Справа № 826/5165/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач Шурко О.І.
25 січня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Коцюбі Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОЛ" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві третя особа: Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Еврол" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.06.2016 № 0045321202;
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, 06 червня 2016 року відповідачем на підставі акта камеральної перевірки №38/26-52-12-02-16/37502112 від 20.05.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0045321202, яким позивачу за порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3 431 221 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 857 805,25 грн.
Як вбачається з акта перевірки та письмових заперечень відповідача, зменшення розміру бюджетного відшкодування та застосування до позивача (штрафних) фінансових санкцій ґрунтується на обставинах відсутності факту придбання товарів чи послуг - безтоварності господарських операцій між позивачем і ПП "Оліяр". Безтоварність господарських операцій, в свою чергу, ґрунтується на обставинах: 1) незнаходження позивача за податковою адресою; 2) неможливості вручення позивачу запиту про надання документів та пояснень; 3) інформації посадових осіб податкової міліції, отриманої від Водицької сільської ради Рахівського району Закарпатської області про те, що директор позивача ОСОБА_3 не проживає в Україні, а постійно проживає в Чехії, де здійснює трудову діяльність (перебуває "на заробітках"). Інших обставин зменшення позивачу бюджетного відшкодування акт перевірки в собі не містить.
Не погоджуючись з обґрунтованістю вказаних доводів контролюючого органу та, як наслідок, правомірністю оскаржуваного ППР, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив його задовольнити.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом не доведено порушення позивачем п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, аргументуючи свою позицію наступним.
Так, відповідно з п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно пп. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України (в редакції, що діяла на момент перевірки) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Згідно з п. 76.1. ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п. 76.2. ПК України).
В свою чергу, відповідно до п. 86.2. ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до п. 86.7. ст.86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.
Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.
Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
При цьому, відповідно до п. 86.8. ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Відповідно до Методичних рекомендацій (додатку №2 форма акту) камеральні перевірки можуть бути проведені лише з приводу перевірки даних, задекларованих у податковій звітності та з використанням податкової декларації (розрахунку) та бази даних Міністерства доходів і зборів.
З огляду на викладене, колегія суддів зауважує, що на момент виникнення спірних правовідносин камеральна перевірка мала бути проведена виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків; камеральна перевірка даних, заявлених у податковій звітності, повинна бути проведена протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання такої звітності.
Як зазначено у вступній частині акта №38/26-52-12-02-16/37502112 від 20.05.2016, контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.
Проте, в порушення вказаних вище вимог щодо меж проведення камеральної перевірки, контролюючим органом виключно на підставі податкової декларації та електронних баз даних, встановлено відсутність фактів придбання товарів, що не може охоплюватись предметом камеральної перевірки, а є предметом документальної перевірки.
До того ж, контролюючий орган не наділений повноваженнями витребувати установчі, первинні бухгалтерські, податкові та розрахункові документи під час проведення камеральної перевірки. Витребовуючи вказані документи, податковий орган в листі зазначив, що документи необхідні для здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, хоча відповідно до п. 75.1.2 Податкового кодексу, дані питання можуть бути предметом виключно документальної, а не камеральної перевірки.
Документальна невиїзна перевірка потребує наявності наказу про її призначення та обов'язкове доведення до відома платника податків про дату та місце її проведення.
Отже, порушення правил проведення перевірки є підставою для скасування рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами такої перевірки.
Крім того, реальність господарських операцій, на підставі яких позивачем було сформовано спірні показники податкової звітності підтверджуються наявними в матеріалах справи документами.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
З підстав вище викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2017 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя: Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.
Повний текст постанови виготовлено 31.01.2018.