Головуючий суддя у першій інстанції - Костюкевич С.Ф.
24 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/11356/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя: Бруновської Н.В.
суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.
за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.
представника апелянта: Дрогана С.В.
представника позивача: Смілого А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Прикордонної служби України на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року у справі № 803/1180/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів,-
13.09.2017р. позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів № 460-КП від 15.09.2016 р. «Про результати службового розслідування» та № 1300-аг від 22.08.2017р. «Про підсумки додаткових групових занять» в частині накладення дисциплінарних стягнень.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19.10.2017р. позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував Наказ Чернігівського прикордонного загону від 22.08.2017р. №1300-АГ «Про підсумки додаткових групових занять» в частині оголошення «догани» першому заступнику начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітану ОСОБА_1 . В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Не погоджуючись із даною постановою, апелянт Чернігівський прикордонний загін Північного регіонального управління Прикордонної служби України подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19.10.2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в позові.
Представник апелянт Дроган С.В. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.
Представник позивача Смілий А.С. в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
ч. 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що позивач постанову суду першої інстанції не оскаржує, а відповідач оскаржує постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки постанови суду першої інстанції в частині Наказу № 460-КП від 15.09.2016 р. «Про результати службового розслідування»
Переглядаючи постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Щодо наказу №1300-аг від 22.08.2017 р. «Про підсумки додаткових групових занять» в частині оголошення догани першому заступнику начальника відділу прикордонної служби «Гірськ» капітану ОСОБА_1 .
Як видно з матеріалів справи позивач з 11.08.2017 р. проходив військову службу у Чернігівському прикордонному загоні на посаді начальника відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Гірськ».
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання вимог наказу Північного регіонального управління ДПС України від 14.12.2016р. №800-АГ «Про організацію роботи з персоналом Північного регіонального управління у 2017р.», з метою профілактики порушень дисципліни, підвищення рівня професійної підготовки персоналу прикордонного загону, який схильний до негативних проявів та має відповідні дисциплінарні стягнення, наказом Чернігівського прикордонного загону №1235-АГ від 14.08.2017р. призначено в період з 16 по 18 серпня 2017 року на базі управління прикордонного загону провести додаткові групові заняття з військовослужбовцями прикордонного загону, які допускають порушення дисципліни.
Додатком 3 до наказу Чернігівського прикордонного загону №1235-АГ від 14.08.2017 р. наявний список персоналу прикордонного загону, який допускає порушення дисципліни, та має незадовільні результати у виконанні обов'язків за посадою, в якому був вказаний капітан ОСОБА_1 .
За особисті незадовільні показники з професійної підготовки, порушення вимог статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, щодо підвищення рівня військових професійних знань, наказом Чернігівського прикордонного загону №1300-Аг від 22.08.2017р. начальнику відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Гірськ» капітану ОСОБА_1 оголошено догану.
З матеріалів справи видно, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани були підсумки додаткових групових занять.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те що отримання незадовільної оцінки військовослужбовцем за наслідками його перевірки на професійну придатність виконувати обов'язки за призначенням не є дисциплінарним правопорушенням в розумінні ст. 45 ст. 68 ст. 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Оскільки, накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани у зв'язку з не підтвердженням професійної придатності виконувати обов'язки за посадою можливе лише за результатами атестування.
Підстави та порядок проходження військової служби, накладення дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби в Збройних Силах України, врегульовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Положенням про проходженням громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарним статутом Збройних сил України.
ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Преамбули Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затв. Законом України від 24.03.1999 року № 551-XIV, цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту.
ст. 4. Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (Дисциплінарний статут) передбачено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильними та зберігати державну та військову таємницю; додержуватись визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, змінювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватись етикету; поводитись з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби ( крім медичного призначення ) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Згідно ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості (далі Статут ), а також завдань визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів ( начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частина; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, бути пильними, суворо зберігати державну таємницю, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання, виявляти повагу до командирів ( начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни,додержуватись правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Колегія суддів вважає, що із змісту оспорюваного наказу неможливо зробити висновок які ж саме вимоги ст. 11 Статуту та ст. 4 Дисциплінарного статуту порушив позивач.
ст. 11 Статуту передбачає обов'язок військовослужбовця постійно підвищувати рівень військових професійних знань, а в наказі відповідач зазначає «незадовільні показники з професійної підготовки». При цьому, застосований термін «показники професійної підготовка» не охоплюється даним Статутом.
