18 січня 2018 рокусправа № 804/8806/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Бишевської Н.А.
судді: Семененка Я.В. Добродняк І.Ю
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро
апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2017 (суддя Єфанова Ольга Володимирівна)
у справі № 804/8806/16
за адміністративним позовом Новомосковській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості
"08" грудня 2016 р. Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 в якому просила стягнути з відповідача податковий борг у сумі 25000,00грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю непогашеного податкового боргу, що утворився у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в сумі 25000,00грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 р. у справі № 804/8806/16 в задоволенні адміністративного позову Новомосковській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено.
Судом встановлено, що позивач є власником транспортного засобу, який є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 267 Податкового кодексу України. Внаслідок чого контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення та визначено відповідачу суму транспортного податку до сплати. На підставі аналізу норм чинного законодавства суд дійшов висновку про протиправність винесення спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки застосування норм ст. 267 ПК України в 2015 році з метою оподаткування транспортним податком суперечить принципу стабільності та є незаконним.
Наведене обумовило прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з постановою суду, Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 р. у справі № 804/8806/16, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що винесене податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось відповідачем, тому нараховане податкове зобов'язання, що своєчасно не сплачено, визнано податковим боргом.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в перебуває на податковому обліку у Новомосковській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків.
Відповідач є власником транспортного засобу - автомобіля Toyota Land Cruiser 2013 року випуску, Д.Н.З. НОМЕР_1, об'єм циліндра двигуна якого перевищує 4461 куб. см.
16 червня 2015 року позивачем сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №27032-17, яким відповідачу визначено до сплати суму транспортного податку з фізичних осіб в сумі 25000,00грн. Податкове повідомлення-рішення направлене на адресу відповідача, проте повернуто за закінченням терміну зберігання, що підтверджується копією конверту з відміткою поштового відділення.
Згодом на адресу фізичної особи направлено податкову вимогу від 12.10.2015 року №668-23, проте її було повернуто відправнику - 17.11.2015 року з відміткою "за закінченням терміну зберігання", про що свідчить копія конверта в матеріалах справи.
З огляду на положення п.42.2 ст.42, п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України таке поштове відправлення вважається врученим належним чином. За поясненнями позивача сума податкового боргу не скасована та не списана, залишається несплаченою.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Згідно п.61.1, п.61.2 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Статтею 267 Податкового кодексу України визначені умови та підстави сплати транспортного податку.
Так, за ст.267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Транспортний податок сплачується, зокрема фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пп.14.1.175. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
За п.87.1, п.87.2, п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.
Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
З наведеного вбачається, що контролюючим органом доведено наявність непогашеного податкового боргу, а також здійснення необхідних заходів направлених на стягнення податкового боргу. За таких обставин, колегія суддів вважає, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню.
З мотивувальної частини судового рішення, вбачається, що суд першої інстанції необґрунтовано вийшов за межі позовних вимог розглянувши правомірність податкового повідомлення-рішення, яке не було предметом спору, з огляду на це, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є таким, що підлягає скасуванню, оскільки колегією суддів встановлено неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішення суду, обставинам по справі. Відповідно до приписів ст.315 КАС України суд апеляційної інстанції ухвалює нове рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 р. у справі № 804/8806/16 - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 р. у справі № 804/8806/16 - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Стягнути з ОСОБА_1 (РОКПП НОМЕР_2) на користь держави податковий борг в сумі 25 000 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено .
Повну постанову складено 18 січня 2018 року.
Головуючий суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко