01 лютого 2018 року справа № 199/6849/17
провадження №2-а/199/240/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.,
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю ,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції
на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2017 року (суддя Руденко В.В.) по справі №199/6849/17(провадження №2-а/199/240/17) за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції у м.Дніпрі Кондратюка Олександра Анатолійовича, Управління патрульної поліції у м.Дніпрі Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову інспектора роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції у м.Дніпрі Кондратюка Олександра Анатолійовича від 25 вересня 2017 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №013964 щодо застосування до позивача адміністративного стягнення у розмірі 425 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на необґрунтованість та неправомірність оскарженого рішення, оскільки винесене відповідачем за відсутності події та складу правопорушення, без наявності доказів вчинення такого.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, що свідчить про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Доводи заявника апеляційної скарги фактично зводяться до того, що під час винесення оскаржуваного рішення інспектор патрульної поліції діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом та з огляду на встановлений факт скоєння позивачем ПДР, обгрунтовано виніс постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.311 КАС України.
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 25 вересня 2017 року інспектором роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції у м.Дніпрі лейтенантом поліції Кондратюком Олександром Анатолійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №013964, згідно з якою позивач 25.09.2017р. о 12.30 год., керуючи транспортним засобом марки Volkswagen Grafter, державний номер НОМЕР_1, рухаючись в м. Дніпрі по вул. Молодогвардійська в бік вул. Білостоцької, здійснив обгін на пішохідному переході, чим порушив п.14.6 (в) ПДР України, перетнувши суцільну лінію горизонтальної розмітки 1.1.
Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до п.14.6 «в» ПДР України обгін заборонено ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м - поза населеним пунктом.
Пунктом 1.10 ПДР України встановлено, що обгін - випередження одного або кількох транспортних засобів, пов'язане з виїздом на смугу зустрічного руху.
Згідно із розділом 34 ПДР України, горизонтальна розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі ділянок проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць для стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей. Лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється.
Так, порушення правил обгону є адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.
У свою чергу, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік джерел яких наведено в ст.251 КУпАП.
На підтвердження правомірності прийнятого рішення відповідачем надано диск з відеофіксацією, здійсненою патрульним з нагрудної бодікамери та фотознімок з місця вчинення правопорушення. Дослідженням вказаних матеріалів встановлено, що вони не містять фіксації самого правопорушення, об'єктивна сторона якого викладена в оскарженій постанові у справі про адміністративне правопорушення.
Отже, надані відповідачем відео- та фотоматеріали не можуть бути визнані належними доказами вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Будь-яких інших доказів на підтвердження правомірності та обґрунтованості спірної постанови відповідачем не надано.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи, що обов'язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо недоведеності відповідачем під час судового розгляду справи правомірності прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що під час винесення оскаржуваного рішення інспектор патрульної поліції діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначений Законом, не можуть бути підставою для висновків щодо обґрунтованості оскарженого рішення, оскільки виконання патрульним поліцейським своїх обов'язків у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію», не позбавляє останнього обов'язку обґрунтувати належними доказами прийняті ним рішення.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.
На підставі викладеного, керуючись статтями п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2017 року по справі №199/6849/17(провадження №2-а/199/240/17) - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з 01.02.2018р. та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк