31 січня 2018 року справа №239/509/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М.
секретар судового засідання - Чернявська К.Г.
за участю: позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Новогродівського міського суду Донецької області від 11 грудня 2017 року у справі № 239/509/17 (головуючий І інстанції Грідяєва М.В.) за позовом ОСОБА_2 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов'язання повторно розглянути заяву,-
17 серпня 2017 року ОСОБА_2 (далі - позивач, заявник) звернулась до Новогродівського міського суду Донецької області з адміністративним позовом до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 19 серпня 2017 року про відмову в переході на пенсію в зв'язку з втратою годувальника, зобов'язання відповідача повторне розглянути заяву від 10 серпня 2017 року № 540 про перехід на пенсію в зв'язку з втратою годувальника (а.с.2-4).
Постановою Новогродівського міського суду Донецької області від 11 грудня 2017 року в задоволенні позову - відмовлено (а.с.26-29)
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за законом подружжя утворюється після реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Позивач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу в якій зазначає що рішенням Новогродвського міського суду Донецької області від 14 червня 2017 року встановлений факт її проживання з ОСОБА_3 однією сім'єю як чоловіка та жінки без шлюбу та перебування її на його утриманні(а.с.34-35)
Позивач в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, наполягаючи на її задоволенні.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, з клопотанням про розгляд справи за його участю не звертався.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Рішенням Новогродівського міського суду Донецької області від 14 червня 2017 року встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 без шлюбу з 1982 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року та встановлено факт перебування ОСОБА_2 на утриманні ОСОБА_3 (а.с.7).
10 серпня 2017 року позивач звернулась до управління з заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.8).
Рішенням першого заступника начальника управління № 540 від 19 серпня 2017 року позивачу в переводі з пенсії за віком на пенсію в зв'язку з втратою годувальника відмовлено, з підстав не надання нею свідоцтва про шлюб, яке є необхідним документом для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, оскільки засвідчує родині стосунки з померлим ОСОБА_3 Законом не передбачене надання права на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника особам, які проживали однієї сім'єю, але не передували у шлюбі(а.с.8).
Пенсійні правовідносини є одним із видів суспільних відносин і особливою формою здійснення права на пенсію. Пенсійні правовідносини розглядаються як особлива форма соціальної взаємодії, що об'єктивно виникає в суспільстві відповідно до закону, учасники якої мають взаємні кореспондуючі права та обов'язки і реалізують їх з метою задоволення своїх потреб та інтересів в особливому порядку, який не заборонений державою чи гарантований і охороняється нею в особі певних органів.
Базовим (рамковим) нормативно-правовим актом, який визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії, є Закон № 1058-IV.
Частинами 1 та 2 статті 5 Закону № 1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим законом визначаються, зокрема, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 1058-IV види пенсійного забезпечення, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
За пунктом 16 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно із положеннями абзацу 22 статті 1 Закону № 1058-IV як пенсії розуміють щомісячні регулярні пенсійні грошові виплати, які отримують фізичні особи (або члени сім'ї) від держави та спеціальних фондів після досягнення пенсійного віку, в разі інвалідності чи втрати годувальника.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV одним із видів пенсійних виплат є пенсія у зв'язку із втратою годувальника.
Статтею 36 зазначеного Закону встановлено, що пенсія у зв'язку із втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу.
Згідно з частиною 2 цієї статті непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченогостаттею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
У цій статті визначені умови, за яких членам сім'ї, зазначеним у її другій частині, призначається пенсія у зв'язку із втратою годувальника, а також закріплено право та умови отримання цієї виплати усиновленими дітьми, пасинками та падчерками, неповнолітніми дітьми, які мають право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, в разі їх усиновлення.
Зі змісту цих норм вбачається, що перелік непрацездатних членів сім'ї, яким може бути призначена пенсія у зв'язку із втратою годувальника, є поосібним і вичерпним. Вони не містять правил (велінь), згідно з якими до непрацездатних членів сім'ї померлого годувальника можна відносити осіб за іншими критеріями (ознаками) визначення поняття сім'ї, прикладом якого є спільне проживання і ведення господарства, спільний побут, набуття характерних взаємних прав та обов'язків.
Ужиті в Законі № 1058-IV поняття «чоловік» та «дружина» позначають одного з подружжя. За частиною 1 статті 21 Сімейного Кодексу України подружжя утворюється тільки на підставі шлюбу - добровільного сімейного союзу жінки та чоловіка, зареєстрованого в державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Згідно зі статтею 36 Сімейного кодексу України саме шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
У законодавстві про пенсійне забезпечення однозначно визначено, що право на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника, з-поміж інших категорій осіб, мають одне з подружжя - чоловік чи дружина, до яких жінка чи чоловік, які разом проживають однією сім'єю без шлюбу, не належать.
У розумінні пункту 1 частини 2 статті 36 Закону № 1058-IV право на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника мають чоловік або дружина, які перебували в зареєстрованому шлюбі.
Встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім'ї не легітимізує і не може легітимізувати (узаконити) правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки за законом подружжя утворюється не від тривалості чи стійкості взаємин, а після реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Аналогічна правова позиція зі спірного питання висловлена Верховним Судом України у постанові від 10 березня 2015 року № 21-615а14.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін постанови суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги відповідача.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Новогродівського міського суду Донецької області від 11 грудня 2017 року у справі № 239/509/17 - задовольнити.
Постанову Новогродівського міського суду Донецької області від 11 грудня 2017 року у справі № 239/509/17 за позовом ОСОБА_2 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов'язання повторно розглянути заяву - залишити без змін.
Повне судове рішення складене 31 січня 2018 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати складання повного судового рішення та не підлягає оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: І.В. Геращенко
Судді: Т.Г. Арабей
Г.М. Міронова