Справа № 826/15340/17 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.
01 лютого 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Евакуатор Сервіс» на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2017 року, ухвалену за відсутності учасників справи, у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Евакуатор Сервіс» до головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області, Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області про визнання дій протиправними та скасування довідки та розрахунку, -
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області, Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області Гриневича Володимира Миколайовича по складанню довідки № 016848 від 15.11.2017, акту № 016848 від 15.11.2017 та акту № 0004283 від 15.11.2017;
- визнати протиправними дії головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області Гриневича Володимира Миколайовича по складанню розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № № 016848 від 15.11.2017;
- скасувати довідку № 016848 від 15.11.2017, акт № 016848 від 15.11.2017 та акт № 0004283 від 15.11.2017;
- скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 016848 від 15.11.2017.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2017 року відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, оскільки адміністративний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновок суду першої інстанції про те, що оскаржувані дії, акти, довідка та розрахунок не створюють юридичних наслідків для позивача є помилковим, оскільки розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 016848 від 15.11.2017 є обов'язковим для позивача.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, відзив на апеляційну скаргу не подав.
Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явилися.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані позивачем довідка № 016848 від 15.11.2017, акт № 016848 від 15.11.2017, акт № 0004283 від 15.11.2017 та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 016848 від 15.11.2017 не породжують жодних правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, не змінюють, не припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин і не мають обов'язкового характеру для позивача.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній на час звернення позивача з даним позовом до суду, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли у зв'язку зі складанням головним спеціалістом відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області довідки № 016848 від 15.11.2017, актів № 016848 та № 0004283 від 15.11.2017, а також розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 016848 від 15.11.2017 за наслідками проведення перевірки транспортного засобу, належного ТОВ «Евакуатор Сервіс».
Частиною 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» встановлено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. N 879 (далі - Порядок № 879).
Згідно з п. 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками, виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.
Пунктом 30 Порядку № 879 встановлено, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою:
П = (Рзм + Рнв + Рг) х В,
де П - розмір плати за проїзд;
Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
В - відстань перевезення, кілометрів.
Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.
Відповідно до пункту 31-1 зазначеного Порядку якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
З наведеного вбачається, що у випадку, якщо рух великогабаритного транспорту здійснюється без отримання спеціального дозволу або внесення плати, то уповноваженими органами складається розрахунок такої плати за наслідками проведення перевірки, який є обов'язковим для власника транспортного засобу, оскільки пунктом 30-1 Порядку № 879 визначено обов'язок перевізника внести плату, визначену у розрахунку та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Таким чином, розрахунок має для перевізника обов'язків характер, а тому висновок суду першої інстанції про те, що вказаний документ не породжує для позивача правових наслідків, є помилковим, а тому висновок суду про те, що такі вимоги не можуть розглядатися в порядку адміністративного судочинства є необґрунтованим.
Згідно з п. 15 Порядку № 879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.
Пунктом 16-1 Порядку № 879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення).
Згідно з п. 17 цього Порядку у разі коли за допомогою автоматичних зважувальних пунктів виявлено факт перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснюється на найближчому стаціонарному та/або пересувному пункті габаритно-вагового контролю.
Пунктом 18 Порядку № 879 встановлено, що за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
Цими положеннями Порядку № 879 визначено процедуру здійснення габаритно-вантажного контролю уповноваженими органами.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що при проведенні відповідної перевірки уповноважені органи мають право складати відповідні довідки та акти, на підставі яких в подальшому складається розрахунок плати за проїзд.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що довідка про результати здійснення габаритно-вантажного контролю та акти про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів не порушують права суб'єкта, стосовно якого проводилась перевірка, оскільки в цих документах лише зафіксовано певні факти, та на підставі яких в подальшому виноситься відповідне рішення, яким у спірних правовідносинах є розрахунок. Самі по собі акт та довідка не порушують права суб'єкта, стосовно якого вони складені.
Отже, акти та довідку, а також викладені у них факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги про скасування актів та довідки не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Правову оцінку цим документам повинно бути надано судом при вирішенні спору про скасування рішення, прийнятого на підставі цих документів (розрахунку).
Перевіряючи висновок суду першої інстанції в частині про відмову у відкритті провадження у справі щодо вимог адміністративного позову про визнання протиправними дій головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області Гриневича Володимира Миколайовича по складанню довідки № 016848 від 15.11.2017, акта № 016848 від 15.11.2017, акта № 0004283 від 15.11.2017 та розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № № 016848 від 15.11.2017, колегія суддів виходить з такого.
Діяльність зі складання актів та довідок посадовими особами відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання підконтрольним суб'єктом вимог законодавства.
Така діяльність повинна здійснювати з обов'язковим дотриманням встановленого порядку та в межах повноважень, визначених законодавством.
У спірних правовідносинах позивач обґрунтовує вимоги адміністративного позову, зокрема, порушенням порядку проведення вантажно-габаритного контролю.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись, зокрема з поміж іншого, про наявність права на позов у матеріальному розумінні, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції в частині про відмову у відкритті провадження щодо вимог про визнання протиправними дій відповідача по складанню довідки № 016848 від 15.11.2017, акта № 016848 від 15.11.2017, акта № 0004283 від 15.11.2017 та розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № № 016848 від 15.11.2017 є передчасним.
Суд першої інстанції вищенаведеного не врахував, що призвело до неправильного вирішення питання в частині.
Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи, що оскаржувана ухвала винесена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її скасування в частині.
Керуючись ст.ст. 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Евакуатор Сервіс» задовольнити частково.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2017 року скасувати в частині про відмову у відкритті провадженні у справі в частині вимог адміністративного позову про визнання протиправними дій головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області Гриневича Володимира Миколайовича по складанню довідки № 016848 від 15.11.2017, акта № 016848 від 15.11.2017, акта № 0004283 від 15.11.2017 та розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № № 016848 від 15.11.2017; скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 016848 від 15.11.2017.
Справу в цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В іншій частині ухвалу з Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та в частині про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду оскарженню не підлягає. В частині про залишення ухвали з Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2017 року без змін постанова може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді О.О. Беспалов
О.А. Губська
Повний текст постанови виготовлено 01.02.2018