Справа №826/12523/15 Головуючий у І інстанції - Іщук І.О.
Суддя-доповідач - Кучма А.Ю.
24 січня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Бєлової Л.В., Безименної Н.В.
за участю секретаря: Тищенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Генеральної прокуратури України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2016 (м. Київ, час - 14:21, дата складання повного тексту - 12.05.2016) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправними наказів, поновлення на роботі,-
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним наказу Генерального прокурора України № 17дк від 29.04.2015 про притягнення його як прокурора Рівненської області до дисциплінарної відповідальності та звільнення, скасування вказаного наказу, та поновлення на посаді прокурора Рівненської області.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2016 позовні вимоги задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України № 17дк від 29.04.2015 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення прокурора Рівненської області Кубрака С.М. із займаної посади; поновлено ОСОБА_2 на посаді прокурора Рівненської області з 30.04.2015; допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді прокурора Рівненської області з 30.04.2015.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2016, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб визначений законодавством, оскільки у Генерального прокурора України були законні підстави для винесення розпорядження щодо проведення перевірки прокуратури Рівненської області, та по негативних результатах роботи було прийнято обґрунтований наказ про звільнення позивача з посади.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2016 апеляційну скаргу Генеральної прокуратури України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2016 задоволено, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2016 у справі № 826/12523/15 за позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправними наказів, поновлення на роботі, скасовано, у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправними наказів, поновлення на роботі, відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.10.2017 касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2016, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Позиція ВАСУ при направленні справи на повторний розгляд полягала в тому, що апеляційний суд мав перевірити та надати оцінку обставинам, з яким відповідач пов'язував звільнення позивача з посади, з огляду на обставини, викладені в оскаржуваному наказі та у довідках, складених за результатами перевірки діяльності прокуратури Рівненської області, і з урахуванням доводів позивача в цій частині, тоді як суд обмежився лише питанням дотримання відповідачем процедури звільнення. Апеляційний суд повинен був надати юридичну оцінку доказам, на які послався суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення, навести мотиви їх неврахування та докази на спростування висновків цього суду.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та надав письмові пояснення та доповнення до апеляційної скарги.
Позивач та представник позивача у судовому засідання проти апеляційній скарги заперечили, надали суду письмові пояснення на спростування доводів викладених в апеляційній скарзі, а також щодо протиправності та необґрунтованості оскаржуваного наказу.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.
Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом Генерального прокурора України №168 «к» від 06.03.2014 ОСОБА_2 був призначений на посаду прокурора Рівненської області.
Вказане підтверджено трудовою книжкою позивача.
Указом Президента України від 29.11.2014 ОСОБА_2 було присвоєно класний чин державного радника юстиції 3-го класу.
Розпорядженням Генерального прокурора України № 72 від 27.02.2015, виданим відповідно до п. 15.2 наказу Генерального прокурора України № 1гн від 26.12.2011 «Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України», були відряджені працівники Генеральної прокуратури України до прокуратури Рівненської області з 02.03.2015 на 5 діб з метою перевірки стану організації роботи на окремих напрямках прокурорсько-слідчої діяльності, інформації у ЗМІ щодо можливих протиправних дій прокурора області, а також стану виконання рішень оперативних нарад у Генерального прокурора України від 13.02.2015 та 20.02.2015.
За наслідками перевірки складено Довідку від 02-05.03.2015 про результати перевірки роботи прокуратури Рівненської області на виконання розпорядження Генерального прокурора України від 27.02.2015 № 72.
Згідно висновків вказаної Довідки стан організації нагляду у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Рівненської області неповною мірою відповідає вимогам наказу Генерального прокурора України № 4гн-2012; не вжито належних заходів до виконання рішень оперативних нарад у Генерального прокурора України від 13.02.2015 та 20.02.2015; послаблення нагляду у прокуратурах районного рівня, поширено випадки недотримання вимог ст.214 та ст.216 КПК України під час прийому та вирішення заяв і повідомлень про злочин, підслідні слідчим органам прокуратури; набули поширення випадки необґрунтованого використання прокурором області наглядових повноважень, передбачених ч.5 ст.36 КПК України; прокурором області та його заступником не виконуються вимоги вказівки Генерального прокурора України № 59 від 24.04.2013 «Про забезпечення належної організації роботи і здійснення процесуального керівництва» щодо особистого здійснення процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури області; послаблено координацію роботи правоохоронних органів з виявлення злочинів, підслідчих слідчим органів прокуратури; вказані недоліки стали можливими за відсутності неналежного контролю особисто прокурором області та його заступниками, відповідно до закріплених напрямків роботи за здійсненням досудового розслідування слідчими прокуратури області та процесуального керівництва у цих провадженнях.
Крім того, перевіряючи склали Довідку про перевірку стану організації роботи у виконанні наказів Генерального прокурора України № 6гн від 28.11.2012 «Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень» та № 156 від 30.12.2014 «Про заходи щодо вдосконалення представницької діяльності органів прокуратури» у прокуратурі Рівненської області, Довідку про результати перевірки у прокуратурі Рівненської області стану організації роботи на окремих напрямках прокурорсько-слідчої діяльності, інформації ЗМІ щодо можливих протиправних дій прокурора Рівненської області, а також стану виконання рішень оперативних нарад у Генерального прокурора від 13 та 20 лютого 2015, Довідку про результати виїзду та перевірки інформації щодо протиправної діяльності прокурора Рівненської області, Довідку за результатами перевірки стану організації роботи на окремих напрямах прокурорсько-слідчої діяльності у прокуратурі Рівненської області, Довідку про результати перевірки стану виконання наказу Генерального прокурора України № 1/1гн-2013 «Про координацію діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності та корупції», Положення про координацію діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності та корупції в прокуратурі Рівненської області, Довідку про результати перевірки стану прокурорського нагляду за досудових розслідуванням та судовим розглядом у кримінальних провадженнях щодо злочинних угруповань у прокуратурі Рівненської області, Довідку про результати перевірки стану виконання наказів Генерального прокурора України № 2гн-2014 «Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України» у прокуратурі Рівненської області, Довідка про результати перевірки стану організації виконання вимог наказу Генерального прокурора України № 9гр-2014 «Про організацію особистого прийому та розгляду звернень в органах прокуратури України» в прокуратурі Рівненської області, Довідку про результати перевірки стану додержання вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та галузевих наказів Генерального прокурора України з цих питань у прокуратурі Рівненської області.
Також, на виконання розпорядження Генерального прокурора № 72 від 27.02.2015, щодо перевірки прокуратури Рівненської області були складені Доповідні записки.
З результатами перевірки ознайомлений 05.03.2015 заступник прокурора Рівненської області Боровик А., що підтверджено особистим підписом.
Наказом Генерального прокурора України № 175к від 06.03.2015 позивача тимчасово відсторонено від виконання службових обов'язків прокурора Рівненської області.
У період з 06.03.2015 по 27.04.2015 позивач перебував на лікарняному, що підтверджено лікарняними листами.
Наказом Генерального прокурора України № 17дк від 29.04.2015 ОСОБА_2 за неналежне виконання службових обов'язків, істотні недоліки та прорахунки в організації роботи на більшості напрямків прокурорсько-слідчої діяльності, послаблення контролю за роботою підлеглих працівників звільнено із займаної посади.
Листами прокуратури Рівненської області від 29.04.2015 та 12.05.2015, та листами Генеральної прокуратури України, які відправлялись на адресу позивача рекомендованим листом, повідомлялось про необхідність отримання трудової книжки, наказу.
20.05.2015 позивач отримав наказ Генерального прокурора України № 17дк від 29.04.2015 про притягнення його до відповідальності та звільнення, що підтверджено особистим підписом позивача на оригіналі наказу.
Трудова книжка також була отримана позивачем 20.05.2015, що підтверджено книгою обліку видачі трудових книжок і вкладишів до них.
Позивач вважаючи наказ Генерального прокурора України № 17дк від 29.04.2015 протиправним, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин) прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Згідно ст.4 Закону України «Про прокуратуру» діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань: закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної систем, прав національних груп і територіальних утворень; гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина; основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад, органів самоорганізації населення.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Згідно ст.13 Закону України «Про прокуратуру» систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, районні в містах, а також військові прокуратури. У разі необхідності Генеральний прокурор України може створювати спеціалізовані прокуратури на правах обласних, міських, районних та міжрайонних прокуратур.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про прокуратуру» Генеральну прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України. У Генеральній прокуратурі України утворюється колегія у складі Генерального прокурора України (голова), його першого заступника, заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, інших керівних працівників органів прокуратури. Персональний склад колегії затверджується Генеральним прокурором України.
