01 лютого 2018 рокусправа № 804/3729/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Бишевської Н.А.
судді: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Завод "Павлоградхіммаш"
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 р. у справі № 804/3729/17
за позовом Публічного акціонерного товариства Завод "Павлоградхіммаш"
до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
"12" червня 2017 р. Публічне акціонерне товариство завод "Павлоградхіммаш" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000111400 від 20.03.2017 року згідно якого позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків сфері ЗЕД у розмірі 1 507 580,14 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків контролюючого органу щодо порушення строків розрахунків у ЗЕД, оскільки вказані відповідачем періоди нарахування пені по зовнішньоекономічним контрактам, не відповідають фактичним обставинам виконаних операцій.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 р. у справі № 804/3729/17 в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства Завод "Павлоградхіммаш" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.
Судом встановлено, що за результатами документальної позапланової перевірки контролюючим органом встановлено факти порушень валютного законодавства при виконання умов зовнішньоекономічних контрактів, внаслідок чого Товариству нараховано до сплати пеню за порушення термінів розрахунків у ЗЕД. Відповідно до матеріалів справи, судом встановлено, що розрахунки за зовнішньоекономічними контрактами позивачем здійснено з порушенням законодавчо встановлених строків, що свідчить про обґрунтованість висновків відповідача та правомірність нарахування пені.
Наведене обумовило прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з постановою суду, Публічним акціонерним товариством Завод "Павлоградхіммаш" подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 р. у справі № 804/3729/17, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував доводів позивача щодо відсутності доказів правильності розрахунку пені. Так, скаржник вказує на те, що акт перевірки не містить доказів, з яких би вбачались підстави для нарахування пені, крім того відповідачем помилково включено до розрахунку пені дні фактичного отримання виконання за укладеними контрактами.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з'явились представники сторін. Представником позивача до суду вдруге направлено клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити прибуття уповноваженого представника ПАТ Завод «Павлоградхіммаш» до суду.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що з метою дотримання розумних строків розгляду справи, а також з урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників позивача не перешкоджає розгляду скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, посадовими особами контролюючого органу проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ завод "Павлоградхіммаш" з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів від 04.02.2015 року №02/04-1 за період з 02.09.2016 року по 02.02.2017 року, від 02.04.2015 року №02/04-1 за період з 02.09.2016 року по 02.02.2017 року.
За результатами перевірки складено акт від 21.02.2017 року №956/04-36-14-04-08-00217417, яким зафіксовано виявлені перевіркою порушення вимог статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортними операціями під час виконання зовнішньоекономічних контрактів №04/02-1 від 04.02.2015 року, №02/04-1 від 02.04.2015року укладених з нерезидентом ТОВ «Торговий Дім «Павлоградхіммаш» (Російська Федерація) за період з 02.09.2016 по 02.02.2017, в т.ч: контракту № 04/02-1 від 04.02.2015 на суму 4257766,38 рублів, що тягне за собою нарахування пені; контракту №02/04-1 від 02.04.2015 на суму 11768028,79 рублів, що тягне за собою нарахування пені.
На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 20 березня 2017 року №0000111400, згідно якого нараховано пеню за порушення термінів розрахунків сфері ЗЕД у розмірі 1507580,14 грн.
За результатами адміністративного оскарження, спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, скаргу Товариства - без задоволення.
Не погодившись з висновками контролюючого органу позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що доведеним є факт порушення позивачем термінів розрахунків у сфері ЗЕД за що передбачена відповідальність у вигляді пені в розмірі 0.3 відсотків від суми не одержаної виручки. Суд дійшов висновку, що відповідач вірно обрахував суму штрафних санкцій та вірно встановив строк прострочки, тому підстави для скасування податкового повідомлення - рішення відсутні.
Дослідивши обставини по справ, колегія суддів доходить наступних висновків
Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті при проведенні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності експортно-імпортних операцій встановлено Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185-94/ВР.
Так, згідно зі ст. 1 зазначеного Закону, зокрема, передбачено, що виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Згідно ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг, що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.
Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Постановами Правління Національного банку України від 16.11.2012 року №475, від 14.05.2013 року №163, від 14.11.2013 року №453. від 12.05.2014 року №270 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті", від 20.08.2014 року №515, від 20.11.2014 року №734 "Про врегулювання ситуації на валютному ринку України", від 01.12.2014 року №758, від 03.03.2015 року №160, від 03.06.2015 року №354, від 03.09.2015 року №581 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону, повинні здійснюватись у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
При цьому, порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством строків розрахунків за експортними та імпортними операціями-визначено Інструкцією затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 №136
Згідно п.1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків.
За правилами п.3.2 Інструкції від 24.03.1999 року №136, відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення операцій.
Пунктом 3 Постанови Правління Національного банку України від 16.11.2012 року №475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.11.2012 року за №1921/222333, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Згідно з пунктом 3.3 Інструкції банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту товару з увезенням його на територію України після:
отримання- інформації про цю операцію в реєстрі МД (типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-72 "Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 "Відмова на користь держави", ІМ-76 "Знищення або руйнування") - якщо для митного оформлення продукції-використовується МД;
пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції, - якщо для митного оформлення продукції не використовується МД;
пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - в інших випадках.
Таким чином, у разі ненадходження на адресу резидента у законодавчо встановлені строки розрахунків товару за імпортною операцією виникає порушення законодавчо встановленого строку, розрахунків. У цьому випадку банк інформує податкові органи про виявлені у звітному місяці факти порушень ненадходження в законодавчо встановлені строки товарів згідно з розділом 5 (пункт 5.9) Інструкції.
Отже, для вірного вирішення даної справи по суті позовних вимог визначальним є визначення дати поставки товару, та факту, з яким слід пов'язувати таку подію.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.04.91 №959-ХІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом здійснення експорту (імпорту) - є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
У відповідності до ч. 1 ст. 10 МК України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, крім меж штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України. Межі території зазначених островів, установок і споруд становлять митний кордон України.
У відповідності до ч. 4 ст. 4 МК України ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.
Таким чином, ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України, неможливо без його фактичного переміщення через митний кордон України. Тобто, поняття «перетину товаром митного кордону України» збігається із «переміщенням товару через митний кордон України - ввезенням товару в Україну», підставою для якого в режимі імпорту є наявність на товар товаросупровідного документу, на якому проставляється відбиток штампу «під митним контролем» з відповідною датою та який підтверджує факт та дату перетину товаром митного кордону.
При цьому, «перетин товаром митного кордону України», який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем» з відповідною датою, не можна ототожнювати з «пропуском товарів через митний кордон України», який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України і який підтверджується оформленою ВМД.
З огляду на викладене, імпортний товар вважається таким, що ввезений на митну територію України з моменту перетину митного (державного) кордону України, а не з моменту завершення оформлення ВМД.
Відповідно до ст. 4 Закону України №185/94-ВР, порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми не одержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Як вбачається з акту перевірки, між ПАТ завод "Павлоградхіммаш" та ТОВ "Торговий Дім "Павлоградхіммаш" укладено зовнішньоекономічний контракт від 04.02.2015 року №04/02-1 про переробку наданої скаржником сировини, відповідно до технологічних карт з метою отримання виробів, на виконання умов якого позивачем було відвантажено сировину на суму 4 257 766,38 рос. руб., що засвідчено актами виконаних робіт від 10.02.2016 року №15 на суму 733 790,67 рос. руб., від 10.02.2016 року №16 на суму 1 480 018,47 рос. руб, від 23.02.2016 року №20 на суму 4 149,84 рос. руб. від 23.02.2016 року №21 на суму 2 039 807,40 рос. руб.
Відповідно до ст. 1 Закону №185 з урахуванням п. 1 Постанови Правління Національного банку України від 04.12.2015 року №863 „Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" (далі - Постанова НБУ №863) граничний строк отримання готового товару становив 10.05.2016 року та 23.05.2016 року.
Зазначені граничні строки продовжено на підставі висновків Міністерства економіки та розвитку України від 01.04.2016 №407 на суму 2 213 809,16 рос. руб. з 11.05.2016 року по 08.08.2016 року та на суму 2 043 957,00 рос. руб. з 24.05.2016 року по 21.08.2016 року.
У зв'язку з неможливістю виконання умов контракту нерезидентом погашено дебіторську заборгованість грошовими коштами у сумі 4 257 766,38 рос. руб., яка зарахована на поточний валютний рахунок скаржника 16.11.2016 року, з порушенням законодавчо встановленого строку на 100 та 87 дні;
Згідно укладених зовнішньоекономічних контрактів Публічного акціонерного товариства завод "Павлоградхіммаш" з ТОВ "Торговий Дім "Павлоградхіммаш" від 02.04.2015 №02/04-1 про переробку наданої скаржником сировини відповідно до технологічних карт з метою отримання виробів, на виконання умов якого ПАТ ЗАВОД "ПАВЛОГРАДХІММАШ" було відвантажено сировину на суму 12 461 751,44 рос. руб., що засвідчено актами виконаних робіт від 08.02.2016 року №164 на суму 780 093,50 рос. руб., від 10.02.2016 №166 на суму 574 684,00 рос. руб., від 10.02.2016 №167 на суму 806 596,00 рос. руб., від 12.02.2016 №168 на суму 95 448,00 рос. руб., від 17.02.2016 №170 на суму 444 496,70 рос. руб., від 17.02.2016 №169 на суму 91 141,20 рос. руб., від 18.02.2016 №171 на суму 879 329,20рос. руб., від 22.02.2016 №172 на суму 640 922,40 рос. руб., від 22.02.2016 №173 на суму 448 603,60рос. руб., від 24.02.2016 №174 на суму 739 208,00 рос. руб., від 29.02.2016 №175 на суму 183 144,00 рос. руб., від 03.03.2016 №176 на суму 1 604 309,64 рос. руб., від 16.03.2016 №177 на суму 346 950,96 рос. руб., від 25.03.2016 №178 на суму 1 993 609,00 рос. руб., від 25.03.2016 №179 на суму 756 395,00 рос. руб., від 04.04.2016 №180 на суму 346 950,96 рос. руб., від 19.04.2016 №181 на суму 346 950,96 рос. руб., від 13.06.2016 №182 на суму 346 950,96 рос. руб., від 13.06.2016 №183 на суму 346 950,96 рос. руб., від 01.08.2016 №184 на суму 346 950,96 рос. руб., від 15.08.2016 №185 на суму 346 950,96 рос. руб.
Відповідно до ст. 1 Закону №185 з урахуванням п. 1 Постанови НБУ №863, Постанови Правління Національного банку України від 04.12.2015 №863, від 03.03.2016 №140, від 07.06.2016 №342, від 29.07.2016 №361 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», із змінами та доповненнями (далі - Постанови НБУ) граничний строк отримання готового товару становив 08.05.2016 року, 10.05.2016 року, 15.05.2016 року, 17.05.2016 року, 18.05.2016 року, 22.05.2016 року, 24.05.2016 року 29.05.2016 року, 01.06.2016 року, 14.06.2016 року, 23.06.2016 року, 03.07.2016 року, 18.07.2016 року, 11.10.2016 року, 29.11.2016 року, 13.12.2016 року.
Зазначені граничні строки продовжено на підставі висновків Міністерства економіки та розвитку України від 01.04.2016 року №408 на суму 846 475,50 рос. руб. з 09.05.2016 року по 06.08.2016 року, на суму 1 381 280,00 рос. руб з 11.05.2016 року по 08.08.2016 року, на суму 95 448,00 рос руб. з 13.05.2016 по 15.08.2016, на суму 444496,70 рос. руб. з 18.05.2016 по 15.08.2016, на суму 970 470,40 рос. руб. з 19.05.2016 року по 16.08.2016 року, на суму з 1 089 526,00 рос. руб. з 23.05.2016 по 20.08.2016, на суму 739 208,00 рос. руб. з 25.05.2016 року по 22.08.2016 року, на суму 183 144,00 рос. руб. з 30.05.2016 року по 27.08.2016 року та від 03.08.2017 року №965 на суму 1 604 309,64 рос. руб. з 22.07.2016 року по 30.08.2016 року, на суму 346 950,96 рос. руб. з 18.08.2016 року по 16.10.2016 року, на суму 2 750 004,60 рос. руб. з 24.07.2016 року по 21.09.2016 року, на суму 346 950,95 рос. руб. з 03.08.2016 року по 01.10.2016 року, на суму 346 950,96 рос. руб. з 22.07.2016 року по 12.09.2016 року.
У зв'язку з неможливістю виконання умов контракту нерезидентом погашено дебіторську заборгованість грошовими коштами у сумі 11 768 028,79 рос. руб., яка зарахована на поточний валютний рахунок скаржника 16.11.2016 року, з порушенням законодавчо встановленого строку на 102, 100, 98, 93, 92, 88, 86, 81, 78, 31, 56, 46, 65 та 36 дні.
Наведен свідчить про недотримання законодавчо визначених строків розрахунків в ЗЕД.
Стосовно посилань скаржника на те, що контролюючим органом під час перевірки не враховано те, що валютна виручка раніше надійшла на розподільчий рахунок скаржника, а лише на наступний день її перераховано на поточний колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з банківськими нормативними актами (Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкцією про його застосування, що затверджені постановою Правління НБУ від 17.06.04 р. № 280, далі - Інструкція № 280), операції з клієнтами - суб'єктами господарювання (юрособами і фізособами-підприємцями), органами державної влади і самоврядування, а також звичайними фізособами - зокрема за розрахунками, наданими кредитами і залученими депозитами - відображаються на балансових банківських рахунках класу 2 «Операції з клієнтами» (п. 11 Інструкції № 280).
При цьому банк веде мультивалютний облік операцій, тобто облік операцій в інвалюті ведеться на тих самих рахунках, що й у гривнях (п. 6 Інструкції № 280). Залишки й рух коштів клієнтів на поточних рахунках (у т. ч. інвалютних або мультивалютних) обліковується на балансовому рахунку IV порядку класу 2 рахунків «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання» (2600).
Розподільчий рахунок належить до цього ж класу рахунків банку. Він є балансовим банківським рахунком IV порядку рахунків класу 2 «Розподільні рахунки суб'єктів господарювання» (2603). Цей рахунок відкривається персонально кожному клієнтові та застосовується для обліку коштів, що підлягають розподілу або додатковому контролю (див. п. 2 попереднього розділу), у тому числі в інвалюті, призначеній для обов'язкового продажу.
Режим роботи рахунка для клієнта банку обмежений: про зарахування інвалюти та її списання з такого рахунка він дізнається з відповідних виписок банку, при цьому самостійно розпоряджатися грошима не може. Розподільчий рахунок є транзитним: він використовується банком для обліку платежів на якийсь час до перерахування їх за призначенням згідно з нормативно-правовими актами або договорами (п. 4 Інструкції № 280).
В свою чергу, Банк знімає операцію резидента з валютного контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок резидента (п. 2.3 Інструкції, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. № 136).
Отже, розподільчий рахунок це рахунок, який використовується для обліку коштів, які підлягають розподілу, даний рахунок виконує технічну розподільчу функцію, а факт надходження коштів на розподільчий рахунок не призводить до фактичної можливості розпорядження даними коштами резидентом. Відтак, надходження коштів на розподільчий рахунок не є датою повернення коштів резидентові, натомість, з датою повернення коштів резиденту слід пов'язувати надходження валютних коштів та їх гривневого еквівалента на поточний рахунок резидента.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що податковим органом було вірно враховано в строк порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засідання усіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства завода "Павлоградхіммаш" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 р. у справі № 804/3729/17 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 р. у справі № 804/3729/17 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.
Повну постанову складено 01.02.2018 року
Головуючий суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко