01 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/11213/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р. В., Яворського І. О.;
за участю секретаря судового засідання - Торкот Д. О.;
представника відповідача - Сахарчука А. А.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року в справі № 803/1216/17 (головуючий суддя - Дмитрук В. В., м. Луцьк, повний текст постанови виготовлено 18 жовтня 2017 року) за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
20 вересня 2017 року Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 червня 2017 року № 49877-03 та № 49878-03.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що застосування відповідачем рішення Піщанської сільської ради Шацького району Волинської області від 13 вересня 2016 року № 11/2 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку», з метою оподаткування належних позивачу об'єктів нерухомого майна, не може мати місце у 2016 році.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 16 червня 2017 року: № 49877-03 - в частині визначення податкового зобов'язання на суму 10726 грн.35 коп., № 49878-03 - в частині визначення податкового зобов'язання на суму 33944 грн.28 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Головним управлінням ДФС у Волинській області подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права.
Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.
Позивач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Встановлено, що 16 червня 2017 року Головним управлінням ДФС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 49877-03, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в розмірі 11492 грн. 52 коп., та № 49878-03, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в розмірі 36368 грн. 87 коп.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належать сіносушилка площею 556 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 18 вересня 2009 року серії НОМЕР_1 та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15 жовтня 2009 року № 24145127 (а. с. 11-12); корівник площею 1 759,5 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 18 вересня 2009 року серії НОМЕР_2 та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15 жовтня 2009 року № 24144925 (а. с. 14-15).
Рішенням Піщанської сільської ради Шацького району Волинської області від 01 грудня 2015 року № 1/12 перейменовано вулицю Леніна на вулицю Центральна без зміни поштових номерів житлових будинків, установ та споруд в селі Піща Шацького району Волинської області (а. с. 13).
01 січня 2015 року набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким викладено в новій редакції статтю 266 Податкового кодексу України «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».
Пунктом 4 Розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України № 71-VIII рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Так, рішенням Піщанської сільської ради Шацького району Волинської області «Про встановлення податку на майно, відмінне від земельного податку» № 49/8 від 29 січня 2015 року встановлено ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Зокрема, для нежитлової іншої нерухомості встановлена ставка податку на нерухоме майно у розмірі 0,1 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м. бази оподаткування (а. с. 59).
29 січня 2016 року Піщанською сільською радою Шацького району Волинської області прийнято рішення «Про встановлення податку на майно, відмінне від земельного податку» № 4/1, яким ставки податку для нежитлової іншої нерухомості не змінено (а. с. 50).
Відповідно до рішення Піщанської сільської ради Шацького району Волинської області від 13 вересня 2016 року № 11/2 встановлено у 2016 році податок на нерухоме майно, відмінне від земельного ділянки, внесені зміни до рішення від 29 січня 2016 року № 4/1, а саме: змінена ставка податку для нежитлової іншої нерухомості, яка встановлена у розмірі 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м. бази оподаткування (а. с. 19).
Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28 грудня 2014 року, набрав чинності 01 січня 2015 року, яким внесено зміни щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки.
Статтею 265 ПК України (у редакції Закону № 71-VIII) визначено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України, об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 вказаного Кодексу, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно з підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Згідно підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує два відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Тобто, із набранням чинності вказаними положеннями Податкового кодексу України 01 січня 2015 року, власники об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості є платниками податку нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки.
У той же час, статтею 10 ПК України встановлено перелік місцевих податків, в якому податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки прямо не передбачений.
Натомість, є податок на майно (підпункт 10.1.1 пункт 10.1), який складається із трьох різних податків, кожен із різними елементами податку, як їх визначено пунктом 7.1 статті 7 ПК України.
Згідно із пунктом 10.3 статті 10 ПК України, місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
При цьому суд зазначає, що згідно з пунктом 8.3. статті 8 ПК України, до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» рекомендовано органам місцевого самоврядування: у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Наведене відповідає вимогам пункту 10.2 статті 10 ПК України, згідно з яким саме місцеві ради обов'язково установлюють податок на майно, а також кореспондує положенням пунктом 24 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 143 Конституції України.