Згідно ст.15 Закону України «Про прокуратуру» Генеральний прокурор України: спрямовує роботу органів прокуратури і здійснює контроль за їх діяльністю; призначає першого заступника, заступників Генерального прокурора України, керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, інших працівників Генеральної прокуратури України; затверджує структуру і штатну чисельність підпорядкованих органів прокуратури, розподіляє кошти на їх утримання; призначає за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим прокурора Автономної Республіки Крим; призначає заступників прокурора Автономної Республіки Крим, прокурорів областей, міст Києва і Севастополя, їх заступників, міських, районних, міжрайонних, а також прирівняних до них інших прокурорів; відповідно до законодавства визначає порядок прийняття, переміщення та звільнення прокурорів, слідчих прокуратури та інших спеціалістів, за винятком осіб, призначення яких передбачено цим Законом; відповідно до законів України видає обов'язкові для всіх органів прокуратури накази, розпорядження, затверджує положення та інструкції; присвоює класні чини згідно з Положенням про класні чини працівників прокуратури. Вносить подання Президенту України про присвоєння класних чинів державного радника юстиції 1, 2 і 3 класів. Письмові вказівки Генерального прокурора України з питань розслідування є обов'язковими до виконання всіма органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про прокуратуру» прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, міські, районні, міжрайонні, районні в містах, а також інші прокуратури очолюють відповідні прокурори. Прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та інші прокурори (на правах обласних): призначають на посади і звільняють працівників, крім тих, яких призначає Генеральний прокурор України; за погодженням з Генеральним прокурором України вносять зміни до встановлених штатів підлеглих їм прокуратур в межах затвердженої чисельності і фонду заробітної плати. У прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та інших прокуратурах (на правах обласних) утворюються колегії у складі прокурора (голова), його заступників, інших керівних працівників. Персональний склад колегії затверджується Генеральним прокурором України.
Згідно ч.3 ст.48 Закону України «Про прокуратуру» за порушення закону, неналежне виконання службових обов'язків чи скоєння ганебного вчинку прокурори і слідчі несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України, який затверджується Верховною Радою України.
Постановою Верховною Ради України від 06.11.1991 затверджено Дисциплінарний статут прокуратури України.
Частиною 1 ст.8 Дисциплінарного статуту прокуратури України дисциплінарні стягнення щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовуються за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.
Відповідно до ст.9 Дисциплінарного статуту прокуратури України дисциплінарними стягненнями є: догана; пониження в класному чині; пониження в посаді; позбавлення нагрудного знаку «Почесний працівник прокуратури України"; звільнення; звільнення з позбавленням класного чину.
Згідно ст.10 Дисциплінарного статуту прокуратури України Генеральний прокурор України має право застосовувати дисциплінарні стягнення, зазначені у статті 9 цього Статуту, в повному обсязі, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
З метою визначення основних засад організації та діяльності єдиної системи органів прокуратури України щодо виконання покладених на них завдань і функцій Генеральною прокуратурою України були прийняті накази (зі змінами та доповненнями) № 1гн від 26.12.2011 «Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України», № 2гн від 15.09.2014 «Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України», № 1/1гн від 16.01.2013 «Про координацію діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності та корупції», № 4гн від 19.12.2012 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні».
Наказом Генеральної прокуратури України № 35 від 12.04.2012 з метою удосконалення організації роботи, забезпечення належної взаємодії структурних підрозділів центрального апарату, затверджено та введено в дію Регламент Генеральної прокуратури України зі змінами та доповненням.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача Наказом Генерального прокурора України № 17дк від 29.04.2015, що прийнятий відповідно до ст.48 Закону України «Про прокуратуру», ч.1 ст.8, п.5 ст.9 Дисциплінарного статуту прокуратури України, за неналежне виконання службових обов'язків, істотні недоліки та прорахунки в організації роботи на більшості напрямків прокурорсько-слідчої діяльності, послаблення контролю за роботою підлеглих працівників звільнено із займаної посади.
З матеріалів справи вбачається, що 05.03.2015 на оперативній нараді під головуванням заступника Генерального прокурора було обговорено результати перевірки організації роботи прокуратури Рівненської області відповідно до розпорядження Генерального прокурора України від 27.02.2015 № 72 за участю працівників ГПУ, прокурора Рівненської області Кубрака С.М., його заступників, прокурорсько-слідчих працівників апарату прокуратури області та прокурорів районного рівня. Разом з тим, позивач зазначає, що він був позбавлений можливості надати будь-які пояснення з приводу проведеної перевірки, оскільки був відсторонений від займаної посади.
