01 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/11467/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р. В., Яворського І. О.;
за участю секретаря судового засідання - Торкот Д. О.;
позивача - ОСОБА_1;
представника відповідача - Рожнятовського А. М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року в справі № 809/1138/17 (головуючий суддя - Григорук О. Б., судді - Біньковська Н. В., Матуляк Я. П., м. Івано-Франківськ, постанова складена в повному обсязі 30 жовтня 2017 року) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,-
08 серпня 2017 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України від 21 липня 2017 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 45652384.
В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що виконавець протиправно прийняв оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську не було подано корегуючу та скасовуючу звітність до попередньо поданої звітності відносно даних персоніфікованої облікової картки реєстру застрахованих осіб ОСОБА_1 з врахуванням виплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу в період з 14 січня 2003 року по 01 серпня 2005 року та з 01 серпня 2005 року по 19 жовтня 2005 року.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року допущено заміну первинного відповідача - Державну виконавчу службу України на належного відповідача - Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 45652384 від 21 липня 2017 року.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права. Також зазначено, що державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із повідомленням про фактичне виконання рішення суду, при цьому судом першої інстанції не враховано того, що державний виконавець не володіє повноваженнями ставити під сумнів інформацію, яка містить державну символіку та скріплена підписами уповноважених на те посадових осіб.
Позивач, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить відмовити в задоволенні такої.
Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Встановлено, що 21 липня 2017 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, керуючись пунктом 9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 45652384, з примусового виконання виконавчого листа Івано-Франківського окружного адміністративного суду № 2а-3201/12/0970, виданого 19 листопада 2014 року про зобов'язання Івано-Франківську обласну державну адміністрацію подати до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області корегуючу та скасовуючу звітність до попередньо поданої звітності відносно даних персоніфікованої облікової картки реєстру застрахованих осіб ОСОБА_1 з врахуванням виплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу в період з 14 січня 2003 року по 01 серпня 2005 року та з 01 серпня 2005 року по 19 жовтня 2005 року.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України (чинною на час винесення оскаржуваного рішення) визначені наслідки набрання законної сили судовим рішенням, згідно з якою постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
В оскаржуваній постанові державним виконавцем зазначено, що підставою для закінчення виконавчого провадження ВП №45652384 було те, що: «16 грудня 2016 року до відділу надійшов лист підписом першого заступника голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації Савки Марії, в якому зазначено, що Івано-Франківською обласною державною адміністрацією на виконання виконавчого листа від 19.11.2014 року № 2а-3201/12/0970 Івано-Франківського окружного адміністративного суду подано інформацію до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківськ. До вказаного листа додано копію листа від 06.11.2016 №1345/0/2-16/01-110 за підписом заступника голови-керівника апарату облдержадміністрації Крецул Валерія та відповідну корегуючу звітність до попередньо поданої звітності відносно даних персоніфікованої облікової картки реєстру застрахованих осіб ОСОБА_1. Таким чином, Івано-Франківською обласною державною адміністрацією особисто подано до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківськ документи, зазначені у виконавчому листі № 2а-3201/12/0970 Івано-Франківського окружного адміністративного суду» (а.с.101-113).
Обґрунтовуючи факт невиконання рішення суду позивачем надано копію листа управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську № 5168/06 від 31 липня 2017, згідно з яким звітність відносно даних персоніфікованої облікової картки реєстру застрахованих осіб ОСОБА_1 з додатками від 16 листопада 2016 року за № 1345/0/2-16/01-110 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську не надходила (а.с.30-31).
Отже, матеріали справи спростовують висновки відповідача про особисте подання Івано-Франківською обласною державною адміністрацією до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківськ документів, зазначених у виконавчому листі № 2а-3201/12/0970.
Колегія суддів звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). У цій справі Суд дотримується думки, що неможливість заявника домогтися виконання рішення протягом вказаного в рішенні строку становить втручання у його право на мирне володіння своїм майном у сенсі пункту 1 статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції (пункт 56).
Враховуючи вказане, колегія суддів зазначає, що дані сум в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 за періоди з 14 січня 2003 року по 01 серпня 2005 року та з 01 серпня 2005 року по 19 жовтня 2005 року, станом на 08 серпня 2017 року не відповідають висновкам, викладеним у постановах Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2011 в справі № 2а-1700/11/0970 та в справі № 2а-3465/11/0970 від 23 вересня 2013 року, які набрали законної сили за результатами перегляду судом апеляційної інстанції (а.с.10-11, 42-50).
Фактичність виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом № 2а-3201/12/0970, крім встановлення факту подання до пенсійного органу вищевказаної звітності, повинна бути також підтверджена відповідністю даних сум в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 висновкам, викладеним у постановах Івано-Франківського окружного адміністративного суду в справах №№ 2а-1700/11/0970, 2а-3465/11/0970.
З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 45652384, з примусового виконання виконавчого листа Івано-Франківського окружного адміністративного суду № 2а-3201/12/0970, виданого 19 листопада 2014 року - не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України та вірно скасована судом першої інстанції.
Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись статтями 229, 241, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду 25 жовтня 2017 року в справі № 809/1138/17 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
І. О. Яворський