_5
ОСОБА_7
Повне судове рішення складено 02.02.2018р.