Постанова від 29.01.2018 по справі 813/2736/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/11212/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Шинкар Т.І.,

суддів Пліша М.А.,

Макарика В.Я.,

секретаря судового засідання Чигер І.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «АРТЕМ-БАНК» Шевченко Андрія Миколайовича на постанову Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Брильовський Р.М.), ухвалену у відкритому судовому засіданні в м.Львові о 09 год. 41 хв. 10 жовтня 2017 року, повний текст якої складено 12 жовтня 2017 року, у справі №813/2736/17 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «АРТЕМ-БАНК» Шевченко Андрія Миколайовича про визнання протиправними та скасування рішення, визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дї, -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2017 ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «АРТЕМ-БАНК» Шевченко Андрія Миколайовича (далі - Уповноважена особа), просив, враховуючи заяву про зміну позовних вимог:

визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «АРТЕМ-БАНК» про нікчемність правочину щодо оформлення документів та внесення записів до «АБС SCROOGE-III» від 15.11.2016 про списання коштів з рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «ДК «Новабудова» НОМЕР_3 в сумі 150 000, 00 грн. на рахунок ОСОБА_4 НОМЕР_3 з призначенням платежу «Фінансова допомога згідно з Договором №14-04/2016-6 від 14.04.2016 без ПДВ»;

визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «АРТЕМ-БАНК» щодо не включення ОСОБА_4 (НОМЕР_1, виданий Сколівським PC ГУМВС України у Львівській області 20 грудня 2007 року, ідентифікаційний код НОМЕР_2) до повного переліку вкладників AT «АРТЕМ-БАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «АРТЕМ-БАНК» надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_4 (НОМЕР_1, виданий Сколівським PC ГУМВС України у Львівській області 20 грудня 2007 року, ідентифікаційний код НОМЕР_2), якому необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом в AT «АРТЕМ-БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_4 (НОМЕР_1, виданий Сколівським PC ГУМВС України у Львівській області 20 грудня 2007 року, ідентифікаційний код НОМЕР_2) до Загального реєстру вкладників AT «АРТЕМ-БАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, однак таке право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» пов'язує нікчемність правочину. Одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно, у випадку який розглядається, нівелюється протилежним твердженням особи про дійсність вкладу. Таким чином, за обставин відсутності у розпорядчому рішенні посилань на передбачені законом підстави визнання правочину нікчемним, суд першої інстанції дійшов висновку, що таке рішення суб'єкта владних повноважень є необґрунтованим. Окрім того, суд звертає увагу, що факт отримання банком коштів на рахунок позивача, відповідачами не заперечувався. Оскільки порушуються права позивача на отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду, суд першої інстанції вважає, що необхідно зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «АРТЕМ-БАНК» надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_4, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом в AT «АРТЕМ-БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Також, враховуючи причинно-наслідковий зв'язок протиправних дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «АРТЕМ-БАНК», які призвели до невключення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, через визнання правочину нікчемним та з метою повного відновлення порушеного права позивача, як клієнта банку, суд дійшов до висновку, що слід зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_4 до Загального реєстру вкладників AT «АРТЕМ-БАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «АРТЕМ-БАНК» Шевченко Андрія Миколайовича подав апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що всі операції здійсненні АТ «АРТЕМ-БАНК» після віднесення його до категорії проблемних є такими, що вчинені з порушенням обмежень, встановлених Національним банком України. Вказує, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «АРТЕМ-БАНК» лише встановлює ознаки нікчемності договорів, а саме повідомлення не є актом індивідуальної дії. Крім того, з метою доведення факту включення позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, надано витяг з додатку №5, який містить інформацію про позивача. Також зазначає, що повідомлення про встановлення ознак нікчемності правочину направлено 13.06.2017 на адресу позивача рекомендованим листом та отримане 17.06.2017. Відтак вважає, що судове рішення винесено без належного дослідження доказів у справі.

ОСОБА_4 подав відзив на апеляційну скаргу в якому вказує, що ні на момент укладення Договору про надання поворотної фінансової допомоги, ні на момент укладення Договору про відкриття рахунку в АТ «Артем-Банк» йому не було відомо про існування будь-яких обмежень в здійсненні Банком банківських операцій аж до моменту прийняття НБУ рішення про його ліквідацію. Зазначає, що не повідомляли про наявність обмежень і працівники Банку, які отримували документи та заяви, необхідні для відкриття поточного рахунку. Звертає увагу, що рішення про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Артем-Банк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку прийнято лише 16.11.2016, тоді як банківська операція, стосовно якої прийнято рішення про її нікчемність, проведена за день до цього - 15.11.2016, тобто в момент відсутності будь-яких обмежень. Крім того вказує, що правовідносини між позивачем та ТОВ «ДК «Новобудова» виникли задовго до введення в Банку тимчасової адміністрації та обмеження у здійсненні банківських операцій.

