Справа № 369/6507/16-а Суддя (судді) першої інстанції: Усатов Д.Д.
01 лютого 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Троян Н.М., Федотова І.В.,
при секретарі судового засідання Гужві К.М.,
за участю:
третьої особи ОСОБА_2,
представників учасників справи:
від позивача адв. Троценко В.А.,
від третьої особи адв. Панчук Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 жовтня 2017 року (дата виготовлення повного тексту постанови невідома) у справі за позовом ОСОБА_5 до Києво-Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа ОСОБА_2 про визнання розрахунку аліментів та постанови нечинними, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_5 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Києво-Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - відповідач), в якому просив суд:
- визнати нечинною постанову Києво-Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області про звернення стягнення на заробітну плату боржника, без дати, реєстраційний номер виконавчого провадження 51528559, в частині утримання із заробітної плати ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 64722 (шістдесят чотири тисячі сімсот двадцять дві) грн.74 коп.;
- визнати нечинним розрахунок заборгованості по аліментах відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві від 06.2016 року (виконавче провадження № 7549583) про стягнення із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 64722 (шістдесят чотири тисячі сімсот двадцять дві) грн.74 коп. за період з січня 2007 по грудень 2013 року;
- зобов'язати Києво-Святошинський районний відділ Державної виконавчої служби ГТУЮ У Київській області, у виконавчому провадженні № 51528559 зробити перерахунок по зменшенню розміру стягнення аліментів із заробітної плати ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 із урахуванням вже стягнутої суми боргу.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 жовтня 2017 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з оскарженням ОСОБА_5, який є боржником у виконавчому провадженні ВП 51528559, постанови державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області та розрахунку заборгованості відділу ДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві при виконанні виконавчого листа № 21-1-73, виданого 28.05.2003 Жмеринським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 22.05.2003 і до повноліття дитини.
Відповідно до частини першої статті 181 КАС України в редакції на час звернення позивача з даним позовом до суду учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частиною 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
З наведеного випливає, що положення Закону визначають підвідомчість спорів щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення залежно від суду, який видав виконавчий документ.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані дії та бездіяльність державного виконавця здійснюються у рамках виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 21-1-73, виданого 28.05.2003 Жмеринським районним судом Вінницької області за наслідками розгляду цивільної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Частиною 2 ст. 384 ЦПК України передбачено, що скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
З наведеного вбачається, що у спірних правовідносинах оскарження позивачем дій державного виконавця при виконанні рішення суду, ухваленого за правилами ЦПК України, повинно здійснюватися шляхом подання скарги до суду, який видав виконавчий документ, за правилами цивільного процесуального кодексу.
Суд першої інстанції наведеного не врахував та розглянув справу за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Частиною 1 ст. 319 КАС України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі.
Керуючись статтями ст.ст. 238, 287, 312, 315, 319, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 жовтня 2017 року скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до Києво-Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа ОСОБА_2 про визнання розрахунку аліментів та постанови нечинними, зобов'язання вчинити дії закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді Н.М. Троян
І.В. Федотов
Повний текст ухвали складено 01.02.2018