У відповідності до п.п. 83-86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
ст. 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що на молодших офіцерів та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, пониження військового звання на один ступінь, звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, позбавлення військового звання.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що отримання незадовільної оцінки військовослужбовцем за наслідками його перевірки на професійну придатність виконувати обов'язки за призначенням не є дисциплінарним правопорушенням в розумінні ст. 45, ст. 68, ст. 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
При цьому, суд першої інстанції вірно зазначив, що притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності через службову невідповідність у зв'язку з не підтвердженням професійної придатності виконувати обов'язки за посадою можливе лише за результатами атестування.
Відповідно до п. 1.1. Інструкції про порядок атестування військовослужбовців Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 28.09.2012 р. № 771, зареєстрованої Мінюстом 18.10.2012 р. за № 1758/22070 атестування військовослужбовців проводиться з метою забезпечення правильного добору, розстановки, виховання і вдосконалення підготовки військових кадрів шляхом об'єктивного оцінювання професійного рівня, ділових та моральних якостей кожного військовослужбовця, відповідності їх займаній посаді, визначення перспективи подальшого проходження військової служби, зокрема формування кадрового резерву для призначення на керівні посади, направлення на навчання, а також для присвоєння військовослужбовцям первинного офіцерського звання.
Пунктом 1.4 Інструкції № 771 визначається порядок складення атестаційних висновків про невідповідність військовослужбовця займаній посаді при плановому періодичному атестуванні, зокрема до військовослужбовців, до яких застосовано таке дисциплінарне стягнення, як попередження про неповну службову відповідність, - перед розглядом питання щодо зняття стягнення або переміщення військовослужбовця на нижчу посаду чи звільнення з військової служби.
Для проведення атестування військовослужбовців наказами начальників відповідних органів Держприкордонслужби утворюються атестаційні комісії, як це передбачено п. 2.1. Інструкції N 771. Процес атестування військовослужбовця передбачає: складання на військовослужбовця, який підлягає атестуванню, уповноваженою на те цією Інструкцією посадовою особою службової характеристики та висновку за нею і їх оформлення на атестаційному листі; узгодження атестаційного висновку зі старшими прямими начальниками військовослужбовця; прийняття рішення відповідною атестаційною комісією; затвердження рішення атестаційної комісії уповноваженою посадовою особою; реалізацію атестаційного висновку (п. 3.1.Інструкції N 771).
Із змісту п.п. 4.1, 4.3 Інструкції видно, що на підставі аналізу виконання військовослужбовцем, що атестується, визначених посадовою інструкцією обов'язків, його ділових та особистих якостей посадова особа, яка складає службову характеристику та атестаційний висновок або погоджує їх, зазначає в атестаційному листі атестаційний висновок, а атестаційна комісія при плановому періодичному, а також позаплановому атестуванні шляхом відкритого голосування приймає одне з таких рішень: займаній посаді відповідає; займаній посаді не відповідає.
У разі зазначення в атестаційному листі уповноваженою посадовою особою висновку або прийняття атестаційною комісією рішення «займаній посаді не відповідає» можуть бути зазначені додаткові рекомендації: доцільно призначити на нижчу посаду; доцільно звільнити з військової служби через службову невідповідність (у разі проведення планового періодичного атестування); доцільно призначити на іншу рівну посаду з іншим профілем діяльності для більш доцільного використання; доцільно звільнити з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту (у разі проведення атестації з підстав, передбачених абзацом другим пункту 1.4 розділу I цієї Інструкції).
Отже, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності через службову невідповідність в разі наявності у військовослужбовця незадовільних показників в професійній підготовці приймається лише атестаційною комісією за результатами аналізу стану виконання ним своїх службових обов'язків при проведенні періодичного атестування.
Колегія суддів не приймає до уваги за безпідставністю доводи апелянта про те, що до військовослужбовців в тому числі ОСОБА_1 в особливий період ( проведення часткової мобілізації) атестація не проводиться. Оскільки, до спірних правовідносин які виникли 22.08.2017р. Указ Президента України від 17.03.2014р. «Про часткову мобілізацію» не поширювався. Згідно п. 3 даного Указу мобілізація проводиться протягом 45 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Даний Указ затверджено Законом № 1126-VII від 17.03.2014,ВВР, 2014, № 15, ст.328. Тобто, на час виникнення спірних правовідносин мобілізація була проведена та не поширювалась на позивача.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Чернігівського прикордонного загону залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року у справі № 803/1180/17- без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів після набрання постановою законної сили.
Строк оскарження постанови, в якій оголошено вступну та резолютивну частину обчислюється з дня складення постанови у повному обсязі.
Суддя Н.В. Бруновська
Суддя М.В. Костіва
Суддя Р.М. Шавель
Постанова складена в повному обсязі 29.01.2018 року