Справа № 702/991/17 Суддя (судді) першої інстанції: Мазай Н.В.
01 лютого 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Василенка Я.М., Федотова І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 21 листопада 2017 року (повний текст виготовлено 27.11.2017) у справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд:
- визнати дії/бездіяльність суб'єкта владних повноважень - виконавчого комітету Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області і його голови ОСОБА_3 протиправними;
- зобов'язати суб'єкта владних повноважень надати запитувану інформацію, про яку йдеться у зверненнях за № 70 від 05.09.2017 року і № 82 від 20.10.2017 року.
Постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 21 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неправильне встановлення обставин справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до відповідача із запитом на інформацію від 28.08.2017 року, що зареєстрований відповідачем 05.09.2017 року за № 70, в якому просив надіслати на його адресу копію проекту землеустрою на земельну ділянку, що перебуває під водоймою, надану в оренду ОСОБА_2.(а.с. 16).
Заявою від 08.09.2017 року, яка зареєстрована відповідачем за № 75 від 08.09.2017 року, позивач у зв'язку із втратою актуальності запитуваної інформації, відкликав крім інших, і звернення за № 70 від 05.09.2017 року ( а.с. 17).
20.10.2017 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із запитом на інформацію, який зареєстрований відповідачем 20.10.2017 року за № 82, щодо надіслання на його адресу копії проекту землеустрою на земельну ділянку, що перебуває під водоймою, надану в оренду ОСОБА_4 (а.с. 3).
Відповідачем, 26.10.2017 року за № 295 позивачу надана відповідь, в якій вказується, що на даний час з оригіналу проекту землеустрою на земельну ділянку під водоймою ставка «Середній» вони не мають можливості зняти копії, тому виконати даний запит будуть мати змогу лише після 01.11.2017 року (а.с. 4).
Вважаючи відмову суб'єкта владних повноважень у наданні запитуваної інформації протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що заяви позивача були розглянуті відповідачем з дотриманням Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Перевіряючи законність та обґрунтованість такого висновку суду, колегія суддів виходить з наступного.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з відмовою відповідача у наданні позивачу публічної інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону «Про доступ до публічної інформації» від 09.06.2013 року № 2939-17, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Відповідно до ст. 13 вказаного Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 20 цього Закону розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов'язані мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено обов'язок розпорядника інформації визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.
З системного аналізу вказаних статей вбачається, що виконавчий комітет сільської ради є розпорядником запитуваної інформації, яка за своїм правовим статусом є публічною.
Крім того, колегія суддів зазначає, що вищезазначені норми вказують на те, що передусім саме даний орган згідно з його компетенцією зобов'язаний володіти запитуваною інформацією.
З цим погодився і відповідач, який зазначив у своєму листі від 26.10.2017 № 295 про те, що відповідь на запит Лукашівська сільська рада зможе надати лише після 01.11.2017.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що після повідомлення у п'ятиденний термін про надання запитуваної інформації після 01.11.2017 (лист від 26.10.2017), станом на час звернення до суду (10.11.2017) 20-денний строк отримання відповіді на запит не закінчився.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що постанову судом першої інстанції у даній справі винесено 21 листопада 2017 року.
Станом на вказану дату 20-денний строк на надання відповіді сплинув, проте, в матеріалах справи відсутні докази надання відповіді на інформаційний запит позивача.
В апеляційній скарзі, що подана до суду першої інстанції 05 грудня 2017 року, ОСОБА_2 зазначає, що відповідь на запит він не отримав.
Доказів протилежного відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування правомірності оскаржуваних дій та бездіяльності, не надано.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме, що стосується звернення позивача від 26.10.2017.
В частині позовних вимог щодо звернення ОСОБА_2 від 05.09.2017 позов задоволенню не підлягає, оскільки, як встановлено вище, вказане звернення було відкликане заявником.
Суд першої інстанції наведеного не врахував, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на те, що суд першої інстанції вирішив справу при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення - про часткове задоволення позову.
Керуючись статтями ст.ст. 272, 286, 311, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 21 листопада 2017 року скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області щодо розгляду звернення позивача від 20.10.2017 за №. 82 протиправною.
Зобов'язати Лукашівську сільську раду Монастирищенського району Черкаської області розглянути звернення ОСОБА_2 за № 82 від 20.10.2017 року та надати відповідь у встановлений ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» строк.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді Я.М. Василенко
І.В. Федотов
Повний текст постанови виготовлено 01.02.2018