Від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судовому засіданні представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції. Відповідачі явку повноважних представників не забезпечили, належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до ч.3 ст.313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги та представника позивача в їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, 14 квітня 2016 року між ОСОБА_4 та ТОВ «ДК «Новабудова» укладено договір №14-04/2016-6 про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до п.1.1 якого ОСОБА_4 (Позикодавець) зобов'язується надати ТОВ «ДК «Новабудова» (Позичальник) поворотну фінансову допомогу у вигляді грошових коштів у національній валюті України, в розмірі встановленому Договором фіндопомоги, що передаються в користування Позичальнику на визначений Договором строк, та за користування якими не передбачається нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій, а Позичальник зобов'язується повернути їх Позикодавцю в порядку, встановленому Договором. Сторони погодили, що сума Фінансової допомоги за Договором становить 150 000 гри без ПДВ (а.с.12-14).

На виконання умов Договору ОСОБА_4 14 квітня 2016 року передав ТОВ «ДК «Новабудова» кошти в розмірі 150 000,00 грн., що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордеру № 7 від 14.04.2016 (а.с.15).

З метою одержання коштів за Договором № 14-04/2016-6 11 листопада 2016 року ОСОБА_4 уклав з ПАТ «Артем-Банк» (Банк) Договір банківського рахунку №40.26.000094, згідно з п.1.1. якого Банк відкриває ОСОБА_4 (Клієнт) поточний рахунок в національній валюті України на які зобов'язується приймати та зараховувати грошові кошти, що надходять Клієнту, для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та вимог законодавства України (а.с.16-18).

15 листопада 2016 року на рахунок позивача надійшли кошти в розмірі 150 000,00 грн., з призначенням - повернення поворотної фінансової допомоги згідно умов договору №14-4/2016-6 від 14.04.2016 від ТзОВ «ДК «Новабудова» (а.с.19).

У зв'язку з прийняттям Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.11.2016 рішення про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Артем-Банк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора Банку, Тимоцко М.М. 26.12.2016 звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «Артем-Банк» із заявою щодо надання інформації про причини не внесення його до реєстру фізичних осіб для проведення виплат, а також просив повідомити про порядок та строки отримання коштів, що знаходяться на поточному рахунку у ПАТ «Артем-Банк» в розмірі 150 000 грн. (а.с.20)

Листом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Артем-Банк» від 16.02.2017 повідомлено позивача, що Уповноваженою особою Фонду здійснюється перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення ознак нікчемності з підстав, визначених ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», про результати якої буде повідомлено або прийнято рішення щодо зняття тимчасового обмеження та включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (а.с.22).

Відповідно до наявного у справі повідомлення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «АРТЕМ-БАНК», що скеровувалося 13.06.2017 на адресу ТОВ «ДК «Новабудова» за №1747, Уповноваженою особою на підставі пунктів 1, 7, 9 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визнано нікчемними правочини щодо оформлення документів та внесення записів до «АБС SCROOGE - III» по банківських операціях від 15.11.2016, зокрема по операції про списання коштів з рахунку ТОВ «ДК «Новабудова» в сумі 150 000,00 грн., на рахунок ОСОБА_4 з призначенням платежу «Фінансова допомога згідно з Договором № 14-04/2016-6 від 14.04.2016 без ПДВ».

Вважаючи рішення щодо визнання нікчемним вказаного правочину протиправним, необґрунтованим та таким, що порушує права та завдає матеріальні збитки, ОСОБА_4 звернувся із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Статтею 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 №2121-III, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 2121-III) встановлено критерії за наявності яких Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних. Проблемний банк у строк до 180 днів зобов'язаний привести свою діяльність у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.

Національний банк України протягом 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних має право прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.76 Закону №2121-III Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі неприведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним.

Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VI, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон №4452-VI).

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

З матеріалів справи встановлено, що Рішенням Правління Національного Банку України від 15.11.2016 № 416 0 рш/БГ ПАТ «АРТЕМ-БАНК» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до вказаного рішення, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення від 16.11.2016 №2447 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «АРТЕМ - БАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», яким розпочато процедуру виведення ПАТ «АРТЕМ - БАНК» з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації строком на один місяць з 16.11.2016 по 15.12.2016 та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «АРТЕМ - БАНК» (а.с.106).

Згідно з Рішенням Правління Національного банку України від 15.12.2016 № 492-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АРТЕМ - БАНК» (а.с.105) Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення від 15.12.2016 №2857 «Про початок процедури ліквідації АТ «Артем-Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», яким запроваджено процедуру ліквідації ПАТ «Артем-Банк» строком на два роки з 16.12.2016 по 15.12.2018 включно, призначено Луньо І.В. Уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Артем-Банк» (а.с.109).

Рішенням Виконавчої дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 31.05.2017 № 2229 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «АРТЕМ - БАНК» з 07.06.2017 призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Артем-Банк» - Шевченко Андрія Миколайовича (а.с.108).

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст.2 Закону №4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, з метою захисту прав фізичних осіб Законом України №5390 від 15.11.2016, який набрав чинності з 19.11.2016 року розділ X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4452-VI доповнено пунктом 15 такого змісту: До вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх прирівнянням до вкладників".

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону №4452-VI вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 ст.26 Закону №4452-VI встановлено вичерпний перелік підстав за наявності яких Фонд не відшкодовує кошти.

Згідно з ч.2 ст.38 Закону №4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до положень ст.27 Закону №4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема: перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону; перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Порядок та черговість відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб визначено Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012р. № 14, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Положення №14) відповідно до пункту 5 Розділу ІІ якого Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню та перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону.

Пунктами 2 та 5 Розділу ІІІ Положення №14 Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду. Фонд здійснює відшкодування коштів за вкладами відповідно до Загального реєстру за частинами Загального реєстру.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

З аналізу наведених норм вбачається, що право Уповноваженої особи перевіряти правочини на предмет виявлення серед них нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

При цьому відшкодування коштів триває з моменту прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку та завершується в день внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.05.2016 № 826 затверджено Порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення (далі - Порядок №826) відповідно до п.1 Розділу ІІ якого протягом трьох робочих днів з дати запровадження Фондом тимчасової адміністрації Уповноважена особа Фонду розпочинає перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

Уповноважена особа Фонду своїм розпорядчим документом створює комісію для здійснення перевірки документів, пов'язаних із вчиненням правочинів (укладенням договорів), метою якої є виявлення фактів нікчемності таких правочинів (укладених договорів), виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій зі сторони працівників банку або інших осіб стосовно банку (п.3 Розділу ІІ Порядку №826).

Перевірка правочинів (договорів) на предмет нікчемності проводиться Комісією у період здійснення Фондом тимчасової адміністрації банку (п.5 Розділу ІІ Порядку №826).

Пунктами 7 та 8 Розділу ІІ Порядку №826 встановлено, що за наслідками проведення перевірки Комісією складаються та подаються на розгляд Уповноваженій особі Фонду пропозиції та висновки, які оформлюються відповідним актом(ами) перевірки.

Уповноважена особа Фонду протягом двох робочих днів з дня подання відповідного акта перевірки розглядає пропозиції й висновки, викладені у ньому, та у разі згоди з висновками готує та підписує відповідний розпорядчий документ та вчиняє інші необхідні дії. У розпорядчому документі зазначається інформація про наявність/відсутність обґрунтованих підстав нікчемності правочинів (договорів) та обов'язково додається перелік нікчемних правочинів (договорів) із зазначенням номера рахунку/договору, назви операції, підстави нікчемності (норма закону) щодо кожного правочину (договору). Про прийняте рішення Уповноважена особа Фонду повідомляє протягом одного робочого дня Фонд, сторони виявленого нікчемного правочину (договору) та у разі потреби - правоохоронні органи. У листі сторонам нікчемного правочину (договору) обов'язково зазначаються: підстава застосування наслідків нікчемності правочину (норма закону); інформація щодо порядку застосування наслідків нікчемності.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи задля виконання вимог зазначених нормативно правових актів Уповноваженою особою забезпечено здійснення перевірки правочинів на предмет виявлення ознак нікчемності договорів.

Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Артем - Банк» здійснено перевірку договорів (правочинів) за вкладними операціями на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав, передбачених, крім іншого, ч.3 ст.38 Закону України «По систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Як вбачається зі змісту наявного а матеріалах справи Повідомлення від 13.06.2017 №1747 в результаті перевірки встановлено, що банківські операції щодо списання коштів з рахунку ТОВ «ДК «Новабудова», зокрема на рахунок ОСОБА_4, а також виготовлення документів щодо таких банківських операцій, здійснено з порушенням норм законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України, з метою надання окремим кредиторам переваг над іншими, шляхом заміни кредитора з особи, яка не має права на відшкодування вкладів за рахунок Фонду, на осіб, на які розповсюджуються гарантії ст.26 Закону №4452-VI, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних із виведенням Банку з ринку та відповідає ознакам нікчемного правочину.

Частиною 2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до п.1 Розділу ІІІ Порядку №826 правочини (договори) є нікчемними у разі наявності підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та/або іншими законами, що підтверджується відповідними доказами.

Відповідно до положень ч.3 ст.38 Закону №4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав, зокрема: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог (п.1); банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (п.7); здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що положеннями Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12.11.2003р. №492, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Інструкція №492) встановлено, що за договором банківського рахунку банки відкривають своїм клієнтам поточні рахунки - рахунки, що відкриваються банком клієнтам на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України (п.1.8). За поточними рахунками, що відкриваються банками суб'єктам господарювання в національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України (п.5.1). За поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб-резидентів здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності (п.5.8).

Відповідно до п.1.37 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001р. №2346-III розрахунково-касове обслуговування - послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень та обставин справи дає підстави суду апеляційної інстанції дійти висновку, що відкриття поточного рахунку на ім'я позивача та перерахування Банком коштів з поточного рахунку юридичної особи на поточний рахунок фізичної особи з призначенням платежу «поворотна фінансова допомога» є послугою, що надається Банком, яка не підпадає під перелік, визначений частині 4 ст.26 Закону №4452-VI, кошти за якою не відшкодовуються Фондом.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що відповідно до положень ст.1046 Цивільного кодексу України договір позики передбачає повернення отриманих Позичальником коштів Позикодавцеві, що встановлено також п.4.1 укладеного Договору.

В свою чергу, відповідачами при розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій не підтверджено належними та допустимими доказами, протиправність переказу коштів за дорученням юридичної особи з її поточного рахунку на поточний рахунок фізичної особи, а також, що регулятором заборонено Банку вчиняти таку операцію. Водночас з аналізу вказаних законодавчих положень ознак протиправності таких дій Банком судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, враховуючи, що при вирішенні цього спору ключовою є перевірка на відповідність законодавству розпорядчого документу Уповноваженої особи щодо наявності/відсутності обґрунтованих підстав нікчемності правочинів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «АРТЕМ-БАНК» про нікчемність правочину щодо оформлення документів та внесення записів до «АБС SCROOGE-III» від 15.11.2016 про списання коштів з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК «Новабудова» № НОМЕР_3 в сумі 150 000, 00 грн. на рахунок ОСОБА_4 № 26207217510301.980 з призначенням платежу «Фінансова допомога згідно з Договором №14-04/2016-6 від 14.04.2016 без ПДВ».

Оскільки апелянтом не наведено і судом не встановлено доказів наявності підстав для визнання нікчемним договору у досліджуваному випадку (зокрема, з підстав встановлених п.1, 7, 9 ч.3 ст.38 Закону №4452-VI), а тому дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «АРТЕМ-БАНК» щодо не включення ОСОБА_4 до повного переліку вкладників AT «АРТЕМ-БАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є протиправними, що є наслідком зобов'язання такі вчинити.

Водночас, щодо позовних вимог в частині зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_4 до Загального реєстру вкладників AT «АРТЕМ-БАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, то суд апеляційної інстанції вважає такі передчасними, оскільки Загальний реєстр вкладників складається на підставі переліку, наданого Уповноваженою особою, тоді як позивача на момент звернення до суду із адміністративним позовом та розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції не було включено до переліку вкладників, відповідно у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ще не виникло жодних правовідносин з позивачем щодо включення його до Загального Реєстру вкладників, а розв'язання спору на майбутнє чинним законодавством не передбачено.

Вказане має наслідком скасування рішення суду першої інстанції в цій частині.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно з ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що висновки суду першої інстанції частково не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати.

Щодо судових витрат, то у відповідності до положень ст.139 КАС України та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, слід стягнути за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 1920 грн. (тисяча дев'ятсот двадцять гривень) сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 229, 241, 250, 308, 310, 317, 321, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «АРТЕМ-БАНК» Шевченко Андрія Миколайовича задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року, у справі №813/2736/17 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «АРТЕМ-БАНК» про нікчемність правочину щодо оформлення документів та внесення записів до «АБС SCROOGE-III» від 15.11.2016 про списання коштів з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК «Новабудова» НОМЕР_3 в сумі 150 000, 00 грн. на рахунок ОСОБА_4 НОМЕР_3 з призначенням платежу «Фінансова допомога згідно з Договором № 14-04/2016-6 від 14.04.2016 без ПДВ».

Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «АРТЕМ-БАНК» щодо не включення ОСОБА_4 (НОМЕР_1, виданий Сколівським PC ГУМВС України у Львівській області 20 грудня 2007, ідентифікаційний код НОМЕР_2) до повного переліку вкладників AT «АРТЕМ-БАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «АРТЕМ-БАНК» надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_4 (НОМЕР_1, виданий Сколівським PC ГУМВС України у Львівській області 20 грудня 2007 року, ідентифікаційний код НОМЕР_2), якому необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом в AT «АРТЕМ-БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 1920 грн. (тисяча дев'ятсот двадцять гривень) сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар

судді М. А. Пліш

В. Я. Макарик

Повний текст Постанови складено 01.02.2018.

Попередній документ
71978330
Наступний документ
71978332
Інформація про рішення:
№ рішення: 71978331
№ справи: 813/2736/17
Дата рішення: 29.01.2018
Дата публікації: 06.02.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; державного регулювання ринків фінансових послуг, у тому числі: