01 лютого 2018 рокусправа № 199/7360/17(2-а/199/252/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Бишевської Н.А.
судді: Добродняк І.Ю ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро
апеляційну скаргу ОСОБА_2
на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.11.2017 (суддя Скрипник О.Г.)
у справі № 199/7360/17(2-а/199/252/17)
за адміністративним позовом ОСОБА_2
до Управління патрульної поліції у м.Дніпро Департаменту патрульної поліції
про визнання дій відповідача щодо складення неправомірного протоколу
"23" жовтня 2017 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у м.Дніпро Департаменту патрульної поліції в якому просив визнати дії відповідача протиправними щодо складення протоколу серії БР №196007 від 27.09.2017 за порушення п.п. 1.3, 1.5, 10.5 ПДР та ст. 124 КУпАП України стосовно ОСОБА_2 та скасувати протокол серії БР №196007 від 27.09.2017.
Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю в діях позивача складу будь-якого адміністративного правопорушення.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2017 р. у справі № 199/7360/17(2-а/199/252/17) в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у м.Дніпро Департаменту патрульної поліції про визнання дій відповідача щодо складення неправомірного протоколу - відмовлено.
Судом встановлено, що 27.09.2017 відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення щодо позивача, в якому зазначено про те, що останній керуючи автомобілем, в м. Дніпрі в порушення вимог п. 1.3; 1.5; 10.5 Правил дорожнього руху України виконуючи поворот ліворуч, при виїзді перехрещення проїзних частин опинився на смузі зустрічного руху, внаслідок чого відбулось зіткнення автомобіля позивача з іншим транспортним засобом, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. На підставі аналізу норм чинного законодавства суд дійшов висновку,що дії щодо складання протоколу належить до компетенції органів Національної поліції України, а отже підстави вважати їх протиправними відсутні
Наведене обумовило прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2017 р. у справі № 199/7360/17(2-а/199/252/17), як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував судове рішення,яким в ДТП визнано винним іншого учасника транспортної пригоди,а отже всі дії відповідача щодо складання протоколу є протиправними.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з'явились представники відповідача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників відповідача суду не повідомлені.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників відповідача не перешкоджає розгляду скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
З поданого адміністративного позову вбачається, що 27.09.2017 інспектором третьої роти другого батальйону Управління патрульної поліції в м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2, в якому зазначено про те, що останній керуючи автомобілем, в м. Дніпрі на перехресті вул. Яхненківська та вул. Симиренківська, в порушення вимог п. 1.3; 1.5; 10.5 Правил дорожнього руху України виконуючи поворот ліворуч, при виїзді перехрещення проїзних частин опинився на смузі зустрічного руху, внаслідок чого відбулось зіткнення автомобіля позивача з іншим транспортним засобом, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Позивач не погоджується зі складеним протоколом та вважає дії поліцейського щодо складання вказаного протоколу незаконними, а сам протокол - нечинним.
Отже, в даному випадку предметом адміністративного позову є визнання дій поліцейського протиправними щодо складання протоколу та нечинним вказаного протоколу про адміністративне правопорушення.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з приписами ч.1 ст. 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, в тому числі за статтями 124 та 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.254 зазначеного Кодексу передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
За приписами ч.1 ст.283 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Відповідно до ч.1 ст.284 Кодексу України про адміністративні правопорушення по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно протокол про адміністративне правопорушення має доказовий характер і не породжує правових наслідків, оскільки не встановлює права і обов'язки для учасників спірних правовідносин, а тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні статті 19 КАС України, а є лише підставою для подальшого вирішення питання щодо притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, а отже, оскарження останнього, як окремого акту та дій по його складанню, в судовому порядку не передбачено.
Таким чином, виходячи з системного аналізу зазначених норм права, слід дійти висновку, що кінцевим результатом розгляду протоколу про адміністративне правопорушення є прийняття уповноваженим органом одного з рішень, визначених ст.284 КУпАП. При прийнятті рішення повинні враховуватись обставини, що визначені ч.1 ст.280 КУпАП, а саме: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а відповідно повинна враховуватись і правомірність дій по складанню протоколу, дотриманння нормативно-правових актів посадовою особою, яка його склала, тощо, що в даному випадку повинно здійснюватись судом, уповноваженим на його розгляд та прийняття відповідного рішення у вигляді постанови.
Розгляд та вирішення позовів про скасування протоколів про адміністративні правопорушення не належить до юрисдикції адміністративних судів, так як правильність їх складання зобов'язаний перевіряти орган, компетенції якого стосується розгляд справи про адміністративне правопорушення, в якій такий протокол про адміністративне правопорушення є доказом.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Амур-Нижньодінпровського суду м. Дніпропетровська від 25.10.2017 року у справі №199/7175/17 вирішено питання притягнення осіб до адміністративної відповідальності по факту дорожньо-транспортної пригоди, за участю позивача.
Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення встановлює лише виявлення порушення, однак, не породжує будь-яких правових наслідків для позивача, не встановлює його прав і обов'язків позивача, а тому не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно до приписів ст. 319 КАС України Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, у відповідності до приписів ст. 315 КАС України, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не вірно вирішено питання щодо можливості розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства та порушено правила юрисдикції адміністративних судів, що є підставою для скасування удового рішення та закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 238, 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2017 р. у справі № 199/7360/17(2-а/199/252/17) - задовольнити частково.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2017 р. у справі № 199/7360/17(2-а/199/252/17) - скасувати.
Провадження в адміністративний справі № 199/7360/17(2-а/199/252/17) закрити.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.
Повну постанову складено 01.02.2018 року.
Головуючий суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко