23 січня 2018 рокусправа № 804/6080/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Чумака С.Ю.,
судді: Білак С.В. Юрко І.В. ,
секретар судового засідання: Федосєєва Ю.В.,
за участі представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2017 року у справі № 804/6080/17 (суддя І інстанції Дєєв М.В.) за позовом Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТМАРКЕТ рибної та м'ясної продукції" про підтвердження обґрунтованості арешту майна,
Позивач звернувся до суду з позовом про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ «ОПТМАРКЕТ» рибної та м'ясної продукції».
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, задовольнивши позовні вимоги.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що обставини, які стали підставою для застосування адміністративного арешту виникли 04.07.2017 року о 16:00. Так, на виконання п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України і ст. 183-3 КАС України, заступником начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна 05.07.2017 року о 16:00 та протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставини, що зумовили звернення до суду, ГУ ДФС у Дніпропетровській області звернулось з поданням, а саме 06.07.2017 року о 13:10, тобто в межах строку. Подальше повернення подання у зв'язку з виникненням спору про право або несплатою податковим органом судового збору не може бути перешкодою органам ДВС у зверненні до суду через певний проміжок часу з позовом стосовно вирішення того ж питання.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила такі обставини.
03.07.2017 на підставі пп.20.1.4 п 20.1 ст. 20, ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято наказ № 3431-п "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “ОПТМАРКЕТ” рибної та м'ясної продукції” терміном 5 робочих днів, починаючи з 04.07.2017.
На підставі наказу від 03.07.2017 № 3431-п та направлень на перевірку № 9733, № 9732, та № 9731 від 04.07.2017 року посадовими особами позивача 04.07.2017 року було здійснено вихід на перевірку ТОВ “ОПТМАРКЕТ” рибної та м'ясної продукції”.
Однак, відповідач не допустив податкових інспекторів до проведення перевірки, у зв'язку із чим було складено акт від 04.07.2017 року № 7086/04-36-14-06.
05.07.2017 року о 16:00 год. заступником начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ “ОПТМАРКЕТ” рибної та м'ясної продукції” на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, у зв'язку із відмовою від проведення перевірки та допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із безпідставності заявлених позовних вимог, оскільки рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області 05.07.2017 про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «ОПТМАРКЕТ «рибної та м'ясної продукції» не підтверджено судом протягом 96 годин, тобто фактично припинило свою дію.
При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Пунктом 94.4 ст. 94 ПК України передбачено, що арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Згідно з п. 94.6 ст. 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Законність вимоги щодо арешту коштів на рахунках платника податку на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України пов'язана з наявністю, правомірністю та обґрунтованістю рішення керівника податкового органу щодо застосування арешту майна платника податків.
Відповідно до п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Відповідно до п. 4.2 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 568 рішення керівника (його заступника) органу доходів і зборів подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.
Судом встановлено, що рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ “ОПТМАРКЕТ” рибної та м'ясної продукції” прийнято заступником начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 05.07.2017 року о 16:00 год., а позивач всупереч п. 4.2 вищезазначеного Наказу звернувся до суду з відповідним позовом 20.09.2017 року, тобто з порушенням 24 годинного строку.
Так, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2017 року подання про підтвердження обґрунтованості арешту майна платника податків повернуто у зв'язку з невиконання вимог ухвали від 06.07.2017 року, а саме несплати судового збору.
Судом першої інстанції правильно зазначено, що Податковий кодекс України містить імперативний припис, що обґрунтованість адміністративного арешту перевіряється судом протягом 96 годин з моменту його накладення рішенням керівника контролюючого органу (його заступника). Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні (п. 94.10 ст.94 ПК України).
Відповідно до п.п. 94.19.1 п. 94.19 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків припиняється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.
Запровадження судової перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків вказує на необхідність контролю за діями податкового органу та захист прав платника податків від можливих зловживань з боку податкового органу, протягом саме 96 годин з моменту прийняття рішення про застосування адміністративного арешту, оскільки в силу п.п. 94.19.1 п. 94.19 ст. 94 ПК України за відсутності судового рішення в подальшому, такий арешт припиняє свою дію та не порушує прав платника податків.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, при встановленні обґрунтованості накладення адміністративного арешту на майно платника податків, перевірці передусім підлягає накладення арешту саме в межах вказаного 96-ти годинного строку, та у випадку його пропуску арешт вважається припиненим.
Так, з моменту накладення рішенням заступника начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 05.07.2017 року про накладення адміністративного арешту на майно відповідача “ОПТМАРКЕТ” рибної та м'ясної продукції” вже минуло 96 годин, встановлених законом для його перевірки, а відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що арешт є припиненим відповідно до вимог п.п. 94.19.1 п. 94.19 ст. 94 ПК України, тобто відсутній предмет позову, обґрунтованість якого просить підтвердити позивач.
При цьому ні норми КАС України, ні норми Податкового кодексу України не містять приписів щодо пролонгації дії умовного адміністративного арешту у випадку не розгляду судом з будь-яких причин відповідного подання щодо цього, зокрема, у випадку повернення такого подання. Таким чином, доводи податкового органу, що звернення до суду із позовом після спливу передбачених законодавством 96 годин фактично відновлює дію адміністративного арешту, є безпідставними і не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтовано, апеляційна скарга відповідача, не ґрунтується на законі та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.
Повний текст складений 29 січня 2018 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2017 року у справі № 804/6080/17 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: С.Ю. Чумак
Суддя: С.В. Білак
Суддя: І.В. Юрко