29 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/12105/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Сапіги В.П.,
при секретарі судового засідання: Бедрій Х.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року (ухвала постановлена у м.Львові, суддя Костецький Н.В.., повний текст ухвали складено 21.11.2017 р.) у справі № 813/716/17 за заявою Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова про заміну сторони у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова до Дочірнього підприємства «Західукргеологія» про стягнення заборгованості , -
08.11.2017 року Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з заявою про заміну сторони, у якій просить суд замінити управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова на його правонаступника - Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова.
Заяву обґрунтовувало тим, що 21.12.2016 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову за № 988 “Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України”, якою передбачено припинення шляхом злиття управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова, управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області та утворене нове - Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2017 року в задоволенні заяви про заміну сторони на її правонаступника Галицькому ОУПФУ м.Львова відмовлено.
Не погодившись з даною ухвалою суду Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова оскаржило її подавши апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву управління про заміну сторони у справі № 813/716/17 в порядку ст. 55 КАС України .
Зокрема апелянт посилається на ст.55 КАС України вважаючи, що процесуальне правонаступництво можливе на всіх стадіях адміністративного процесу.
Сторони повідомлялися судом про час та місце розгляду справи однак явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, що не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи ( у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 у справі № 813/716/17 задоволено позовні вимоги управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова про стягнення з дочірнього підприємства “Західукргеологія” заборгованості в сумі 5705,83 грн.
10.05.2017 Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 813/716/17.
Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони, суд першої інстанції виходив з того, що заміна сторони можлива лише під час здійснення провадження у справі, а в даному випадку провадження у справі закінчене, відтак стягувач може звернутися із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Згідно з ч. 1 ст. 258 КАС України за судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно та яке підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України “Про виконавче провадження”, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.
Згідно положень ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження” стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Частиною 5 ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Системний аналіз наведених норм у їх взаємозв'язку дозволяє дійти висновку, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, примусове виконання судових рішень є лише частиною даної стадії, а підставою для виконання судового рішення є набрання ним законної сили.
Статусу стягувача та боржника особи набувають з моменту набрання рішенням законної сили (або ж з моменту винесення рішення у випадку, якщо воно підлягає негайному виконанню). З цього моменту, безвідносно до факту відкриття виконавчого провадження, стягувач та боржник наділені відповідними правами та обов'язками, притаманними таким особам.
Разом з тим згідно ст.55 КАС України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії вчиненні в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Пунктом 5 ч.1 ст.3 КАС України ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що адміністративний процес - правовідносни, що складаються під час здійснення адміністративного судочинства.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що заміна сторони можлива лише на будь-якій стадії адміністративного процесу, а відтак оскільки 02.03.2017 року провадження у справі закінчено то суд першої інстанції підставно відмовив в задоволенні заяви Галицького об'єднаного управління ПФУ м.Львова про заміну сторони правонаступником.
Разом з тим судом першої інстанції вірно зазначено, що заявник має право звернутися до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні у порядку, передбаченому ст.264 КАС України (редакція що діяла на час винесення ухвали судом першої інстанції).
ОСОБА_1 апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою та її слід залишити без змін.
Керуючись статтями 300, 306, 307, 309, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325
Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року у справі № 813/716/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_1
ОСОБА_3
Повне судове рішення складено 01.02.2018р.