Відповідно до положень пункту 12.3 статті 12 ПК України, сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (підпункт 12.3.2 пункту 12.3 статті 12 ПК України).
Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів (підпункт 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 ПК України).
При цьому, згідно з пунктом 12.5 статті 12 ПК України, офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього кодексу.
Разом з тим, відповідно до підпункту 12.3.4. пункту 12.3. статті 12 ПК України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Як вбачається з наявної у справі довідки від 10 жовтня 2017 року № 1133, рішення Піщанської сільської ради від 29 січня 2015 року № 49/8 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку» було вивішено на дошці оголошень в приміщенні сільської ради 05 лютого 2015 року та рішення Піщанської сільської ради від 29 січня 2016 року № 4/1 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку» було вивішено на дошці оголошень в приміщенні сільської ради 05 лютого 2016 рок, але дані рішення не були оприлюднені на сайті сільської ради, оскільки сайт відсутній (а. с. 49).
Також, з довідки від 14 вересня 2017 року № 1047 вбачається, що рішення Піщанської сільської ради від 13 вересня 2016 року № 11/2 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку» не було оприлюднено на сайті сільської ради, оскільки сайт відсутній. Однак дане рішення було вивішено на дошці оголошень в приміщенні сільської ради 22 вересня 2016 року (а. с. 29).
Згідно із статтею 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Таким чином, зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року; при цьому опублікування рішення органу місцевого самоврядування про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як місцевого податку, пізніше 15 липня року, є підставою для застосування відповідних норм оподаткування не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Тобто, рішення місцевої ради стосовно податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, прийняте 2016 році, не могло бути застосовано в цьому ж 2016 році. Таке рішення могло передбачати плановим лише 2017 рік і саме з цього періоду ставка даного податку могла вважатись встановленою місцевою радою саме у такому розмірі.
Наведене узгоджується з принципом стабільності, на якому ґрунтується податкове законодавство, що закріплений у підпункті 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України, за змістом якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Відтак, застосування контролюючим органом ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які були встановлені рішеннями Піщанської сільської ради Шацького району Волинської області від 29 січня 2016 року та від 13 вересня 2016 № 11/2 не може мати місце у 2016 році.
Таким чином, у 2016 році застосуванню підлягає ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яка запроваджена рішенням Піщанської сільської ради Шацького району Волинської області від 29 січня 2015 № 49/8, а саме: для нежитлової іншої нерухомості встановлена ставка податку на нерухоме майно у розмірі 0,1 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м. бази оподаткування.
При цьому, судом не взято до уваги п. 3 рішення Піщанської сільської ради Шацького району Волинської області від 29 січня 2016 року № 4/1, згідно з яким втрачають чинність усі пункти, передбачені в рішенні від 29 січня 2015 № 49/8, оскільки на момент початку бюджетного періоду, що настає за плановим, тобто 01 січня 2016 року, рішення від 29 січня 2015 № 49/8 фактично було чинним.
Отже, судом першої інстанції вірно визначено суму податкових зобов'язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яка мала би бути визначеною контролюючим органом для ОСОБА_2 у 2016 році та яка становить 3190 грн. 76 коп., з них: по сіносушилці - 766 грн. 17 коп. (ставка податку 0,1% х мінімальну зарплату в розмірі 1 378 грн. х 556 м2); по корівнику - 2424 грн. 59 коп. (0,1% х 1 378 х 1 759,5 м2).
Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись статтями 229, 241, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року в справі № 803/1216/17 - без змін.
Повернути Головному управлінню ДФС у Волинській області судовий збір у розмірі 704 грн. (сімсот чотири гривні), сплачений за подання апеляційної скарги відповідно до платіжного доручення № 1194 від 03 листопада 2017 року за реквізитами: одержувач - УДКСУ у Галицькому районі м. Львова, код ЄДРПОУ - 38007573, рахунок - 31219206781004, банк одержувача - ГУДКСУ у Львівській області, МФО банку - 825014, призначення платежу - Судовий збір у справі ОСОБА_2
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
І. О. Яворський
Повне судове рішення складено 02 лютого 2018 року.