01 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/11368/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,
за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 06 жовтня 2017 року у справі № 819/586/17 (постанова ухвалена в м. Чорткові в складі головуючого - судді Яковець Н.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 06.04.2017 звернувся в суд із адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, в якому просив визнати протиправними дії Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільські області щодо повернення рішення Чортківського районного суду № 2 - 1168/10 від 13 вересня 2010 року та постанови Чортківського районного суду № 2-а 10436/11/1916 від 24 травня 2011 року ОСОБА_1, а також зобов'язати Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області прийняти
до виконання рішення Чортківського районного суду № 2-а 10436/11/1916 від 24 травня 2011 року, виконання яких гарантується державою.
Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 06 жовтня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Перерахунок основної та додаткової пенсії в сумі 60721,2194 грн., ОСОБА_1 не отримав. Відомості про виплату вказаної пенсії Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області не представлено .
Апелянт вказує, що фактичного виконання рішення Чортківського районного суду № 2 - 1168/10 від 13 вересня 2010 року та постанову Чортківського районного суду № 2-а 10436/11/1916 від 24 травня 2011 року не виконано. Державний виконавець Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області не виніс постанови про закінчення виконавчого провадження, як того вимагає ч. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». Суд першої інстанції у постанові посилається лише на вказані статті Закону, при цьому жодних доказів про виконання вказаних рішень у матеріалах справи не має.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що 13 вересня 2010 року Чортківський районний суд прийняв рішення по цивільній справі №2-1168/10, яким зобов'язав управління Пенсійного фонду України у Чортківському районі Тернопільської області здійснити ОСОБА_1 призначення основної пенсії в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком як інваліду першої групи захворювання, пов'язаного із наслідками Чорнобильської катастрофи, а також призначено доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
24.05.2011 Чортківський районний суд прийняв постанову по адміністративній справі №2-а-10436/11/1916, якою зобов'язав управління Пенсійного фонду України у Чортківському районі Тернопільської області здійснити перерахунок та виплату на користь ОСОБА_1 призначеної державної пенсії із розмірів мінімальної пенсії за віком, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 54 та ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, починаючи з 06 листопада 2010 року з урахуванням виплачених сум до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин. Зобов'язав управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату на користь ОСОБА_1 призначеної додаткової пенсії за шкоду причинену здоров'ю, установивши її в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком з урахуванням вимог ст.50, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 06 листопада 2010 року з урахуванням виплачених сум до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин. Зобов'язав управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату на користь ОСОБА_1 доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, нараховувати доплату до пенсії із дотриманням вимог ст.ст. 39, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист і громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції закону, яка діяла до 01 січня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої абз. 1 ч 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі однієї мінімальної заробітної плати починаючи з 06 листопада 2010 року з урахуванням виплачених сум до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.
06.07.2016 за №31-22/6980 з Управління державної виконавчої служби Головного територіального у правління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_1 отримав повідомлення про прийняття до обліку постанови Чортківського районного суду №2-а 10436/11/1916 від 24 травня 2011 року виконання якого гарантується державою.
04.10.2016 з управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі за № 44123/02 ОСОБА_1 отримав листа в якому зазначено, що на підставі рішення Чортківського районного суду № 2 - 1168/10 від 13 вересня 2010 року ОСОБА_1 проведено перерахунок основної та додаткової пенсії як інвалідові першої групи захворювання, пов'язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, підвищення за проживання на території посиленого радіологічного контролю за період з 29.06.2010 по 31.07.2011, в загальній сумі 60721,94 грн. Вказані сума включена в додаткову відомість на виплату пенсії за листопад 2016 року.
Згідно листа Управління державної виконавчої служби Головного територіального у правління юстиції у Тернопільській області №31-22/10986 від 29 грудня 2016 року видно, що відповідно до п. 1 1 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких і гарантується державою від 03 вересня 2014 року №440 повернено ОСОБА_1 постанову Чортківського районного суду № 2-а 10436/11/1916 від 24 травня 2011 року, оскільки згідно повідомлення, наданого УПФУ в Чортківському районі від 12 серпня 2016 №3865/02 вказана постанова виконана, при виконанні рішення Чортківського районного суду №2-1168/10. Згідно рішення №2 - 1168/10 від 13 вересня 2010 року ОСОБА_1 здійснено нарахування, доплату включено в додаткову відомість та передано до органів Державної казначейської служби IV актом 2016 року №263.
