Справа № 826/13810/16 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.
22 січня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Безименної Н.В., Епель О.В., секретар судового засідання Качак Х.Б., за участі представника позивача Лебедєва В.В., представника відповідача 1 ОСОБА_3, представника відповідача 2 ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Лебедєва Володимира Володимировича в інтересах ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2017 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області, Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити дії, -
02.09.2016р. ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області, Державної міграційної служби України, в якому з урахуванням уточнень від 08.06.2017 просить: визнати протиправним та скасувати висновок за результатами службового розслідування за фактом видачі довідки №327 щодо неналежності до громадянства України, оформлення паспорту громадянина України ОСОБА_5 від 23.05.2012 в частині скасування рішення від 09.07.2008 р. та довідки №327 щодо неналежності позивача до громадянства України та зобов'язати Державну міграційну службу України документувати позивача паспортом громадянина України.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваний висновок службового розслідування суперечить фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства України, оскільки містить приписи стосовно скасування рішень, які не належали на час їх прийняття до компетенції органів внутрішніх справ, а саме: в частині скасування рішення про належність позивача до громадянства України.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2017 р. у задоволені позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції приймаючі рішення виходив з того, що оскаржуваним висновком не припинено громадянство позивача, а лише визнано безпідставним факт належності ОСОБА_5 до громадянства України, на підставі чого попередньо видано довідку №327. Службове розслідування та висновок за результатами такої перевірки проведено відповідно до встановленого порядку.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду від 19.07.2017 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.
В запереченнях на апеляційну скаргу відповідачами зазначено, що оскаржуваний висновок складений відповідно до вимог чинного законодавства.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представники відповідачів заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Руставі Грузія, отримав 22.07.2008р. паспорт громадянина України серія НОМЕР_1, виданий Червоногвардійським РВ Макіївским ГУ МВС України в Донецькій області.
23.05.2012р. головним спеціалістом УГІРФО ГУ МВС України в Донецькій області був складений висновок за результатами службового розслідування за фактом видачі довідки № 327 щодо належності до громадянства України, оформлення паспорту громадянина України ОСОБА_5
У вказаному висновку зазначено, що 07.07.2011 на запит ГУБОЗ МВС України щодо належності до ОСОБА_5 громадянства Грузії надійшла інформація з Посольства Грузії, що ОСОБА_5 належить до громадянства і за даними правоохоронних органів Грузії з 2005 року є «злодієм в законі».
Також, у висновку зазначено, що необґрунтована видача паспорта громадянина України ОСОБА_5 стала можливою внаслідок надання завідомо неправдивих зведень в карті форми 16, порушень вимог нормативних документів МВС України щодо здійснення відповідних перевірок з боку посадових осіб СГІРФО Червоногвардійського РВ Макіївського МУ, неналежної вимогливості до виконавців територіальних підрозділів з якісного вивчення матеріалів з боку працівника УГІРФО ГУ МВС України в Донецькій області.
Головний спеціаліст УГІРФО ГУ МВС України в Донецькій області, який проводив перевірку, у вказаному висновку зазначив, що вважає: визнати, що у картці форми 16, яка була підставою для оформлення справи про перевірку належності до громадянства України ОСОБА_5, внесені неправдиві відомості, що підтверджено показами свідка; скасувати рішення від 09.07.2008 та довідку №327 щодо належності ОСОБА_5 до громадянства України; паспорт, що виданий на підставі довідки про перевірку належності до громадянства України серії НОМЕР_1, виданий 22.07.2008р. Червоногвардійським РВ Макіївским ГУ МВС України в Донецькій області, на прізвище ОСОБА_5 підлягає вилученню та знищенню; за неналежне виконання своїх посадових обов'язків, що виявилось у неякісному вивченні документів, підлягає притягненню до суворої дисциплінарної відповідальності колишній начальник Червоногвардійського РВ, спеціаліст УГІРФО ГУ МВСУ в Донецькій області, але враховуючи, що з дня подій минулось більше 6 місяців, керуючись ст. 148 Кодексу України про працю, покарати їх не виявляється можливим.
Вищенаведені обставини підтверджені належними та допустимими доказами, і не є спірними.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про громадянство України» (надалі Закон № 2235) відповідно до Конституції України визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.
Згідно ст.6 Закону № 2235 визначений порядок набуття громадянства України: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Статтею 17 Закону № 2235 визначені обставини припинення громадянства України: 1) внаслідок виходу з громадянства України; 2) внаслідок втрати громадянства України; 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Свідченням виходу з громадянства України та втрати громадянства України, у силу положень ст.ст. 18 та 19 Закону України «Про громадянство України», є Указ Президента України.
