01 лютого 2018 року справа № 405/2306/17
провадження №2-а/405/82/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.,
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю ,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 листопада 2017 року (суддя Іванова Л.А) по справі №405/2306/17(провадження №2-а/405/82/17) за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м.Кропивницький Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову серії АР№800492 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 21.04.2017 року та закрити справу про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначає про те, що 21.04.2017 р. відповідачем відносно нього складено оскаржувану постанову, якою на позивача накладено адміністративне стягнення за порушення п. 2.1.а, 2.1.б, 2.1.г та п.9.2.б ПДР України. Вказану постанову позивач вважає необґрунтованою, оскільки, за позицією позивача, порушень вимог ПДР України з його боку допущено не було. Так, вимоги п.9.2 б ПДР України ним було виконано, а саме перед поворотом ліворуч він увімкнув попереджувальний сигнал світловими покажчиками повороту відповідного напрямку, але за відсутності у нього технічних засобів фіксації він не має можливості надати докази цього. Крім цього, зазначає, що перелік документів, визначених п. 2.1.а, 2.1.б, 2.1.г ПДР України, у нього був, але він спостерігаючи відкрите нехтування його прав з боку представників поліції та надуманість правопорушень щодо нього, не міг довірити дані документи, оскільки не мав змоги захистити свої права на місці та не мав гарантій повернення зазначених документів. Також, вказує, що командиром роти №4 батальйону УПП у м.Кропивницькому лейтенантом поліції Кушнірук С.В. позбавлено його права на правову допомогу.
Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено. Постанова суду мотивована правомірністю та обґрунтованістю оскарженого рішення відповідача з огляду на встановлений факт не подання позивачем сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед поворотом ліворуч та не пред'явлення на вимогу працівника поліції для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності
власників наземних транспортних засобів.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, як таку, що прийнята без урахування вимог ч.2 ст.71, ч.1 ст.122 КАС України, ст.38 КУпАП, та прийняти нове рішення (постанову), яким скасувати постанову серії АР №800492 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 21.04.2017 року та прийняти нове рішення (постанову), якою закрити дану справу про адміністративне правопорушення.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.311 КАС України.
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 21 квітня 2017 року командиром роти №4 батальйону УПП у м.Кропивницькому ДПП лейтенантом поліції Кушнірук С.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №800492, згідно з якою позивач 21.04.2017р. о 08:03 год., керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 2101, номерний знак НОМЕР_1 здійснюючи поворот ліворуч з вул. А.Корольова на вул. Вокзальна не ввімкнув лівий покажчик повороту, чим порушив п.9.2.б ПДР України та не пред'явив для перевірки документи, зазначені в п. 2.1а, 2.1б, 2.1г ПДР України, чим порушив ПДР України.
Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Згідно п.2.4 (а) ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Відповідно до пункту 9.2 (б) ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.
Крім цього, частина 1 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
В статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення наведено перелік джерел доказів у справах про адміністративні правопорушення, до яких, зокрема,
належать показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
З дослідженого відеозапису з місця правопорушення, чітко вбачається, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ 2101 державний номер НОМЕР_1 при повороті ліворуч не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку. Крім того, з відеозапису вбачається, що зупинивши транспортний засіб позивача, працівник поліції повідомив останнього про те, що ним порушено вимоги п.9.2 б ПДР України та запропонував пред'явити (декілька разів) для перевірки документи: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, однак позивач зазначені документи для перевірки так і не пред'явив.
Вказаний відеозапис, який був наданий відповідачем до суду першої інстанції, у розумінні ст.251 КУпАП є доказом в справі про адміністративне правопорушення, що підтверджує скоєння позивачем правопорушення, за вчинення якого останнього притягнуто до відповідальності.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.
На підставі викладеного, керуючись статтями п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 листопада 2017 року по справі №405/2306/17(провадження №2-а/405/82/17) - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з 01.02.2018р. та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк