31 січня 2018 року справа №242/4344/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 30 жовтня 2017 р. у справі № 242/4344/17 (головуючий І інстанції Черков В.Г.), постанова складена у повному обсязі 30 жовтня 2017 року у м. Селидове Донецької області за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про перерахунок пенсії,
Позивач 10.10.2017 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо призначення йому пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення»; скасувати розпорядження відповідача про призначення йому пенсії з 05.07.2017 року пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі - 50 відсотків його пенсії за віком обчисленої відповідно до ст. 27 і 28 цього Закону; зобов'язати відповідача сплатити йому усі невиплачені суми пенсії по інвалідності; вирішити питання судових витрат (а.с. 2-3).
Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 30 жовтня 2017 р. у справі № 242/4344/17 позовні вимоги задоволені частково.
Визнано неправомірними дії Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо призначення позивачу пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язано Селидівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити позивачу перерахунок пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві за нормами Закону України «Про загальообов'язкове державне пенсійне страхування», в розмірі 50 відсотків його пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 та 28 зазначеного Закону.
Вирішено питання судових витрат. В решті позовних вимог відмовлено (а.с. 26-27).
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що, оскільки Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не визначено особливостей призначення пенсії по інвалідності пов'язаною з роботою, то були застосовані норми Закону України «Про пенсійне забезпечення», які прямо визначають підставу призначення пенсії по інвалідності пов'язаної з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням.
Звертає увагу суду, що призначення і виплата пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду і не може бути зобов'язанням за рішенням суду. Тобто, вимоги щодо зобов'язання здійснити перерахунок пенсії не може здійснюватись, оскільки зазначені повноваження покладені на пенсійні органи.
Судам встановлені та надані повноваження визнавати протиправними дії чи бездіяльність, рішення суб'єкту владних повноважень, а не неправомірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308 КАС України).
Згідно ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача, є інвалідом 3-ї групи. Трудове каліцтво отримав під час роботи на ВП «Шахта «1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» 22.11.2016 р., що підтверджується актом № 27 за формою Н-1 та довідкою МСЕК (а.с. 10-14).
З розпорядження № 754 від 16.09.2017 року та повідомлення від 22.09.2017 року вбачається, що позивачу пенсію призначено по інвалідності за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» без врахування положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зазначені обставини сторонами не заперечуються.
Спірним питанням цієї справи є правомірність дій Управління щодо призначення позивачу пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення».
При вирішені справи, колегія суддів виходить з наступного.
1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, який визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Згідно з частиною 3 статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Відповідно до статті 5 вказаного Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема: види пенсійних виплат а також умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Частина 1 статті 33 вказаного Закону передбачає, що пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: інвалідам I групи - 100 відсотків пенсії за віком; інвалідам II групи - 90 відсотків пенсії за віком; інвалідам III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Згідно абзацу 2 пункту 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років, що ніяким чином не відноситься до призначення пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві.
Тобто, наведені вимоги законодавства належним чином підтверджують право позивача на отримання пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а саме: в розмірі 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
З огляду на що суд апеляційної інстанції погоджується з постановою суду першої інстанції в частині того, що Закон України «Про пенсійне забезпечення» взагалі не регулював спірні правовідносини у даній справі, з огляду на що відповідачем безпідставно за вказаним законом призначена пенсія позивачу.
За таких обставин, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача сплатити усі невиплачені суми пенсії по інвалідності підлягають задоволенню.
Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позовних вимог стосовно скасування розпорядження відповідача про призначення позивачу пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зазначено, що повідомлення відповідача про обчислення пенсії носить виключно інформаційний характер.
Разом з тим, з адміністративного позову вбачається, що ОСОБА_2 просив скасувати саме розпорядження відповідача, а не повідомлення.
Суд звертає увагу, що розпорядження є формою рішення та має правові наслідки, у зв'язку з чим, позовні вимоги в зазначеній частині також підлягають задоволенню.
Щодо доводів апелянта стосовно того, що зобов'язання здійснити перерахунок пенсії не може бути виконано, оскільки зазначені повноваження покладені на пенсійні органи, колегія суддів зазначає наступне.
У ст. 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За приписами статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частина 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Стаття 162 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент розгляду справи судом першої інстанції), окреслюючи повноваження суду при вирішенні справи, встановила, що:
1. При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
2. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:
1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;
2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Системний аналіз вищенаведених нормативних актів свідчить про повноваження суду щодо вирішення даного спору у передбачений законодавцем спосіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України здійснено розподіл судових витрат.
Керуючись ст. ст. 139, 311, 315, 317, 321, 322, ч. 1 ст. 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області - задовольнити частково.
Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 30 жовтня 2017 р. у справі № 242/4344/17 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про перерахунок пенсії - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо призначення позивачу пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Скасувати розпорядження Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 754 від 16.09.2017 року.
Зобов'язати Селидівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити призначення та перерахунок пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в розмірі 50 відсотків його пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 та 28 зазначеного Закону та сплатити невиплачені суми пенсії по інвалідності.
Стягнути з Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.
Повне судове рішення складено 31 січня 2018 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Г.М. Міронова
Судді Т.Г. Арабей
ОСОБА_3