Справа № 825/908/16 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.
24 січня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Горяйнова А.М. Губської Л.В. Кондратенко Я.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Командування Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування наказу, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_2 від 27.10.2014р. № 210.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ тимчасово виконуючого обов'язки командира Військової частини НОМЕР_2 № 210 (по стройовій частині) від 27.10.2014р.
Не погодившись з постановою суду, відповідачі - Військова частина НОМЕР_1 та Військова частина НОМЕР_2 звернулися з апеляційною скаргою, в якій з урахуванням уточнених вимог, просять скасувати постанову суду першої інстанції в частині скасування наказу командира ВЧ НОМЕР_2 від 27.10.2014р. № 210 (по стройовій частині) та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без розгляду внаслідок пропущення строку звернення до суду, а у разі визнання судом причин пропуску цього строку поважними - залишити позов без задоволення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сторони до суду не прибули.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Наказом тимчасово виконуючого обов'язки начальника Генерального штабу Збройних Сил України - Головнокомандувача Збройних Сил України від 27.08.2014р. № 217 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за порушення норм абз. 4 та 6 ст. 11, абз. 2 ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо обов'язку військовослужбовця берегти державне майно, виконувати відданий йому наказ, абз. 2 ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України щодо неухильного виконання вимог військових статутів та наказів командирів, абз. 5 щодо виконання своїх функціональних обов'язків, затверджених командиром військової частини НОМЕР_2 від 15.12.2013р., щодо обов'язку заступника командира військової частини організовувати належну роботу щодо формування в особового складу військової частини НОМЕР_2 високих морально-психологічних якостей, готовності до свідомого виконання положень Конституції України і законів України, Військової присяги, вимог військових статутів Збройних Сил України, інших нормативно-правових і наказів командирів (начальників) на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді «позбавлення військового звання» (п. 2 наказу).
Пунктом 1 наказу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України від 20.10.2014р. № 667 «По особовому складу» ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за п. «в» (у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку) та виключено зі списків особового складу Збройних Сил України.
27.10.2014р. наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 210 позивача виключено зі списків особового складу Збройних Сил України та знято з всіх видів забезпечення.
Не погоджуючись з вказаним наказом від 27.10.2014р. № 210, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з п. «в» частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку.
Відповідно до пункту 77 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008р. № 1153, про позбавлення військовослужбовців військового звання у порядку дисциплінарного стягнення посадові особи, яким надано таке право Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, видають відповідний наказ.
Військовослужбовці, позбавлені військового звання у порядку дисциплінарного стягнення - виключаються зі списків особового складу (крім військовослужбовців строкової військової служби) з дня підписання відповідного наказу, а якщо законодавством установлено строки здавання посади, - з дати затвердження акта про здавання і прийняття посади. Початком здавання посади є день, що настає за днем підписання наказу про позбавлення військового звання.
Згідно з пунктом 230 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008р. №1153, військовослужбовці, які померли, загинули, а також особи, позбавлені військового звання, виключаються зі списків особового складу Збройних Сил України наказами по особовому складу командирів (начальників), яким надано право видавати накази по особовому складу, і вище незалежно від номенклатури призначення.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою звільнення ОСОБА_1 з військової служби та виключення його зі списків особового складу Збройних Сил України є наказ Генерального штабу Збройних Сил України № 217 від 27.08.2014р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Натомість, вивченням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2014р. у справі № 826/15337/14 за позовом ОСОБА_1 до начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування наказу в частині, позов було задоволено. Визнано протиправним та скасовано п. 2 наказу тимчасово виконуючого обов'язки начальника Генерального штабу Збройних Сил України - Головнокомандувача Збройних Сил України від 27.08.2014р. № 217 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2016р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2014р. залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.07.2016р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2014р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2016р. залишено без змін.
Крім того, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2017р. у справі № 826/5536/15 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Командування Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування п. 1 наказу від 20.10.2014р. № 667 позов було задоволено частково. Скасовано наказ Командування Сухопутних військ Збройних Сил України від 20.10.2014р. № 667 «По особовому складу» в частині пункту 1, згідно якого, капітана ОСОБА_1 заступника начальника 121 окремого маневреного центру радіоелектронної розвідки по роботі з особовим складом звільнено з військової служби у запас з п. «в» (у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку та виключено зі списків особового складу Збройних Сил України.; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника 121 окремого маневреного центру радіоелектронної розвідки по роботі з особовим складом військової частини НОМЕР_2 з 20.10.2014р. та зобов'язано Командування Сухопутних військ Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане проіндексоване грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 20.10.2014р. по 13.04.2017р. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2017р. у справі № 826/5536/15 залишено без змін.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 78 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017р.), обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Наведеною нормою КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.
Так, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною четвертою статті 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
Отже, за змістом ч. 4 ст. 78 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017р.), учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість, такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.
З огляду на зазначене, обставини, встановлені судовими рішеннями в адміністративних справах № 826/5536/15 та № 826/15337/14 мають преюдиційне значення в даній справі.
Таким чином, враховуючи те, що наказ Генерального штабу Збройних Сил України від 27.08.2014р. № 217 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та наказ Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 20.10.2014р. № 667, які слугували підставою для видачі командиром Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) наказу від 27.10.2014р. № 210 скасовано в судовому порядку, останній також є протиправним та правомірно скасований судом першої інстанції.
Стосовно доводів апелянта про пропущення позивачем, визначеного КАС України строку звернення до суду з даним позовом, колегія суддів виходить з наступного.
Так, строки звернення до адміністративного суду встановлені статтею 99 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017р.).
Відповідно до частини першої статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною третьою статті 99 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначалося вище, ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду в межах строків, визначених статтею 99 КАС України з позовними заявами про визнання протиправним та скасування п. 2 наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 27.08.2014р. № 217 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та визнання протиправним та скасування п. 1 наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 20.10.2014р. № 667, а тому, зважаючи на те, що оскаржуваний наказ в даній справі є похідним від попередніх, підстави вважати, що строк звернення до суду був пропущений без поважних причин - відсутні.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Горяйнов А.М. Губська Л.В.
Повний текст постанови виготовлено 31.01.2018 року