Колегія суддів вважає, що дане твердження не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_2 був відсторонений від займаної посади лише 06.03.2015 згідно наказу Генерального прокурора України №175к від 06.03.2015. Тобто фактично мав можливості подавати зауваження, збирати необхідні матеріали, виступати із запереченнями та спростуваннями, в тому числі і перебуваючи при виконанні обов'язків прокурора області,, Разом із тим ОСОБА_2 не скористався своїм правом надати пояснення з приводу проведеної перевірки та її висновків. Крім того, відповідних пояснень не було надано і після його відсторонення.
Посилання ОСОБА_2 на обставину, що будучи відстороненим від займаної посади, він не мав можливості збирати інформацію та необхідні докази на спростування результатів перевірки судом не приймаються, оскільки позивач не був позбавлений можливості подати пояснень із зазначенням того, що відповідні докази він надасть відразу, як матиме до них доступ або із клопотанням про їх отримання/витребування.
Також колегія суддів не приймає посилань позивача, що працівниками Генеральної прокуратури було проведено комплексну перевірку роботи ОСОБА_2, результати якої повинно бути обговорено виключно на колегії Генеральної Прокуратури України, оскільки згідно розпорядження №72 від 27.02.2015, перевірки проводилась на окремих напрямах діяльності прокурора області, обговорення результатів якої могло бути проведено і на оперативній нараді.
Крім того, виходячи із положень наказу Генерального прокурора України № 1гн, обов'язкове обговорення результатів перевірки на колегії не передбачено, такої вимоги також не міститься в Дисциплінарному статуті прокуратури України, при цьому Генеральним прокурором України погоджено пропозицію, внесену в доповідній записці, щодо обговорення результатів цієї перевірки саме на оперативній нараді.
З приводу наданих позивачем як в суді першої так і в суді апеляційної інстанції документальних підтверджень проведеної ним роботи на посаді прокурора області колегія суддів зазначає, що в них міститься змістовна інформація про кількісні та якісні показники роботи як позивача - прокурора Рівненської області, так і прокуратури області в цілому. Вирішуючи спір по суті та надаючи оцінку наданим у справі доказам, суд не може перебирати на себе дискреційні повноваження інших посадових осіб чи органів.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Проведення оперативних нарад, кількість відкритих та розслідуваних кримінальних проваджень, проведення обговорення виконання розпоряджень, проведення координаційних нарад, звітування про виконання розпоряджень/приписів Генеральної прокуратури України не може бути досліджено судом з точки зору впливу на порушення прав позивача.
Дані документи приймаються судом лише для їх врахування в розрізі наявності активних дій позивача, як прокурора Рівненської області спрямованих на виконання посадових обов'язків, вимог і приписів, законів та підзаконних актів, розпоряджень ГПУ.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для звільнення позивача із займаної посади, оскільки в матеріалах справи містяться докази щодо неналежного виконання позивачем службових обов'язків.
З аналізу вищевказаних доказів щодо належного чи неналежного виконання позивачем службових обов'язків, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до положень Закону України «Про прокуратуру» та до галузевих наказів відповідача № 1гн від 26.12.2011, № 2гн від 15.09.2014, № 1/1гн від 16.01.2013, № 4гн від 19.12.2012, до повноважень Генерального прокурора України відноситься вирішення питань про необхідність проведення перевірки, про належне виконання прокурором області своїх службових обов'язків, про необхідність застосування того чи іншого виду дисциплінарного стягнення.
Суд не наділений повноваженнями надавати оцінку документам щодо результатів перевірки, кількості проведених позивачем оперативних нарад, кількості притягнутих позивачем до дисциплінарної відповідальності підлеглих, кількості порушених кримінальних справ, тощо, оскільки це є повноваженнями Генерального прокурора України, які чітко визначені в Законі України «Про прокуратуру» та Дисциплінарним статутом прокуратури України, та на підставі яких зобов'язаний прийняти рішення щодо належного чи неналежного виконання службових обов'язків відповідною посадовою особою. Натомість суд переглядає законність та обґрунтованість відповідного рішення, дотримання процедури його винесення та встановлює відсутність чи наявність порушених прав та інтересів особи стосовно якої таке рішення прийнято.
З наданих до суду документів, які стали підставою для прийняття Генеральним прокурором України Розпорядження № 72 від 27.02.2015 щодо проведення перевірки вбачається наявність обставин для проведення такої перевірки, при цьому вказане розпорядження видано відповідно до п. 15.2 наказу Генерального прокурора України № 1гн від 26.12.2011 «Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України».
Згідно статті 11 Дисциплінарного статуту прокуратури України дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з'ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку. З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення, або невиконання вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції за рішенням керівника особи, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування відповідно до порядку проведення службового розслідування в органах прокуратури України.
Таким чином, наведені положення Дисциплінарного статуту прокурорів України не містить обов'язкової вимоги щодо накладення дисциплінарного стягнення лише після проведення службового розслідування.
Згідно наказу Генерального прокурора України від 29.04.2015 №17дк вбачається, що у ньому викладено всі суттєві порушення та прорахунки в діяльності прокуратури Рівненської області на основних напрямках прокурорсько-слідчої діяльності, які були встановлені працівниками Генеральної прокуратури України за результатами перевірки виконання галузевих наказів.
Відповідно до п.1 наказу Генерального прокурора України № 1гн керівники органів прокуратури зобов'язані здійснювати належне керівництво підпорядкованими органами прокуратури та працівниками, спрямовувати їх діяльність на ефективне виконання покладених на прокуратуру завдань і функцій.
Відповідальність за цей напрям роботи покладається безпосередньо на перших керівників органів прокуратури (п.1.1 вказаного наказу).
Згідно п.20 наказу Генерального прокурора України № 1гн основними критеріями оцінки ефективності діяльності органів прокуратури України вважаються: дотримання Конституції та законів України при здійсненні прокурорських повноважень, забезпечення належної організації роботи, повноту і своєчасність вжитих заходів до усунення порушень законності, реальне поновлення прав і свобод громадян та законних інтересів держави, відшкодування завданих збитків, притягнення винних до встановленої законом відповідальності.
Критерії оцінки діяльності прокурорів на кожному з напрямів визначено галузевими наказами Генерального прокурора України.
Виходячи з аналізу вищевказаних критеріїв, Генеральним прокурором України було надано оцінку стану організації роботи органів прокуратури Рівненської області, відповідальність за яку покладено безпосередньо на прокурора області.
Обговорення результатів перевірки, проведеної Генеральною прокуратурою України, засвідчило, що стан організації роботи органів прокуратури Рівненської області на більшості напрямів прокурорсько-слідчої діяльності не відповідає вимогам Закону України «Про прокуратуру», наказів генерального прокурора України.
З приводу долученої позивачем роздруківки телефонної розмови ОСОБА_2 з керівником Головного управління кадрового забезпечення, колегія суддів зазначає, що у ній відсутні дані щодо погроз і здійснення тиску, спонукання до написання якогось рапорту, розмова не стосувалась тих фактів неналежного виконання службових обов'язків, які виявлено під час проведення перевірки працівниками Генеральної прокуратури України та слугували підставою для звільнення позивача з органів прокуратури.
Суд апеляційної інстанції приймає докази позивача щодо проведеної ним роботи на посаді прокурора області: листи прокуратури Рівненської області на запити адвоката щодо перебування ОСОБА_2 на посаді прокурора Рівненської області, протокол координаційної наради від 06.03.2015, доповідні записки, рапорти, розпорядження, протоколи оперативних нарад у прокурора області, однак надати оцінку роботі ОСОБА_2 на посаді прокурора області на підставі цих доказів суд повноважень не має, оскільки таку оцінку може дати виключно Генеральний прокурор України у відповідності до норм чинного законодавства. При вирішення питання про накладення стягнення керівник прокуратури користується своїми дискреційними повноваженнями та оцінює у комплексі усі виявлені недоліки в роботі працівника, а також ступінь його вини.
Колегія суддів дійшла до висновку, що виявлені перевіркою прорахунки в роботі позивача були достатньою підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, оскільки чинне законодавство України не містить жодних норм, які б перешкоджали Генеральному прокурору України у межах його дискреційних повноважень застосувати до підпорядкованого прокурора таке дисциплінарне стягнення, тому наказ Генерального прокурора України № 17дк від 29.04.2015 щодо звільнення ОСОБА_2 із займаної посади є правомірним та обґрунтованим. Крім того у ст.10 Дисциплінарного статуту прокуратури України вказано, що Генеральний прокурор України має право застосовувати дисциплінарні стягнення, зазначені у статті 9 цього Статуту, в повному обсязі, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Генеральної прокуратури України задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2016 скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправними наказів, поновлення на роботі відмовити.
Постанова набирає законної з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 03.02.2018.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: Л.В. Бєлова
Н.В. Безименна