Постанова від 01.02.2018 по справі 695/977/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 695/977/17 Суддя (судді) першої інстанції: Середа Л.В.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в місті Черкаси Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління патрульної поліції в місті Черкаси Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення передбаченого частиною першою ст. 122 КУпАП від 22.03.2017 серії АР № 091800 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 22.03.2017 поліцейським роти №5 батальйону Управління патрульної поліції в м. Черкаси винесено відносно позивача постанову серії АР №091800 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Так, в оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_3 22.03.2017 близько 09 год. 00 хв. на 23 км дороги Золотоноша-Черкаси не виконав вимогу дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено», у зв'язку з чим відповідач вбачає в діях ОСОБА_3 склад адміністративного правопорушення, яке передбачено частиною першою ст. 122 КУпАП.

Однак, на думку позивача, при винесенні оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення працівниками поліції не було враховано, що позивач здійснив обгін вантажного автомобіля марки «Камаз», який рухався із швидкістю менше 30 км/год., що в свою чергу створювало перешкоди для нормального керування транспортними засобами іншими учасниками дорожнього руху. При цьому, на думку позивача водій вантажного автомобіля явно порушував установлені вимоги щодо мінімальної швидкості на швидкісній автомобільній дорозі, яка не може бути меншою 50 км/год. Крім того, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які переконливі докази здійснення позивачем незаконного обгону транспортного засобу, що рухався на цій ділянці автодороги із замалою швидкістю.

Постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13 липня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Скасовано постанову поліцейського роти № 5 батальйону Управління патрульної поліції міста Черкаси Департаменту патрульної поліції Обіхода Богдана Олександровича від 22.03.2017 серії АР №091800 про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. Закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 122 КУпАП.

В апеляційній скарзі, Управління патрульної поліції в місті Черкаси Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Зокрема, апелянт посилався на те, що позивач не спростував факт вчинення правопорушення, а інспектор Обіход Б.О. повідомив позивачу, що ним порушено вимоги дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено», оскільки швидкість автомобіля «Камаз» встановлена із показників електронного спідометра службового автомобіля становила 48 км/год, що свідчить про обґрунтованість оскаржуваної постанови.

Відзив на апеляційну скаргу позивачем до суду апеляційної інстанції не надано.

01 лютого 2018 року представником позивача адвокатом Пилипенко Р.Б. подано клопотання про перенесення розгляду справи для надання додаткового часу для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Згідно з частиною другою статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки в ухвалі про відкриття провадження у даній справі встановлено строк до 31 січня 2018 року для подання відзиву на апеляційну скаргу, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, та встановлені строки розгляду даної справи у відповідності до статті 286 КАС України, колегія суддів відповідно до частини другої ст. 313 КАС України визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності представників сторін.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 22.03.2017 поліцейським роти №5 батальйону Управління патрульної поліції в м. Черкаси Обіходом Б.О. винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР №091800 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн за порушення позивачем частини першої статті 122 КУпАП (а.с. 8).

З вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_3 22.03.2017 о 9 год. 00 хв. на 23 км. автодороги Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань, керуючи автомобілем Газ 3110, номерний знак НОМЕР_1, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено», чим порушив вимоги пп. «в» п. 8.4 Правил дорожнього руху.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки у матеріалах справи відсутні докази правомірності дій відповідача, тому постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 091800 відносно ОСОБА_3 є неправомірною, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.

Колегія суддів не може в повній мірі погодитись з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно підпункту «в» пункту 8.4 Правил дорожнього руху дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи: заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

У відповідності до знаку 3.25 Правил дорожнього руху «Обгін заборонено». забороняється обгін усіх транспортних засобів (крім поодиноких*, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год). Так, поодинокими вважаються одиночні транспортні засоби, автопоїзди, а також буксируючий транспортний засіб у зчепленні з буксированим.

З постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_3 22.03.2017 о 9 год. 00 хв. на 23 км. Автодороги Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань, керуючи автомобілем Газ 3110, номерний знак НОМЕР_1, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено», чим порушив вимоги пп. «в» п. 8.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно частини першої статті 122 КУпАП (а.с.8).

За правилами частини першої статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно п.п. 8-10 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 (далі - Інструкція № 1395), справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа розглядається лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (стаття 268 КУпАП).

Якщо при складанні протоколу (якщо складення протоколу передбачається КУпАП) особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не була належним чином повідомлена про місце і час розгляду справи, їй за місцем проживання (перебування), роботи надсилається повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції (додаток 4) на розгляд справи.

Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 1 Розділу IV Інструкції №1395 розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

При цьому, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення визначено статтею 246 КУпАП.

За правилами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Про вчинення адміністративного правопорушення, як це передбачено статтею 254 КУпАП, складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі (частина друга статті 258 КУпАП).

Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно зі статтею 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Пунктом 2 р.ІІІ Інструкції №1395 встановлено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною першою ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Таким чином, з аналізу наведених норм діючого законодавства України вбачається, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу. Разом з тим, у випадку, коли особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана надати належні та допустимі докази, які підтверджують вчинення адміністративного правопорушення.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відповідачем протиправно винесено оскаржувану постанову без складання адміністративного протоколу на місці вчинення правопорушення.

Як свідчать матеріали справи, 22.03.2017 відповідачем винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР №091800 та накладено адміністративне стягнення на позивача у вигляді штрафу у розмірі 255 грн за порушення частини першої статті 122 КУпАП.

Частиною першою статті 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не було надано до суду будь-яких доказів на доведення законності складеної постанови, не доведено в діях позивача складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, не надано матеріалів, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Доводи апелянта про те, що позивачем порушено вимоги дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено», оскільки швидкість автомобіля «Камаз» встановлена із показників електронного спідометра службового автомобіля та становила 48 км/год, що свідчить про правомірність оскаржуваної постанови, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки жодних доказів встановленої швидкості автомобіля «Камаз» ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції надано не було.

Крім того, апелянтом не наведено правових підстав вимірювання швидкості автомобіля правопорушника за допомогою показників електронного спідометра поліцейського службового автомобіля.

Наданий до суду першої інстанції відеозапис з нагрудної камери відповідача колегія суддів не бере до уваги, оскільки вказаний доказ не є достатнім доказом у розумінні статті 76 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, так як не відтворює звукові сигнали на ньому та не містить запису щодо факту порушення позивачем правил дорожнього руху.

Згідно зі статтею 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування, не надано жодних доказів вчинення позивачем правопорушення, факт вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху є непідтвердженим, а тому притягнення його до адміністративної відповідальності не може вважатися законним, внаслідок чого оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Разом з тим, позовні вимоги в частині закриття провадження у справі задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

Відповідно до ст.ст.284, 293 КУпАП вирішення питання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення належить до компетенції органу, що приймав рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, або органу, який розглядає скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень КУпАП.

Зважаючи на вказане, закриття провадження у справі є повноваженням відповідача, а не суду, тому колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки, судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з цим виникає необхідність у частковому задоволенні апеляційної скарги та відповідно у скасуванні постанови Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13 липня 2017 року в частині задоволення позовних вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 242, 272, 243, 286, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325, КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в місті Черкаси Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - задовольнити частково.

Постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13 липня 2017 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В цій частині прийняту нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Управління патрульної поліції в місті Черкаси Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити в частині задоволення позовних вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В решті - постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13 липня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

Повний текст виготовлено: 01 лютого 2018 року.

Попередній документ
71978022
Наступний документ
71978024
Інформація про рішення:
№ рішення: 71978023
№ справи: 695/977/17
Дата рішення: 01.02.2018
Дата публікації: 04.02.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів; дорожнього руху