Згідно повідомлення управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі від 12 серпня 2016 №3865/02 встановлено, що зобов'язання, які гарантуються державою по постанові Чортківського районного суду №2-а-10436/11/1916 від 24 травня 2011 року виконані при виконанні рішення Чортківського районного суду №2-1168/10 від 13 вересня 2010 року.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішення суду фактично виконано, а тому державний виконавець діяв в межах своїх повноважень повернувши рішення та постанову суду позивачу.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішеннями суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підстава для відмови у виконанні даного судового рішення.
Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженою Постановою КМУ від 03.09.2014 № 440 ( далі Порядок), визначено механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», інвентаризації та погашення заборгованості за ними.
Згідно з п. 3 Порядку, рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості.
Відповідно до п. 7 Порядку відповідальна особа не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня надходження до неї рішення зобов'язана перевірити виконання такого рішення за даними автоматизованої системи виконавчого провадження, враховуючи дані виконавчих проваджень, відкритих на виконання рішень Європейського суду з прав людини стосовно невиконання рішення національного суду, щодо якого звертається заявник. У разі відсутності відомостей про виконання рішення в повному обсязі відповідальна особа вносить дані про це рішення до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою (далі - Реєстр).
Якщо рішення виконано боржником або в інший спосіб в повному обсязі, таке рішення підлягає поверненню органу, що його видав, протягом семи робочих днів з дня одержання відповідного документального підтвердження, про що вноситься запис до Реєстру. Одночасно заявнику надсилаються копії документів, що підтверджують виконання в повному обсязі.
Відповідно до зазначених правових норм виконання судових рішень зобов'язального характеру можливе за умови, якщо за ними проведено нарахування відповідних виплат, але нараховані кошти не виплачено (ухвала ВАСУ від 01.11.2017 по справі №К/800/35829/17).
З матеріалів справи встановлено, що 01.07.2016 до Управління із заявою про виконання постанови Чортківського районного суду №2-а-10436/11/1916 від 24.05.2011 звернувся ОСОБА_1
Повідомлення про прийняття на облік рішення ВП 51569023, 06.07.2016 №3.1-21/6580 скеровано Управлінням ПФУ в Чортківському районі до виконання стягувачу до відома.
Встановивши факт виконання рішення Чортківського районного суду №2-а-10436/11/1916 від 24.05.2011 при виконанні рішення Чортківського районного суду №2-1168/10 від 13.09.2010, Управлінням 29.12.2016 № 3.1-22/10986 повідомлено про вказані обставини ОСОБА_1 з інформуванням його, що дане рішення внесено до ЄДРВП 51569023.
01.07.2016 до Управління із заявою про виконання рішення суду №2- 1168/10 від 13.09.2010 звернувся ОСОБА_1 та відповідно до вимог Порядку просив відповідальною особою Управління внести дані про це до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою (а.с. 51).
Судом встановлено, що згідно акту приймання-передавання за 4 квартал 2016 року матеріали у справі № 2-1168/10 від 13.09.2010 разом з довідкою про здійснення нарахування управлінням Пенсійного фонду України в Чортківському районі на виконання рішення суду №2- 1168/10 від 13.09.2010 в сумі 60721,94 грн. скеровано до ГДУКС України в Тернопільській області за № 263.
Відтак, позивач отримає нараховану суму згідно встановленої Законом черги за № 263.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачу правомірно було повернуто рішення Чортківського районного суду №2-1168/10 від 13 вересня 2010 року та постанови Чортківського районного суду №2-а 10436/11/1916 від 24 травня 2011 року.
Отже, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 229, 272, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 06 жовтня 2017 року у справі № 819/586/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Д. М. Старунський
судді В. М. Багрій
А. І. Рибачук