01 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/10763/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В. М.,
суддів Рибачука А. І., Старунського Д. М.,
з участю секретаря судового засідання Болюк Н. В.,
представників відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі № 813/2215/17 (постанова ухвалена у м. Львові судом у складі головуючого судді Сакалоша В. М., суддів - Брильовського Р. М., Гулика А. Г., повний текст постанови виготовлений 12 жовтня 2017 року) за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України про визнання незаконним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У червні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання незаконним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України від 28.04.2017 № 5948/Б/99-99-04-04-01-14 про відмову у наданні ОСОБА_3 статусу учасника бойових дій;
зобов'язати відповідача повторно розглянути надані позивачем документи та прийняти рішення про надання ОСОБА_3 статусу учасника бойових дій.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у ДФС України від 28.04.2017 № 5948/Б/99-99-04-04-01-14 про відмову у наданні ОСОБА_3 статусу учасника бойових дій.
Зобов'язано Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у ДФС України повторно розглянути надані ОСОБА_3 документи про надання йому статусу учасника бойових дій.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржила ДФС України, яка в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без належної оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Судом першої інстанції не взято до уваги, що в матеріалах справи відсутні докази про те, що позивач є особою, яка брала участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях, що є необхідною умовою для надання статусу учасника бойових дій відповідно до статті 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Наявні докази у справі лише підтверджують факт участі ОСОБА_3 в проведенні антитерористичної операції на підставі наказів ДФС України про відрядження на територію Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення.
Відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» антитерористична операція - це комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.
Участь в проведенні антитерористичної операції не є тотожним поняттю участі у проведенні бойових дій. З огляду на зазначене, підстави для надання ОСОБА_3 статусу учасника бойових дій відсутні.
Вислухавши суддю-доповідача, представників відповідача, які просять апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
У справі встановлено, що позивач ОСОБА_3 працює в органах податкової міліції, обіймає посаду старшого слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області, що підтверджується наявною в справі копією службового посвідчення серії ОВ № 000170 .
У період з 03 вересня 2015 року по 07 лютого 2016 року ОСОБА_3 як працівник Державної фіскальної служби, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізовує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, був залучений та брав безпосередню участь в проведенні антитерористичної операції, з метою захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, шляхом виконання бойових завдань, передбачених наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України №415ог .
Зокрема, відповідно до наказів ДФС України «Про відрядження працівників податкової міліції» № 2794-о від 01 вересня 2015 року, № 3040-о від 28 вересня 2015 року, № 3462-о від 27 жовтня 2015 року, № 3751-о від 27 листопада 2015 року, № 3902-о від 08 грудня 2015 року, № 26-о від 13 січня 2016 року, Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року № 638-ІV та з метою реалізації тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 12 червня 2015 року №415ог позивача було відряджено до Головного управління ДФС у Донецькій області та Головного управління ДФС у Луганській області.
У подальшому, на підставі наказу першого заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 29 грудня 2015 року №0207, наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ від 29 січня 2016 року №07, наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ від 15 лютого 2016 року № 010 ОСОБА_3 вважався залученим до проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей та відрядженим в район її проведення з підпорядкуванням керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в Донецькій та Луганській областях.
У лютому 2017 року ОСОБА_3 направив на адресу Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України заяву разом з матеріалами (документами) про надання йому статусу учасника бойових дій.
Листом від 28 квітня 2017 року № 5948/Б/99-99-04-04-01-14 «Про надання інформації» відповідач повідомив позивача про те, що Комісією прийнято рішення відмовити в наданні статусу учасника бойових дій працівникам (в тому числі колишнім) слідчих підрозділів фінансових розслідувань ДФС, які відряджались до головних управлінь ДФС у Донецькій та/чи Луганській областях, у зв'язку з чим було повернуто позивачу направлені до Комісії заяву та матеріали.
Як на підставу відмови у наданні статусу учасника бойових дій відповідач посилався на те, що статус учасника бойових дій може бути наданий лише особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції Державної фіскальної служби України, до яких позивач не належить.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у ДФС України є протиправним, тому питання щодо надання позивачу статусу учасника бойових дій слід розглянути повторно.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку вказаним відносинам, зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтями 4, 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ (далі Закон № 3551-ХІІ) передбачено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Пунктом 19 частини 1 статті 6 Закону № 3551-ХІІ (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що учасниками бойових дій визнаються, військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України. Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.
На виконання вказаних вимог Закону № 3551-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України № 413 від 20.08.2014 затверджено Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (далі Порядок № 413).
Згідно з п.п. 2, 4 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення:
витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.
При цьому, порядок розгляду матеріалів та надання статусу учасника бойових дій у ДФС встановлений Положенням про Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2016 № 957.
Відповідно до пп. 7 Положення № 957 Комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій у разі: відсутності документів, що містять достатні докази безпосередньої участі особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення; надання недостовірних даних про особу; виявлення факту підроблення документів про участь в антитерористичній операції, у забезпеченні її проведення; наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції.
Отже, законодавством визначено чіткий та послідовний порядок вирішення ДФС, зокрема, Комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України, питання про надання особі статусу учасника бойових дій у зв'язку з участю в АТО та встановлено виключний перелік підстав для відмови в наданні зазначеного статусу.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_3 до заяви про надання статусу учасника бойових дій долучив такі документи:
накази ДФС України «Про відрядження працівників податкової міліції» від № 2794-о від 01 вересня 2015 року, № 3040-о від 28 вересня 2015 року, № 3462-о від 27 жовтня 2015 року, № 3751-о від 27 листопада 2015 року, № 3902-о від 08 грудня 2015 року, № 26-о від 13 січня 2016 року;
витяги із наказів Першого заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від № 0207 від 29.01.2015 року, № 07 від 29.01.2016 року, № 010 від 15.02.2016 року;
витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ від 27 січня 2016 року № 27, 15 лютого 2016 року № 46;
довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 10 лютого 2017 року № 377/99-99-21-10-01-18д;
довідку ГУ ДФС у Луганській області від 03 березня 2017 року № Б-340/14/12-32-41;
інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення - розпорядження голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації №183 від 12.03.2016 про нагородження відзнаками облдержадміністрації, яким висловлено Подяку, нагородна книжка про нагородження відзнакою «За захист економічних інтересів України в зоні проведення АТО» № 275 від 30.01.2016, нагородна книжка про нагородження орденом «Хрест Слави» № 180 від 20.01.2017, грамота про нагородження головою Станично-Луганської районної військово-цивільної адміністрації, грамота про нагородження Новоайдарівської військово-цивільної адміністрації, грамота про нагородження головою Щастинської міської ради, подяка голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації, грамота про нагородження головою Львівської обласної ради.
Враховуючи те, що у період з 03.09.2015 по 07.02.2016 ОСОБА_3 брав безпосередню участь в АТО в Донецькій та Луганській областях, що підтверджено належними доказами та не заперечується відповідачем, він належить до категорії осіб, які мають право на отримання статусу учасника бойових дій у розумінні пункту 19 частини 1 статті 6 Закону № 3551-XII.
За таких обставин, рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України від 28.04.2017 про відмову в наданні позивачу статусу учасника бойових дій є необґрунтованим.
Крім того, зазначена відповідачем підстава відмови взагалі не передбачена чинним законодавством, зокрема, Положенням № 957, яке регламентує виключний перелік підстав для відмови в наданні статусу учасника бойових дій, що не підлягає розширеному тлумаченню.
Беручи до уваги зазначені обставини та докази у їх сукупності, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що рішення про відмову у наданні позивачу статусу учасника бойових дій, оформлене листом від 28.04.2017 № 5948/Б/99-99-04-04-04-01-14, не відповідає критеріям законності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідн6осин), та вважає, що судом першої інстанції було правильно обрано спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути надані ним документи та задоволено позовні вимоги в цій частині.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з врахуванням усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, тому підстави для її зміни чи скасування відсутні.
Доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі № 813/2215/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_4
судді ОСОБА_5
ОСОБА_6
Повний текст постанови виготовлений 02.02.2018.