24 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/8062/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Костіва М.В.
суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.
за участю секретаря Богдан А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Бережанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 23.06.2017 у справі №605/251/17 за позовом ОСОБА_1 до Бережанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії (суддя І інстанції - Горуц Р.О., місце ухвалення: м. Підгайці, дата складення повного тексту рішення суду І інстанції: 23.06.2017),
встановив:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся в суд з позовом до Бережанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (надалі - відповідач, Бережанське ОУПФУ) про визнання протиправною відмови Бережанського ОУПФУ у призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу»; зобов'язання призначити пенсію державного службовця з 31.01.2017 року.
Постановою Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 23.06.2017 адміністративний позов задоволено повністю: визнано дії Бережанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з одного виду на інший вид відповідно до Закону України «Про державну службу» - неправомірними; зобов'язано Бережанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити (перерахувати) ОСОБА_1 пенсію згідно Закону України «Про державну службу», починаючи з 31 січня 2017 року.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Вказує, зокрема, на те, що остання займана посада, на якій працював позивач, а саме - головного державного інспектора міжрайонної державної фінансової інспекції, у штатному розписі Західного офісу Держаудитслужби на час звернення позивача про переведення на пенсію державного службовця відсутня, а на момент звернення позивача за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» порядок видачі довідок про заробітну плату у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби не був затверджений, тому визначити розмір його пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з 31.01.2017 немає підстав.
На підставі ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що з липня 2014 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком.
31.01.2017 року позивач звернувся до Бережанського ОУПФУ із заявою про переведення його на інший вид пенсії - пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».
Бережанське ОУПФУ листом №130/3-11/133/3-16 від 20.04.2017 року відмовило ОСОБА_1 у переведенні на інший вид пенсії з покликанням на те, що немає підстав розрахувати йому розмір пенсії, так як відповідно до п.6 Постанови КМУ «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 14.09.2016 року №622 у разі перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка про розмір заробітної плати державного службовця, який працює на аналогічній посаді, видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою. На час звернення позивача порядок видачі довідок про заробітну плату у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби не затверджений.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач оскаржив їх до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, керувався тим, що довідка, надана управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області від 31.01.2017 року №8-01 ОСОБА_1 про складові заробітної плати, є виданою за результатами прирівнення рівнозначних посад головного державного фінансового інспектора до реорганізації і після неї, що відповідає абзацу 2 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» та рівнозначних посад згідно з Переліком посад та Схеми посадових окладів, затверджених постановою КМУ №15 від 18.01.2017 року, на виконання ст.51 Закону України «Про державну службу», а така довідка є належною та достатньою підставою для розрахунку пенсії державного службовця.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України «Про державну службу»:
- мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;
- займають посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, ОСОБА_1 працював на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, та набув необхідного для призначення пенсії державного службовця трудового стажу.
Порядок призначення пенсій згідно з Законом України «Про державну службу», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» ( надалі - Порядок ).
Відповідно до пункту 4 Порядку пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Відповідно до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» у разі перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.
Як встановлено судом першої інстанції та визнається сторонами, управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, яке є правонаступником Державної фінансової інспекції, видано ОСОБА_1 довідку від 31 січня 2017 року №8-01 про складові заробітної плати на день звернення та додаток до довідки у зв'язку зі змінами посадових окладів, які застосовуються з 01.01.2017 року. Вказана довідка видана за результатами прирівняння рівнозначних посад головного державного фінансового інспектора до реорганізації і після неї, віднесених до посад державної служби, визначених ст.25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року, що відповідає абзацу 2 п.2 Постанови № 622 від 14.09.2016 року та рівнозначних посад згідно з Переліком посад та Схеми посадових окладів, затверджених постановою КМУ №15 від 18.01.2017 року на виконання ст.51 Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015 року.
Цією довідкою також підтверджується, що позивач дійсно працював в Державній фінансовій інспекції в Тернопільській області (правонаступник -Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області) на посаді головного державного фінансового інспектора Монастирської міжрайонної державної фінансової інспекції, яка була структурним підрозділом Державної фінансової інспекції в Тернопільській області.
Покликання апелянта на те, що порядок видачі довідок про заробітну плату у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби не був затверджений, а тому підстав для призначення пенсії ОСОБА_1 немає, до уваги апеляційним судом не беруться, оскільки в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а в даному спорі відповідачем не доведено правомірність відмови у призначенні пенсії.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що 21.07.2017 року набрав чинності Наказ Міністерства соціальної політики України №750 від 10.05.2017 року «Про затвердження Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад». Даний Порядок розроблено відповідно до пунктів 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-УПІ «Про державну службу» та на виконання пункту 6 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб». У разі відсутності або перейменування (відсутності) у державному органі посади, що була останньою, яку особа займала на державній службі, її посада визначається цим органом згідно з додатком 1 до цього Порядку. Розмір заробітної плати для призначення пенсій таким особам визначається відповідно до підпунктів 1-5 пункту 4 цього Порядку.
У разі відсутності або перейменування в державному органі посади державної служби, що була останньою, яку особа займала на державній службі після 01 травня 2016 року, її посада визначається цим органом згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Довідка для призначення пенсії видається державним органом, в якому працювала особа, відповідно до пунктів 4, 5 Порядку.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст.ст. 243, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Бережанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 23.06.2017 у справі №605/251/17 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4
Повне судове рішення складено 01.02.2018.