Згідно з п. 2 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.06.2006 №600 (надалі - Порядок №600 у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) паспорт громадянина України видається територіальними підрозділами у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб міських, районних управлінь (відділів) МВС за місцем проживання кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку, а надалі в разі необхідності обмінюється, видається замість утраченого, викраденого або зіпсованого. Для оформлення паспорта особа подає такий основний документ як заява про видачу паспорта (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1.
Пунктом 18 Порядку №600 передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які набули громадянства України відповідно до чинного законодавства України, отримають паспорти на підставі довідки встановленого зразка, виданої територіальним органом служби у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.
Відповідно до п. 40 Порядку № 600, погашаються, уважаються недійсними та знищуються паспорти: які обмінюються у зв'язку зі зміною прізвища, імені та по батькові або внаслідок інших обставин; осіб, які виїхали на постійне проживання за кордон або втратили громадянство України; знайдені, замість яких видані нові; померлих громадян; зіпсовані під час заповнення; оформлені з порушенням законодавства України; не отримані власником протягом півроку.
У разі оформлення паспорта з порушенням законодавства керівником територіального органу (підрозділу) проводиться службова перевірка, про що складається висновок у двох примірниках, який затверджується керівником територіального органу (підрозділу) внутрішніх справ. Перший примірник висновку зберігається в територіальному підрозділі, а другий - направляється до Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України.
Відповідно до п.п. 1 та 2 розділу І Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 №215 (надалі - Порядок №215 у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.
Заяви з питань громадянства про встановлення та оформлення належності до громадянства України особою, яка проживає на території України, оформлюються на ім'я начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в області, місті Севастополі за місцем проживання особи.
Пунктом 89 Порядку №215 визначено, що районне, районне у місті, міське управління або відділ Міністерства внутрішніх справ України, до якого подано документи щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, районне, районне у місті, міське управління або відділ Міністерства внутрішніх справ України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, начальник районного, районного у місті, міського управління або відділу Міністерства внутрішніх справ України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою. Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в області, місті Севастополі.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Руставі Грузія, отримав 22.07.2008р. паспорт громадянина України серія НОМЕР_1, виданий Червоногвардійським РВ Макіївским ГУ МВС України в Донецькій області.
23.05.2012р. головним спеціалістом УГІРФО ГУ МВС України в Донецькій області проведено службове розслідування за фактом видачі довідки № 327 щодо належності до громадянства України, оформлення паспорту громадянина України ОСОБА_5, за наслідками якої складено висновок про необхідність скасування рішення від 09.07.2008 та довідки №327 щодо належності ОСОБА_5 до громадянства України, про вилучення та знищення паспорту громадянства України серії НОМЕР_1, виданий 22.07.2008р. Червоногвардійським РВ Макіївским ГУ МВС України в Донецькій області, на прізвище ОСОБА_5
Таким чином, аналізуючи вищенаведене законодавство та встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про необґрунтованість позовних вимог, оскільки оскаржуваним висновком громадянство позивача не припинено, а визнано безпідставним факт належності позивача до громадянства України, на підставі чого попередньо видано довідку №327. Твердження позивача про порушення оскаржуваним висновком порядку позбавлення останнього громадянства України не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду даної справи.
Суду не представлені докази того, що складання оскаржуваного висновку вчинено з перевищенням службових обов'язків.
Отже, висновок за результатами службового розслідування за фактом видачі довідки №327 щодо належності до громадянства України, оформлення паспорту громадянина України ОСОБА_5 від 23.05.2012, затверджений заступником начальника ГУ МВС України в Донецькій області, прийнятим у межах та на підставі повноважень, наявних у відповідного суб'єкта владних повноважень. Решта позовних вимог є похідною від основних позовних вимог, як наслідок також не підлягають задоволенню.
Згідно ч.1,2,3ст.308 КАС України в редакції на день прийняття рішення судом апеляційної інстанції, встановлено, що апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Таким чином, позивач на підтвердження обґрунтованості позовних вимог не надав достатньо належних та допустимих доказів, всі наведені апелянтом аргументи не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої та шостої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Водночас згідно з частинами першою, другою, четвертою та п'ятою ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час перегляду оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.
Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, постанови суду першої інстанції без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм процесуального права, тому відсутні підстави для її скасування.
Повний текст постанови виготовлений 01.02.2018.
Керуючись ст. ст. 229, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Лебедєва Володимира Володимировича в інтересах ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2017 р. - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2017 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області, Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
Н.В. Безименна
О.В. Епель